Політика

  ▪   Підготував: Віталій Рибак

"Панамські папери": найбільший «злив» в історії

Як світ реагує на головне журналістське розслідування сучасності

Одна із найвпливовіших газет Німеччини — мюнхенська Süddeutsche Zeitung — стала головним ньюзмейкером останніх років, після того як започаткувала розслідування про корупційні схеми та брудні угоди у сфері офшорів, у яких брали участь близько 150-ти політиків з усього світу, відомі спортсмени, а також двадцять дев'ять мільярдерів зі списку видання Forbes.

«У центрі уваги», — фільм, що отримав премію Оскар за найкращий фільм цього року, представив історію дуже важливого журналістського розслідування, яке провели журналісти видання The Boston Globe. Але історія розслідування «панамських паперів» є не менш цікавою — видання присвятило своїй роботі над матеріалами окрему статтю.

Süddeutsche Zeitung близько року тому отримали від анонімного джерела повідомлення про готовність передати секретні файли панамської юридичної компанії Mossack Fonseca, яка спеціалізується на продажі маріонеткових офшорних фірм для замовників високого профілю. Людина, яка назвалась Джоном Доу (класичні ім'я та прізвище, що позначають аноніма), повідомила, що її життя в небезпеці, але вона все одно хоче пролити світло на усі злочини та махінації, які здійснювались через Mossack Fonseca.

Протягом кількох місяців німці отримали 11,5 мільйонів файлів сумарним розміром у 2,6 терабайти, — це найбільший в історії журналістики об'єм секретно «злитих» даних. Очевидно, що навіть одному із найбільших видань Німеччини годі й було сподіватись на те, аби ретельно опрацювати усі отримані документи — саме тому німці залучили до справи Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) та Проект по розслідуванню корупції та міжнародної злочинності (OCCRP). В результаті була створена спільна група із чотирьохсот журналістів із сотні видань у вісімдесяти країнах світу, які дванадцять місяців опрацьовували усі отримані від аноніма матеріали.

Mossack Fonseca спростили роботу комісії: на кожну офшорну фірму була відведена окрема папка, у якій були докладно структуровані збережені електронні листи, транскрипти переговорів, відскановані контракти та документи замовників. Комісія перш за все оцифрувала текст сканів, аби зробити можливим пошук за ключовими словами та важливими прізвищами, а потім проіндексувала документи, аби мати здатність зручно встановлювати зв'язки між ними.

Під час роботи на документами журналісти усвідомили, що «злиття» є рекордним не тільки за обсягом, а і за кількістю впливових осіб, що фігурували у файлах. Це були теперішні та колишні лідери держав, їх родичі, близькі та друзі, що брали участь у створенні офшорних фірм, а також політики високого рангу. Серед них «відзначились» і кілька українців, в тому числі й президент Петро Порошенко. Із повним списком фігурантів та деталями їх залученості у скандалі можна ознайомитись у інтерактивному матеріалі Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань.

Для світу ця вся справа виявилась шоком.

Süddeutsche Zeitung опублікувала десятки матеріалів на базі розслідування, присвячених як ситуації в цілому, так і конкретним політикам. Порошенко, звісно, удостоївся персональної статті із промовистою назвою — «Польова пошта Порошенка. Як український президент під час війни дозволив собі маріонеткову фірму».

У статті автори прослідковують шлях, яким Порошенко розвивав свій ключовий бізнес, Рошен, від початку дев'яностих, і до сьогодні. Автори наголошують на тому, що український президент заснував офшорну фірму Prime Asset Partners Limited саме в той час, коли країна проходила через важкі бої на сході, навіть якщо забути про те, що президент, за українськими законами, взагалі не може вести бізнесову діяльність.

«Але Порошенко — то не єдиний випадок. Мало у якій іншій країні стільки політиків фігурують у «панамських паперах», як із цієї землі [України], на якій панують корупція та безладне управління економікою», — такий сумний висновок роблять автори цього матеріалу про Україну.

У британському виданні The Guardian, яке також брало участь у роботі над документами, подумали над тим, як розслідування змінить світову практику створення офшорних компаній.

«Хоча у використанні офшорних компаній і немає нічого прямо незаконного, постають фундаментальні питання щодо етичності існування таких «податкових гаваней» — і тому це дослідження може спричинити глобальні зміни у системі, якою, як кажуть експерти, легко зловживати».

Видання також присвятило окрему статтю мережі позик та офшорних угод загальним обсягом у два мільярди доларів, один із кінців якої веде до Владіміра Путіна — у ній фігурують також його найкращий друг, віолончеліст Сєргєй Ролдугін, банк «Росія», Російський комерційний банк Кіпру та інші посередники. Схема видання дозволяє чітко простежити рух коштів.

Інфографіка видання The Guardian

«Використання Путіним офшорних компаній різко контрастує із його ж закликом до «деофшоризації», проханням повернути додому прихований закордоном фінанси... Дмітрій Пєсков, офіційний представник Путіна, відмовився коментувати конкретні звинувачення на адресу президента. Виступаючи минулого тижня, Пєсков сказав, що західні спецслужби планували тотальну «інформаційну атаку» проти нього, щоб дестабілізувати Росію перед виборами. Пєсков назвав розслідування The Guardian та інших «неприкритою, проплаченою халтурою», — зауважують автори.

Важливо, що розслідування уже спричинило політичні зрушення у кількох країнах. Хоч це і не кримінал, будь-якого фінансового скандалу на Заході достатньо, аби політик ішов з посади — цього, звісно, годі й чекати від Петра Порошенка, що вже й казати про Путіна. А от ісландський прем'єр-міністр Сігмюндюрр Давидд Гюннлейгссон, який також є одним із фігурантів «панамських паперів», потрапив під шквал критики — і цілком може піти у відставку, якщо опозиція зможе мобілізувати достатню підтримку.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.