Політика

  ▪   Роман Малко

Чи готові депутати до референдуму?

Ініціативу РНБО проведення всеукраїнського референдуму в Раді сприйняли, як показало опитування депутатів Тиждень.ua неоднозначно. Особливо цікавими є настрої у ПР, де спостерігається плюралізм думок в межах однієї фракції.

Андрій Павловський (Батьківщина)

Зараз деякі питання нам вкидають ззовні, щоб, спекулюючи на них, дестабілізувати ситуацію в країні. Я прихильник того, щоб не боятись жодних питань ставити на порядок денний і питати про них думку в народу. Ну якщо спекулюють на питаннях державного устрою, давайте поставимо їх на загальний всеукраїнський, а не одної області, референдум. Якого державного устрою люди хочуть: єдина унітарна країна чи федеративна, з загрозою подальшого розпаду? Я думаю, відповідь буде однозначна. Так само можна поставити питання і подальшого руху нашої країни до Європи чи в тайожний союз. Так само не треба боятися мовних питань. Давайте поставимо на референдум: скільки державних мов потрібно українцям? Одна, дві, три, чотири і так далі. Люди самі визначаться і скажуть, чого вони хочуть. І кожне таке питання треба ставити на референдум, і отримувати думку народу. Я думаю, що цей прийом на декілька років дозволить закрити рот тому ж Путіну і не спекулювати на тих питаннях, що вони підіймають і кидають, і які не є актуальними для України в цілому. І треба це публічно показати.

Якщо хтось вважає себе “русским чєловєком” і в цивілізований спосіб висловлює свої претензії, що його щось там не задовольняє, чи чогось там більшого хочеться, тоді з цією людиною можна говорити в цивілізований спосіб. Але, коли під приводом якихось вимог, захоплюють заклади, беруть заручників, ходять по вулицях зі зброєю, то жодна держава цього терпіти не буде. Однозначно, таких людей треба тільки ліквідовувати, і все. Бо про що з ними розмовляти? Можна з ними говорити тільки про умови капітуляції. Якщо ні, то держава, яка себе поважає, повинна наводити порядок любими способами.

Будемо розглядати всі законопроекти, які подасть уряд, і вирішуватимемо, чи голосувати чи ні.

Віктор Чумак (УДАР)

Я думаю, що питання референдуму ще потребує обговорення, бо, як на мене, підготувати його до 25 травня вкрай важко. Це перше. Друге, мені здається, що в тих умовах які в нас є, результати референдуму в окремих областях, можуть бути витягнуті з контексту і можуть стати приводом для сепаратистських настроїв. Тому про референдум, як про імперативний інструмент, я би зараз не говорив. Скоріше, треба було б провести всенародне опитування, а виходити на референдум тільки після того, як провести відповідну роботу, роз'яснення, обговорення і таке інше.

Як можна йти на компроміси з терористами? З людьми, які не беруть участі зі зброєю в руках у виступах проти влади, можна розмовляти, можна говорити, можна домовлятися, роз'яснювати позицію і все таке інше. Люди, які використовують зброю для захоплення будівель та державних приміщень, вони повинні відповідати за законом і все.

Юрій Сиротюк (Свобода)

Уряд і РНБО чомусь вважають, що референдум - це зброя в боротьбі проти терористів. Референдум може бути зброєю в ліквідації наслідків настроїв, які тягнуть за собою сепаратизм і тероризм. Але ще в жодній країні світу референдум не проводився під дулами автоматів.

Взагалі на РНБО була дуже довга дискусія. Частина людей, які займаються сектором безпеки і оборони, вважали, що варто провести референдум з двох питань: щодо державного статусу російської мови і так званої федералізації. Це дві з ключових вимог з пакету Путіна і зрозуміло, що це просто капітуляція перед Путіним. Ми вважали це не прийнятним і в остаточному варіанті РНБО нібито вирішила, що можна провести консультативне опитування з двох питань: щодо розширення прав місцевих рад, передусім в сфері фінансово-економічного наповнення бюджетів, і щодо функціонування в певних регіонах, на виконання фактично закону Ківалова-Колісніченка, сфер російської мови як офіційної. Якщо ми пригадаємо, що колись було роз'яснення Конституційного суду часів Кучми, що офіційна мова і державна - це те саме, то фактично нині йдеться про державний статус російської мови.

