Політика

  ▪   Підготував: Віталій Рибак

Світ про Україну: до фінансової допомоги потрібен жорсткіший підхід

Протягом тижня західні ЗМІ писали про природу надання фінансової допомоги Україні, очікування від нового уряду, шанси Гройсмана на успіх на посаді прем’єр міністра та поступовий перехід української армії на контракту форму

У західних медіа не припиняється обговорення нового українського уряду. Джош Коен, оглядач американського видання Foreign Policy, — серед тих, хто вважає, що українцям не можна давати ніяких поблажок. «Від самого Євромайдану Захід ставився до української влади дружньо та як до партнера у непростій справі реформування країни. Безумовно, Україна заслуговує цю підтримку, однак потрібен жорсткіший підхід», — висловлює тезу автор.

Коен перераховує усі перипетії, що стались в буремній українській політиці за останні два місяці — це і епопея зі звільненням Шокіна, і скандальний процес виключення Фірсова та Томенка з рядів БПП, і важкі переговори стосовно нового уряду. Ці всі процеси, на думку автора, змальовують сумну картину. «Корупційна та авторитарна поведінка влади у Києві — це не тільки зрада того, за що стояли революціонери на Євромайдані. Це також ляпас віце-президенту США Джо Байдену, який мабуть є найбільш високопоставленим другом України на Заході», — зауважує автор. Що потрібно знати Заходу? На думку Коена, кілька важливих моментів.

По-перше, президент Порошенко є більшою мірою частиною проблем, ніж їх вирішенням. «Весь минулий рік він торгувався за умови звільнення Шокіна. Він залишив на посаді Ігоря Кононенка, хрестоносця проти реформ. З цього очевидно, що президент стоїть на заваді справжнім реформам», — йдеться у статті.

По-друге, усю майбутню фінансову підтримку потрібно надавати лише тоді, коли є реформи. «Немає реформ — немає допомоги. Зважаючи на важку ситуацію в Україні, це, мабуть, найпотужніший інструмент впливу в арсеналі Заходу», — зауважує автор.

По-третє, необхідно також працювати напряму із громадянським суспільством в Україні. «Ми маємо підтримувати громадські організації та об’єктиву критику влади з боку суспільства», — підсумовується у статті.

У європейському відділенні фонду Carnegie Endowment for International Peace також присвятили велику статтю реформам в Україні на розвиткові держави. Становище України автори статті називають гібридним, адже «з одного боку, є новостворені інституції та активне громадянське суспільство, що слідкує за владою, але з іншого — є також глибоко вкорінена корупція, що знищує легітимність влади в очах громадян та ключових представників громадського суcпільства».

Однак проблеми, на думку авторів, є не лише з українського боку. «Заходу не вистачає інституційної пам’яті. Наприклад, західні лідери могли би згадати досвід Молдови, крихітного сусіда України, де розроблялись дуже схожі антикорупційні інституції. Трансформація держав у Східній Європі має свої особливості, до того ж ще й сповільняєтьсья геополітичним протистоянням», — йдеться у статті.

На думку авторів, Захід також не взяв до уваги спадок режиму Януковича. «Надавання підтримки  офіційного Києва без будь-яких умов було зрозумілим рішенням, але його не супроводжувала достатня увага до внутрішніх процесів в країні, а українська влада сприйняла цю підтримку як карт-бланш для продовження корупційних схем. Антиросійська риторика постмайданної влади та західні союзники успішно замаскували внутрішні поразки», — пишуть експерти.

У статті описані два кроки для виходу із цієї ситуації. Перший крок: країна має будь-якою ціною досягти стабільного закінчення війни на Сході. «Поточний мертвий період у реалізації Мінських угод грає на руку популістам. Українці обрали Порошенка у надії, що він відновить мир та єдність. Якщо офіційний Київ хоче зберегти державу, то в жодному разі не повинен залишати Донбас Росії, аби та наводила там порядок (такі заклики лунають). І також не має Київ права вдаватись до хитрих тактик, як призначення Ріната Ахметова губернатором Донецької області. Якщо територіальна цілісність — пріоритет, не може бути обхідних стежок», — йдеться у статті.

Другий крок: коли країна нарешті здобуде мир, треба змінювати політичну систему.  «Реформатори повинні будуть переглянути поточну систему поділу влади, стримувань та противаг. У цьому допоможе децентралізація, на додачу до якої йтиме підтримка Заходу», — підсумовують автори.

У британському виданні Reuters написали про особу Володимира Гройсмана та спробували зробити прогноз його успішності на посту прем’єр-міністра.  

«Швидке зростання колишнього провінційного мера, який став наймолодшим прем'єр-міністром України, порушило побоювання, що сама система кланової олігархії, яку вуличні протести Майдану мали демонтувати у 2014-му, все ще жива і здорова», — саме із такого абзацу обережно починає статтю автор.

У статті наголошується, що це призначення є дуже важливим, але за однієї умови. «Призначення Гройсмана закінчило місяці політичних потрясінь, які загнали в кут реалізацію необхідних реформ, які необхідні, аби викорінити корупцію і забезпечити мільярди нової західної допомоги. Але ще потрібно з'ясувати, чи зможе він досить дистанціюватися від Порошенка», — зауважує автор.

Однак у статті наголошується, що Гройсман має великий досвід управління і на посаді мера Вінниці досяг успіхів. «Коли він був мером, Гройсман мав справу з політиками, на десятиліття старшими. Він перерізав червону стрічку для інвесторів, оновлював старі, розбиті дороги, а також ініціював угоду про отримання десятків використаних трамваїв з Цюріха, аби поліпшити транспортну систему міста… Гройсман був готовий викликати незадоволення виборців, проводячи спершу непопулярні реформи, наприклад, коли він очистив вулиці від нелегальної торгівлі», — наголошує автор.

Наприкінці статті йдеться про міжнародну підтримку нового уряду. «Кабінет Гройсмана був очищений від іноземних технократів, в тому числі й колишнього міністра фінансів Наталії Яресько, народженої у США. Але не те матиме значення для головних покровителів України — Сполучених Штатів, Європейського союзу, Міжнародного валютного фонду, — яким є склад уряду, а те, чи зможе він проводити необхідні реформи», — підсумовує автор.

Німецьке видання Deutsche Welle присвятило статтю контрактникам в українській армії. На шляху до переорієнтації армії саме на контрактну форму служби стоїть чимало проблем. «Українська армія підвищує боєздатність та дедалі більше укомплектовується за рахунок контрактників. Але позиційна війна на Донбасі не сприяє високому бойовому духові, стверджують експерти та ветерани», — зауважує автор.

Але цей процес все ж потроху набуває сили. «Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець в інтерв'ю DW сказав, що за останні два роки в українській армії невпинно збільшується кількість солдатів-контрактників… Добровольчі батальйони стали основою для формування мотопіхотних бригад на доповнення до механізованих бригад, зазначив експерт. «Саме добровольчі батальйони винесли на собі тягар воєнного напруження на початку війни на Донбасі, в період слабкості армії. Але згодом почалася махновщина і некерованість цих підрозділів», — уточнив він», — йдеться у статті

На думку автора, лави контрактників поповняться ветеранами АТО. «Зараз українська армія достатньо навчена і озброєна, щоби стримувати сили супротивника на лінії розмежування на Донбасі. А градус бойового духу військових дещо знизився передусім через позиційний характер війни і може знову значно зрости в разі ескалації бойових дій»,  — підсумовується у статті.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.