Політика

Світ про Україну: У Кремлі хочуть покласти на Київ провину за невиконання Мінських угод

Протягом останнього тижня західні ЗМІ писали про те, що США та ЄС не вимагають від Росії повернення Криму, а самому Вашингтону бракує важелів впливу на Київ.

 Британське видання The Economist пише про те, під час саміту «Великої сімки», який відбувся на початку червня, Сполученні Штати та Європа чітко дали зрозуміти, що ніколи не визнають анексії Росією українського Криму, адже у спільній декларації лідери G7 засудили її.

Разом з тим у публікації підкреслюють, що, говорячи про умови для послаблення санкцій проти Росії, західні лідери згадали лише реалізацію Мінських угод, обійшовши увагою питання повернення Криму.

«Також Крим не згадував Джон Керрі, державний секретар США, після зустрічі з Владіміром Путіним у Сочі минулого місяця. Питання (Криму – Ред.), здається, опустили на дно порядку денного», - наголошує The Economist.

Автор статті зазначає, що мешканці анексованого півострова потерпають від економічних негараздів, зокрема, пов’язаних із санкціями Заходу. Крім того, самі росіяни не надто схвалюють збільшення видатків бюджету РФ для підтримки Криму.

«У травні опитування показало, що лише 16% росіян підтримали б скорочення бюджету Росії за рахунок збільшення витрат на розвиток Криму. Однак після пропагандистської кампанії, здійсненої Путіним, було б політично немислимо відмовитися від анексованої території», - резюмує The Economist.

 Видання The Financial Times пише про те, що міжнародним кредиторам варто допомогти Україні в її боротьбі за виживання, дозволивши скоротити зовнішній борг перед приватними компаніями-власниками облігацій.

«Вирішення цього питання має важливе значення, адже це дозволить уряду у Києві протистояти російській агресії на сході країни», - зазначили у публікації, додавши, що наразі, зважаючи на складну політичну ситуацію та конфлікт з Росією, фінансова підтримка Заходу є «неадекватною».

The Financial Times наголошує, що реструктуризація та списання боргу є найкращим виходом для всіх сторін.

«Якщо країна перестане існувати у своєму нинішньому вигляді, приватні кредитори не отримають нічого взагалі. Тому для них є набагато більше сенсу у тому, щоб вирішити проблему боргу України в корені, дозволивши сформувати запас для життєздатності нації», - йдеться у статті.

«Життєздатність України є стратегічним імперативом для Заходу. Борг країни необхідно скоротити до рівня, який зробить її можливою. В питаннях геополітичного масштабу приватні фінансові інтереси не можуть диктувати державну політику», - резюмує The Financial Times.

У своїй спільній статті для Reuters директор Інституту Кеннана Метью Роянські разом з колегами Томасом Гремом та Майклом Кофманом заявили, що у сфері політичної риторики та символічних кроків Україна та США вичерпали свої ресурси і наразі обидві країни повинні визначитися щодо формату подальших відносин.

«Якщо цього не станеться, дві нації ризикують, що подальші стосунки принесуть розчарування, а згодом і відчуження між американцями й українцями», - йдеться у публікації.

«Більш ніж чверть століття Сполучені Штати підтримували Україну на основі спільних цінностей та інтересів. Але офіційний Вашингтон зараз глибоко покладається на успіх нового уряду Києві, утвореного після виборів 2014 року; Високопоставлені американські чиновники називають українських колег «мужніми» і «сповненими» натхнення», - пишуть експерти додавши, однак, що реформи в Україні наразі не можна назвати надто ефективними, українська громадськість от-от втратить терпець, а Вашингтон має мало важелів на уряд у Києві.

У статті зазначають, що Україна розвиватиметься повільніше та менш спокійно, ніж того хотіли б у Вашингтоні, однак Сполучені Штати можуть підтримати Київ у двох надважливих аспектах – подоланні економічної кризи та конфлікті з Росією.

«Вашингтон повинен працювати з Києвом, щоб закласти основу для двостороннього стратегічного партнерства. Воно повинне базуватись на чіткому визначенні взаємних інтересів, цінностей і реалістичних очікувань на короткий, середній та тривалий терміни», - резюмували експерти.

 Польське видання Gazeta Wyborcza пише про те, що Захід досі стоїть на боці України в конфлікті з Росією, в той час як Кремль намагається створити видимість «відлиги», змусивши своїх ставлеників оголошувати «кінець проекту Новоросії».

«В тіні цих ігор залишається дипломатична битва щодо тлумачення Мінських домовленостей. ЄС пов’язує зняття санкцій (з Росії – Ред.) із виконанням Мінських угоду, які передбачають, що Київ відновить контроль над всім кордоном з Росією до кінця цього року. Але ще більшою пасткою Мінська є  інтерпретація положень про місцеві вибори, особливий статус Донбасу і реформування Конституції України. Кремль наполягає на інтерпретації, яка дозволила б сепаратистам (чи опосередковано Москві) впливати на нову конституцію - не вдаючись до формулювання «федералізації» України – і таким чином паралізувати зовнішню політику Києва», - йдеться в статті.

Автор наголошує, що президент України Петро Порошенко усвідомлює небезпеку такої ситуації і опиратиметься намірам Кремля, в той час як Росія готова виставити це як «недотримання умов Мінських домовленостей». Разом з тим Захід може прийняти такий аргумент.

«На жаль, через кілька місяців може виявитись, що Мінські угоди не реалізовані, однак «провина лежить на обох сторонах». А згодом може настати пом'якшення позиції щодо Москви? - Запитайте деяких західних політиків. І це було б перемогою Кремля, адже для Путіна є важливою не квазідержава-сателіт на Донбасі, а можливість використовувати її для впливу на політику Києва», - резюмує Wyborcza.

Читайте також: Росія проти Новоросії. Розкол в середовищі сепаратистів поглиблюється

 Німецьке видання Die Welt, цитуючи міністра Фінансів України Наталію Яресько,  пише про те, що українському уряду допомагають 170 західних радників, причому 40 із них працюють в Мінсоцполітики.

Крім того, у публікації згадують про так зване «Агенство з модернізації України», консультантами в якому виступає низка відомих європейських політиків, серед яких – колишній міністр фінансів Німеччини Пеер Штайнбрюк.

«Штайнбрюка з самого початку різко критикували німецькиі ЗМІ. Справа в тому що агентство має вельми суперечливого спонсора: олігарха Дмитра Фірташа, який є «головою Української асоціації роботодавців», - пише Die Welt.

У статті зазначають, що український уряд веде боротьбу «на всіх фронтах».

«Торік витрати на держапарат скоротили на 10%, цього року планують знизити їх ще на 20%», - додають у публікації.

«Багато німців також працюють, сподіваючись на процес реформ (в Україні – Ред.). У своїй заяві Пеер Штайнбрюк згадав про «ескалацію» ситуації в Україні. У дипломатичних колах існує значне занепокоєння, що російська армія планує новий наступ на Україну…Цілком зрозуміло, що це означатиме: тисячі загиблих, сотні тисяч нових біженців. Дипломатична катастрофа. Навіть для Берліна», - резюмує Die Welt.

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.