Я не вважаю, що капітулянтська позиція РНБО зупинить апетити Путіна. Очевидно, що він і далі буде поширювати свої ідеї щодо розчленування України, тому взагалі проведення будь-якого референдуму під дулом автоматів є неможливим - раз, а по-друге, на мою думку, щойно Українська держава скаже, що вона має намір провести такий референдум, це буде законний спосіб для введення військ РФ ввійти на територію України під виглядом того, що Українська держава не може забезпечити проведення цього референдуму.  

Ми погоджуємося, що референдум можливий виключно в рамках Конституції. За дужки мають бути винесені питання путінського ультиматуму: мова, федералізація, російські військові бази, нейтральний статус і подвійне громадянство, а все інше можна розглядати. Права місцевих рад, права національних меншин, фінансова самодостатність, будь які речі які стосуються компетенції. Тому ми категорично проти цього виступали. Або наші силові структури констатують своє безсилля в керуванні своїми бійцями, тому що зрозуміло, що наприклад бійці Альфи абсолютно деморалізовані після подій на Майдані. Вони брали участь у розстрілі мирних громадян, вони всі святкують день КГБ, більшість з них спілкується російською мовою, значна їх частина є подвійними агентами ФСБ, і це очевидно. Тому можливо, наші силовики які входять в РНБО, які розуміють, що не здатні провести антитерористичну операцію, можливо вони хочуть перекинути відповідальність на політиків, але насправді треба терміново, в якомога стисліші терміни, якомога жорсткіше закінчувати АТО.  

Ганна Герман (ПР)

Я завжди казала, що нам це(референдум – Ред,) не потрібно. Думаю, що треба внести зміни до Конституції, дати свободу регіонам, дати можливість обирати губернаторів, вибирати суддів, і не треба нам йти на ті ризики з референдумами, тому що чим воно може закінчитися невідомо. Ще тоді, як Янукович другий раз виступив з своїм посланням і запропонував референдум в кожному селі і місті, я думала, що це дуже небезпечна ідея. Вже сьогодні розмови про так звану Прикарпатську русинську республіку. Потім може піти Бессарабія, там може Угорщина ше, і так далі. Це дуже небезпечні процеси. Я вважаю, що народ і так розуміє, що треба. Є от парламентські слухання, тут всі мають вислухати пропозиції. Яценюк, до речі, зробив кілька нормальних пропозицій, які можуть стати основою для компромісу. Треба це все трохи підправити, домовитися і можна приймати рішення. Інша річ, що тут є «Свобода» і комуністи. Слухаючи їх виступи, я розумію, що з ними компроміс не вдасться знайти, і, можливо, варто буде думати про нову парламентську більшість. Я думаю, що Україні цей референдум не потрібний. Час тяжкий, настрої тяжкі, в такій атмосфері так не ризикують державою, її цілісністю та унітарністю.

Зараз пішли процеси, коли місцеве населення почало менше підтримувати сепаратистів.  .     ПР в тому багато працює, щоб місцеві люди не давали підтримки цим процесам, це надійніше та ефективніше проти будь-якої зброї. Я проти стрілянини. Я проти того, щоб вбивати тих людей, яких хтось називає сепаратистами, бо це все наші громадяни, хоч там серед них є різні. Але тих різних, якщо вони є, треба вилучити, і тут СБУ має спрацювати. А наші громадяни, я проти того щоб їх вбивали, так само, як була проти того, щоб тут в Києві стріляли в людей. Чому мав успіх Майдан, тому що він мав підтримку в місцевого населення. Підтримка місцевого населення тих настроїв на сході, які були, зараз зменшується. І це говорять вже мої колеги депутати, які приїжджають з регіонів. Люди налякані. Так само, як був схід наляканий тими радикальними кроками, які тут здійснювалися, приковування губернаторі і так далі, так само зараз люди на сході налякані від того, що роблять ті, хто прийшов їх від того захищати. Тому, зробити так, щоби люди зрозуміли де правда і де їх інтерес, це найкраща і найефективніша сьогодні зброя проти сепаратизму.

