НОВИНИ

  ▪   Оксана Хмельовська

"Беркут" проти народу: кийки, сльозогінний газ та кримінальні справи

З початку Євромайдану в Україні сталося кілька масових сутичок за участю активістів і представників спецпідрозділу "Беркут", у яких постраждали як учасники протесту, так і силовики. Проте до кримінальної відповідальності притягують тільки активістів.

Сутичка біля Кабміну

24 листопада сталася сутичка біля Кабінету міністрів, позаяк міліція заблокувала прохід учасників народного Віче "За європейську Україну". З криками «Ганьба!» протестувальники намагалися прорвати міліцейській кордон, а «Беркут» застосував проти мітингувальників сльзогінний газ.

Того ж дня МВС повідомило, що один працівник спецпідрозділу «Беркут» отримав тілесні ушкодження під час сутички біля будівлі Кабінету міністрів. Згодом силовики назвали ще кількох постраждалих у сутичці. Тим часом унаслідок бійки постраждав член ВО "Свобода" Олександр Свиридовський, якому беркутівець зламав руку. Під час сутички біля Кабінету міністрів працівник спецпідрозділу «Беркут» побив кореспондента "Українського тижня" Станіслава Козлюка.

25 листопада Печерське райуправління міліції повідомило, що через сутички біля КМУ відкрито кримінальне провадження за ст. 342 (опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу тощо) і 296 (хуліганство).

Після цього міліція оперативно знайшла винуватців, зокрема активістів Євромайдану Віталія Благодарного та Олега Матяша. Увечері того ж дня їх перевели з Печерського райвідділу міліції в Подільський ізолятор тимчасового тримання. 19 грудня  суд визнав Матяша винним у нападі на правоохоронця під час сутичок під будівлею Кабінету міністрів: відповідно, суд призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік. Тим часом Благодарного перевели під домашній арешт.

Сутичка на Європейській площі

25 листопада між бійцями спецпідрозділу "Беркут" та активістами Євромайдану в Києві знову відбулася сутичка. Причиною стало виявлення мікроавтобуса біля Українського дому – нібито з апаратурою для прослуховування. Загін "Беркуту" спробував прорватися до машини з боку Хрещатик та Трьохсвятительської. Був розпилений сльозогінний газ, декілька активістів отримали травми Після перемовин автомобіль розблокували та вивели з площі, беркутівці також відійшли.

У сутичці постраждав керівник служби голови партії «Батьківщина» Михайло Лівінський, який отримав сильний удар по голові та перелами пальців рук.

Наступного дня прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за ч. 1 статті 343 Кримінального кодексу (втручання в діяльність співробітників правоохоронних органів з метою перешкоджання їх діяльності).

Розгін Євромайдану

30 листопада про спецпідрозділ «Беркут» заговорила не тільки вся Україна, а й світ. Так близько 4-ї години ранку бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстко розігнали Євромайдан у Києві. У столичній міліції заявили, що активістів відтіснили з Майдану Незалежності через конфлікти з комунальниками.

Після розгону Євромайдану 33 активістів затримали, 5 з них госпіталізували з відділку міліції.

Представники Європейського Союзу засудили застосування сили київською міліцією для розгону мирної демонстрації на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада.

Правозахисники  неодноразово зверталися до Генпрокуратури із закликом притягти до відповідальності осіб, що віддавали злочинні накази "Беркуту", проте Генпрокуратура не поспішає із досудовим розслідуванням щодо розгону Майдану.

20 грудня в Раді генпрокурор Віктор Пшонка заявив, що слідство поки не встановило, хто віддавав наказ розганяти Євромайдан у ніч на 30 листопада і чи був такий наказ.

Беркутівців, які брали участь у розгоні, досі не покарали. Проте активісти самі шукають винуватців. Так в інтернеті оприлюднили інформацію про працівників правоохоронних органів, "які так чи інакше мали відношення до побиття мирних громадян України в грудні 2013 року".

