НОВИНИ

  ▪   Вікторія Матола

Верховна Рада у 2013: відібрані мандати, тушки та блокування

У 2013 році восьмеро нових депутатів увійшли до складу парламенту, п'ятьох парламентарів позбавили мандата, а ще 12 - поповнили ряди позафракційних.

Зміни складу Верховної Ради

На початку 2013 року до Верховної Ради прийшли кілька нових депутатів, у зв’язку з призначенням міністрів Кабміну на урядові посади. Зокрема, замість Олександра Лавриновича, Леоніда Кожари та Дмитра Табачника депутатські мандати отримати Юрій Поляченко, Олександр Зац та Юрій Благодир. Вони поповнили фракцію Партії регіонів.

У березні місце міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова у парламенті зайняв Іван Мирний.

5 вересня у фракцію ПР вступив Вадим Новинський, що переміг на довиборах у Севастополі 7 липня. Це зумовлено тим, що у березні було припинено депутатські повноваження міністра оборони Павла Лебедєва, що також обирався до Верховної Ради у мажоритарному окрузі в Севастополі.

Разом з тим, п’ятьох народних депутатів позбавили депутатського мандата рішенням суду. Так, без мандата залишились Павло Балога, Олександр Домбровський, обрані у мажоритарних округах. Згодом суд позбавив депутатських мандатів депутата Партії регіонів Андрія Веревського та «Батьківщини» Сергія Власенка за скаргою спікера парламенту Володимира Рибака щодо сумісництва. Замість них в Раду прийшли Роман Стаднійчук за списком ВО "Батьківщина" і Олександр Козуб за списком ПР.

Депутатського мандата позбавили і регіонала Ігора Маркова, у зв'язку з тим, що правоохоронці виявили, що на виборах на його користь було сфальсифіковано 6038 бюлетенів.

Верховна Рада достроково позбавила мандата народного депутата фракції Комуністичної партії Михайла Герасимчука, який помер 7 листопада. Депутатський мандат отримав Василь Демедюк.

Таким чином зараз Верховна Рада налічує 442 депутати. Втім, зауважимо, що 15 грудня цього року відбулися вибори у п’яти проблемних округах. Перемогу у них здобули голова Миколаївської облдержадміністрації Микола Круглов (округ в Первомайську на Микоалївщині), ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський (округ в Черкасах), екс-голова райдержадміністрації самовисуванець Віктор Пилипишин (Київ), опозиціонер Леонід Даценко (Канів, Черкаська область) та самовисуванець, член Партії регіонів Руслан Бадаєв (Обухів, Київщина).

Ротації у фракціях

Впродовж року змінився склад і депутатських фракцій. Найбільше «схудла» фракція «Батьківщина», з якої вийшло шість депутатів. Ще трьох - виключили за рішенням політсили.

Так, 4 квітня народні депутати Олег Канівець, Віталій Немілостівий, Роман Стаднійчук та Ігор Скосар вийшли із фракції ВО «Батьківщина». 9 червня їхньому прикладу слідували ще двоє депутатів – В’ячеслав Кутовий і Володимир Купчак. А 4 липня народного депутата Василя Кравчука виключили з «Батьківщини» за голосування всупереч рішенню фракції. 

11 жовтня з фракції вигнали Андрія Павелка та Леоніда Сергієнка, що пройшли в Раду за списком "Батьківщини", «за зраду інтересів народу України та систематичне невиконання рішень фракції щодо голосувань з питань порядку денного Верховної Ради України».

З початку роботи парламенту з фракції Партії регіонів першим вийшов Павло Балога, якого згодом, як йшлося вище, позбавили депутатського мандату через суд.

А після побиття студентів на Майдані Незалежності 30 листопада фракцію покинули Давид Жванія, Інна Богословська та її чоловік - Володимир Мельниченко.

Наразі у фракції Партії регіонів – 204 депутати, «Батьківщини» - 90, УДАР – 42, «Свободи» – 36, Комуністичної партії – 32. 38 депутатів не входять до жодної фракції.

Бійки і блокування ВР

Уже 11 січня - на другий день пленарного засідання ВР 2013 року - виникла сутичка під час виступу народного депутата від ВО "Свобода" Олександра Шевченка, що коментував проект закону про ратифікацію угоди між урядами України та Росії про взаємодію з питань попередження надзвичайних ситуацій, пожеж і ліквідації їх наслідків у населених пунктах, в яких розташовано об'єкти Чорноморського флоту Росії на території України.