Підтримка фракцією ПР референдуму буде залежати від загальних настроїв. У фракції нема аж таких дуже палких прихильників референдуму. Якщо буде знайдений компроміс стосовно децентралізації, податкових автономій і російської мови. Я завжди була за єдину державну українську мову. Але тепер кажу, що ми можемо лишитись з єдиною державною українською мовою, але без держави. Тому треба обирати. Я вважаю, що зараз треба піти на цей крок. Процес покаже. Далі, в процесі, можливо ті люди самі захочуть вернутися до того як було, але зараз, коли на кону стоїть або втрата держави, або компроміс з тими людьми, я вважаю, що на це треба піти. І якби ті три речі були прийняті, то можна було би говорити про загально державний консенсус. А тоді, референдуми, нереферендуми все одно. Що там вибирати на тих референдумах?

Я думаю, що владі потрібен референдум, бо вона боїться, що не відбудуться президентські вибори. Але думаю, що президентські вибори варто було б провести, коли ми будемо мати ухвалені поправки до Конституції, які будуть гарантувати, що ніколи вже президент не буде мати такої влади. Бо якщо ми це не ухвалимо, а так, як сказав Яценюк лише проголосимо що таке є, то той, хто прийде на місце президента, завжди може з цим маніпулювати. Тому я не буду аж надто згірчена, якщо вибори не відбудуться в травні, а будуть восени, але вже з новою Конституцією, з новими правками. З такою Конституцією, де буде зазначено, що від нині ми не будемо вносити під кожного президента зміни. Ото ми маємо таку Конституцію і найближчі 200 років будемо за нею жити в Українській державі.

Тетяна Бахтєєва (ПР)

Я  обрана народним депутатом за мажоритарним округом міста Донецька,  центрального району, де знаходиться обладміністрація, і де велика кількість мітингуючих. Практично всі політичні події відбуваються там. І я зараз також їду в Донецьк та буду щільно працювати на своєму окрузі. І мої постійні зустрічі там, коли немає робочого тижня в парламенті, свідчать про те, що референдум - це дуже серйозна, в принципі, вимога і жителів мого округу, і всього Донбасу. Напевно, це пояснюється великою злиденністю, яка сьогодні є, відсутністю робочих місць, недостойною заробітною платнею, в тому числі на шахтах, і в тім числі медпрацівникам. Звичайно ж, коли люди кажуть, що потрібен референдум з метою децентралізації фінансового забезпечення регіону і виборів керівників шляхом таємного голосування, я їх підтримую. Бо що таке референдум? Це право кожної людини висловитись на поставлене питання. І я дуже глибоко сподіваюсь, що коли це буде зроблено, то це значно заспокоїть сьогодні серйозне політичне напруження, що є в країні.

Попри те все, як би цього не хотілось, але ці 23 роки, ці російськомовні регіони і Харків, і Луганськ, і Донбас, говорять про можливості двох мов. Бо той стиль, який з 2004 року,дійсно був досить жорстким. Повністю закрилась російська мова і діловодство повністю перейшло на українську. Звичайно, це також дало дуже великий негатив. Якщо б до цього ми йшли поступово і не нагнітали, не так би кричали в парламенті “українська”, “ганьба” і так далі... Тобто зараз люди, які сьогодні є російськомовні і російськомислячі, зрозуміли великі утиски свободи і людських прав. Тому це також актуальна тема, і тому потрібен референдум, і звичайно на місцевому рівні.

Я буду підтримувати проведення референдуму, бо це дуже важливо. І фракція також звичайно, бо Партія регіонів, вона вся з донецької області, 26 народних депутатів, і чує те, що люди стоять на вулиці, і пенсіонери, і студенти, і робітники, і вони кажуть: « Дайте нам право жити!».

  Референдум не є небезпечним. Ми ж не ставимо питання про розділення нашої країни, ми кажемо про ті проблеми, актуальні питання, які сьогодні хвилюють населення. Напевно, це чують і західні наші області. І вони також не проти, щоб губернатора не призначали, а обирали. Ще дуже давно казали, СРСР був, щоб для того, щоб будь-який керівник дійсно охопив питання, посадові обов'язки, треба мінімум два роки, а губернатор три, п'ять, вісім місяців, ну і людям це також дуже неприємно. Якщо народ обиратиме на відповідний термін, як мерів міст, от тоді значить поставлять питання і він буде працювати на людей, а не на Київ. Постійно: де губернатор? В Києві. Де губернатор? В Кабміні. Хай губернатор буде в регіоні, хай відвідує лікарні, дитячі садки, школи, і буде краще.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.