НОВИНИ

  ▪   Оксана Хмельовська

Нездійснені очікування року: асоціація з ЄС, вибори у Києві та покарання винних за розгін Майдану

Українці цього року чекали на підписання угоди про асоціацію з ЄС, звільнення екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, переходу до другої фази лібералізації візового режиму, висунення єдиного кандидата від опозиції у президенти та виборів мера Києва. Проте ці очікування не здійснилися.

Угода про асоціацію з ЄС

Попри те, що політологи попереджали про так званий план «Б» Януковича, найбільшим розчаруванням для України стало непідписання угоди про асоціацію з ЄС. До листопада влада впевнено запевняла, що готується до підписання угоди про асоціацію, а президент Янукович наголошував, що не сумнівається у підписанні угоди.

«І якщо в листопаді буде підписано такий договір, - а я не маю сумнівів, що його буде підписано, - отже, ми досягли на даному етапі мети…», - сказав Янукович у жовтні.

Проте з листопада риторика влади різко змінилася. На фініші переговорів йшлося про ухвалення законопроекту для можливості лікування Тимошенко за кордоном. Проте в розпал політичної дискусії щодо юридичних нюансів цієї ситуації уряд України призупинив підготовку до підписання угоди. А вже 29 листопада президент Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію з ЄС у Вільнюсі. Він пояснив, що призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом спрямовані на захист національних інтересів. Згодом він заявив, що угода про асоціацію з Європейським Союзом була підготовлена з порушенням національних інтересів.

«Думаю, що в наші прагнення підписати угоду з Євросоюзом домішалося дуже багато ейфорії, казок. І те, що говорять деякі наші громадяни, говорить про те, що вони не зовсім адекватно сприймають, що, власне, це за документ», - зазначив 29 листопада Азаров.

Рішення про призупинення євроінтеграції викликало хвилю критики як в Україні, так і за кордоном. Розпочалися масові акції протесту в столиці та регіонах України.

Тим часом українська влада переконує, що й досі притримується євроінтеграційного курсу, а високопосадовці з ЄС не перестають нагадувати, що двері для України залишаються відкритими.

Про те, що не підписання угоди стало для українців розчаруванням року, свідчать і соціологічні опитування, адже, за їхніми даними, більшість громадян України підтримують євроінтеграцію, а 40% українців вийшли на Майдан саме через відмову Януковича від підписання угоди.

Звільнення Тимошенко

Цієї осені питанням №1 стало звільнення екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яке активно обговорювали в Україні всіма політичними силами й політиками ЄС. Високопосадовці ЄС неодноразово давали зрозуміти, що без питання Тимошенко асоціація підписана не буде.

Так у жовтні у Верховній Раді зареєстровали чотири законопроекти про лікування ув’язнених за кордоном. Три з них подали позафракційні депутати, один –  лідери опозиції. Один із них – законопроект нардепа Анжеліки Лабунської був схвалений керівниками місії Європейського парламенту Патріком Коксом і Олександром Кваснєвським. Та й сама Тимошенко закликала парламентську опозицію негайно і без внесення поправок проголосувати за законопроект Лабунської.

Хоча вже у жовтні стало зрозуміло, що ПР не збирається голосувати за жоден із законопроектів щодо лікування ув’язнених за кордоном.

Так 6 листопада комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував направити на доопрацювання всі чотири законопроекти щодо лікування ув’язнених за кордоном. 

І хоча вже 8 листопада   Верховна Рада створила робочу групу, мета якої – доопрацювання законопроектів щодо лікування ув'язнених за кордоном, проте на позачерговому засіданні 13 листопада Рада не розглянула жодного євроінтеграційного законопроекту, в тому числі щодо вирішення питання Тимошенко.

"Питання Тимошенко – це не питання одного дня. Це питання 15 років. Сьогодні партнери Тимошенко сидять по різних тюрмах. На ці питання має дати відповідь суд", - заявив Янукович 27 листопада.

Застосування санкцій проти влади

Ще 13 листопада голова фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк зауважив, що у випадку непідписання угоди про асоціацію України та ЄС, західні країни можуть почати застосовувати санкції проти українських політиків. Це стало більш реальним після відмови Януковича від євроінтеграційного курсу, що стало причиною до подання 26 листопад петиції на сайті Адміністрації президента США з вимогою запровадити персональні фінансові санкції проти Януковича та членів українського уряду. Як відомо, Білий дім розглядає подібні документи, якщо вони набирають 100 тис. голосів за 30 днів, проте петиція набрала за цей час 137 тис. 477 голосів. З вимогою запровадити санкції проти президента виступили опозиціонери, активісти, голова правозахисної організації Freedom House, Український конгресовий комітет Америки, деякі політичні діячі ЄС.