 

Бійка виникла і після виступу лідера ПР Олександра Єфремова 19 березня, який виступив з трибуни російською мовою і обізвав "Свободу" "неофашистами".

 

Після цього на трибуну вийшов лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Депутати від Партії регіонів почали скандувати «фашист!». На захист Тягнибока прийшли депутати опозиційних сил, почалася бійка між свободівцями і регіоналами.

​Кілька сутичок сталося на початку червня цього року, у зв’язку з тим, що спікер Верховної Ради Володимир Рибак почав вести засідання з урядової ложі через заблоковану президію ВР. Опозиція вимагала особистого представлення Януковичем свого щорічного послання, з чіткою відповіддю на питання, куди він інтегрує Україну - у Євросоюз,чи в Митний союз.

Закінчилося штовханиною і засідання ВР 20 вересня. У сесійній залі виникла перепалка між комуністами та свободівцями. Під час виступу депутата від КПУ Миколи Дзарданова, який говорив російською мовою, до трибуни підійшли свободівці, скандуючи "українська", вимагаючи спілкуватися українською мовою. Попри це, комуніст продовжив свій виступ російською, після чого в його бік полетіли папери. 

 

Верховна Рада впродовж року була заблокована як мінімум вісім разів. Перший раз блокування тривало з 5 по 22 лютого. Опозиція вимагала забезпечення персонального голосування депутатів. Після тривалих переговорів лідери парламентських фракцій знайшли компроміс і внесли зміни до закону про Регламент, що мали б забезпечити персональне голосування.

5 березня народні депутати від опозиційних фракцій знову заблокували ВР, протестуючи проти позбавлення Сергія Власенка депутатського мандата. Втім, 7 березня вони розійшлися, бо наступний тиждень був присвячений роботі в комітетах. А пленарне засідання 19 березня розпочалося у звичному режимі.

Після провального голосування за проведення виборів у Києві 2 квітня опозиція знову заблокувала роботу парламенту. А вже 4 квітня депутати від більшості провели засідання Верховної Ради не у залі засідань парламенту на вулиці Грушевського, а у приміщенні на вул. Банковій, 6/8. 16 квітня парламент засідав у звичному режимі.

6 червня опозиція знову заблокувана ВР, вимагаючи  особистого представлення Януковичем свого щорічного послання. 19 червня президент Віктор Янукович призначив зустріч з лідерами опозиційних фракцій. Однак, в Адміністрацію президента прийшов лише Арсеній Яценюк. Наступного дня Рада працювала у звичному режимі.

Та вже 4 липня привід для блокування Ради знову знайшовся. Опозиція вкотре пішла на це після того, як депутати більшості проголосували за звільнення Володимира Шаповала з посади голови Центральної виборчої комісії. Опозиція назвала незаконним це голосування. У зв’язку з неможливістю вести засідання з президії, Рибак вів йогоз сесійної зали зі сектору регіоналів. Під час перерви лідери фракцій провели консультації в кабінеті Рибака, після чого розблокували Раду.

Черговий конфлікт із блокуванням виник 24 жовтня через порушення регламенту при ухваленні законопроектів. Втім, наступного дня парламент працював в нормальному режимі.

Знову заблокований був парламент 21 листопада. Обурення опозиції викликало рішення Кабміну про призупинення підготовки до підписання Угоди з ЄС. Вона вимагала виклику прем'єр-міністра Миколу Азарова до парламенту для пояснень цього рішення. Наступного дня Азаров таки прийшов в Раду. Після його виступу парламент знову заблокували. 

Жорстокий розгін Євромайдану та побиття студентів у ніч на 30 листопада викликав останнє в 2013 році блокування ВР. Після невдалого голосування 3 грудня за відставку уряду Миколи Азарова опозиція заявила, що блокуватиме роботу Ради, вимагаючи від президента Януковича звільнити уряд Азарова своїм указом та призначити дострокові парламентські та президентські вибори.

Запрацювали депутати в останні два пленарні дні до кінця року - 19 та 20 грудня. Чергове пленарне засідання ВР відбудеться 14 січня 2014 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.