Сутички на Банковій

Наймасовішою була сутичка на вулиці Банкова 1 грудня, під час якої відбулись зіткнення між міліціонерами та молодиками спортивної статури, які разом з бульдозером прорвали кордон міліції біля Адміністрації президента. Безпосередню участь у протистоянні з міліцією брали лише кілька сотень мітингувальників. Решта присутніх на Банковій – у тутешню «годину пік» їхня кількість сягала 2 тис. – просто спостерігала за подіями. Саме спостерігачів, зокрема й журналістів, влада вирішила зробити крайніми у справі. Бійці «Беркута» катували тих, хто не встиг утекти, фотографувалися, ставлячи ноги на голови непритомних людей, розбивали камери та голови журналістів, які намагалися знімати події біля АП. За останніми даними, у сутичці на Банковій постраждало кілька десятків журналістів.

У свою чергу МВС заявило, що у результаті зіткнень під Адміністрацією президента постраждали приблизно 100 міліціонерів. Так 2 грудня міліція Києва відкрила 3 кримінальні провадження щодо подій на Банковій – ст. 294, 345, 348 (зазіхання на життя співробітника правоохоронного органу), ст. 342.

Згодом Шевченківський районний суд 3 грудня заарештував на 60 днів 9 підозрюваних в організації масових безпорядків у Києві 1 грудня. Згодом були затримані ще кілька активістів. Міжнародна організація Amnesty International стала на захист "в’язнів Банкової".

Протягом 11-13 грудня суд звільнив з-під варти вісьмох  "в’язнів Банкової".

Досі під вартою залишаються ще двоє "в'язнів Банкової" - Андрій Дзиндзя та Ярослав Притуленко, якого Печерський суд 8 січня відмовився відпустити. Також 10 січня Шевченківський райсуд Києва відмовився випустити з-під варти активіста Володимира Кадуру.

Штурм Майдану

Вночі 11 грудня бійці спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовці внутрішніх військ почали штурм барикад Майдану.

Проте через активний опір мітингувальників та оперативний під’їзд киян у центр столиці силовикам не вдалося провести зачистку центру громадянського спротиву.

Згодом учасники акції протесту не пропустили підкріплення "Беркута" до будівлі Київської мерії.

У Міністерстві внутрішніх справ поспішно заявили, що тілесні ушкодження отримали 10 бійців внутрішніх військ.

Під час масових акцій в центрі Києва на 11 грудня за допомогою звернулися 30 осіб, було госпіталізовано 15. Так, за його даними, у лікарні опинилося 6 мітингувальників та 9 правоохоронців.

У результаті на вісьмох активістів склали адміністративні протоколи за статтею 173 Кодексу про адміністративні правопорушення «дрібне хуліганство».

Сутичка під Києво-Святошинським судом 

10 січня Києво-Святошинський суд засудив так званих "васильківських терористів". Відтак незгодні з таким вироком протестувальники почали збиратися під судом, сюди стягнули й спецпідрозділ «Беркут», сталася бійка: Беркут жорстоко побив протестувальників. Унаслідок бійки 6 людей потрапило в лікарню. Постраждали журналісти й народні депутати.

Фото - Олена Білозерська

Опівночі сталася нова сутичка між протестувальниками й Беркутом, унаслідок якої постраждав Юрій Луценко.

Фото - Андрій Ковальов

Проте у МВС запевнили, що під Києво-Святошинським судом активісти спровокували конфлікт із міліцією.

Згодом у МВС заявили, що у сутичках з мітингувальниками постраждали близько 20 бійців спецпідрозділу «Беркут». МВС розпочало кримінальні виробництва за ч. 3 ст. 296 (хуліганство) , ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) і ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів).

Тим часом прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження за статтею «Перевищення службових повноважень». Як повідомили у прокуратурі, наразі офіційних заяв про побиття людей працівниками міліції до прокуратури не надходило, проте слідство за ч. 2 ст. 365 КК України розпочато за інформацією, наявною у ЗМІ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.