Хоча прес-секретар Держдепартаменту Джен Псакі повідомила, що США розглядає варіанти реагування на останні події в Україні, включно з санкціями, проте у США заявляли й про міжнародну ізоляцію України за таких обставин, що на даному етапі є контрпродуктивним.

Між тим, представник глави європейської дипломатії Кетрін Ештон Майа Косьянчич заявила, що Європейський Союз не обговорює можливість введення санкцій щодо українських посадовців.

Лібералізація візового режиму із ЄС

Цього року українці сподівалися на перехід до другої фази виконання Україною плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.

22 березня Верховна Рада ратифікувала угоду про внесення змін до угоди про спрощення оформлення віз з ЄС. Згідно з документом, процедуру спрощеного оформлення віз отримали кілька категорій громадян.

Хоча за індексом візової лібералізації країн Східного партнерства, Україна досягла значного прогресу у виконанні необхідних для встановлення безвізового режиму з ЄС критеріїв, випередивши більшість держав-учасниць програми, проте реального поступу так і не відбулося.

Під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі, де й мав бути оголошений перехід до другої фази, Янукович заявив, що "найбільш показовим кроком, який би свідчив, що ЄС насправді готовий відчинити для нас свої двері, стало б запровадження без зволікань безвізового режиму для громадян України".

У листопаді Кожара визнав, що порівняно з іншими країнами Східного партнерства Україна сильно відстає у процесі візової лібералізації, оскільки за три роки Київ так і не зміг завершити виконання першої фази плану дій з візової лібералізації з ЄС (ПДВЛ). 

Нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нагадав, що Україна все ще має виконати технічні умови, аби отримати безвізовий режим з ЄС.

Покарання винуватців у розгоні студентів на Майдані 1 грудня

30 листопада близько 4-ї години ранку бійці спецпідрозділу «Беркут» розігнали Євромайдан у Києві. Після розгону Євромайдану понад 30 активістів затримали, кілька десятків поранено, п’ятеро з них госпіталізували з відділку міліції. Серед постраждалих було й двоє громадян Польщі.

Країни ЄС і США категорично засудили насилля на Майдані та висловили надію на об’єктивне розслідування цих подій.

Проте ні замовників, ні виконавців розгону Майдану досі не покарали. Утім було кілька показових звільнень, зокрема 2 грудня начальника столичної міліції Валерія Коряка звільнили за силовий розгін Євромайдану 30 листопада. 14 грудня голову КМДА Олександра Попова та заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Володимира Сівковича відсторонили за клопотаннями Генпрокуратури у зв’язку з підозрою у причетності до порушення конституційних прав громадян на Майдані в ніч на 30 листопада.

Проте на думку опозиції, покарали не головних «дійових осіб» силового сценарію розгону Майдану.

На думку експертів, можливими відставками міністрів України Янукович хоче продемонструвати Заходу, що готовий до компромісів, але людей, наближених до Сім’ї, він почне здавати лише у випадку, коли прийдеться здаватися самому.

29 грудня опозиція під час Народного віче оприлюднила маніфест, де зазначила коротко-, середньо- та довгострокові цілі Майдану. Серед цілей – оприлюднення переліку працівників Беркуту, які застосовували силу проти мітингувальників, застосовування засобів персонального тиску до винних у побитті мирних мітингувальників – Януковича, Азарова, Пшонки, Захарченка, Клюєва та покарання винуватців.

Зазначимо, що, за опитуваннями, більшість українців вийшли на Майдан з метою досягнення покарання винних у розгоні.

Єдиний кандидат від опозиції у президенти

Цього року про єдиного кандидата від опозиції у президенти на вибори 2015 року було більше розмов, ніж дій. На думку експертів, це пов’язано із різними поглядами на єдиного кандидата в різних опозиційних силах. Так у вересні екс-прем'єр Юлія Тимошенко заявила, що у першому турі президентських виборів 2015 року єдиний кандидат від опозиції тільки зашкодить загальній перемозі. З її думкою погодилдися лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк та лідер ВО «Сбовода» Олег Тягнибок. Проте лідер ініціативи «Третя Українська Республіка» Юрій Луценко наполягав на визначенні єдиного кандидата вже в першому турі. Такої ж думки був голова УДАРу Віталій Кличко.

На думку аналітиків, розбіжності з приводу участі опозиційних сил у президентських виборах свідчать про зацікавлення політиків у своїх перспективах, а не у виборчій кампанії в цілому.

Поворотним моментом стала заява Кличка 24 жовтня з трибуни Верховної Ради про те, що він балотуватиметься у президенти під час виборів 2015 року. Згодом він додав, що його заява про висунення в президенти України не суперечить ідеї висунення єдиного кандидата від опозиції. 

Проте одностайності у цьому питанні опозиційні сили не досягли.

Вибори у Києві

Кияни так і не дочекалися виборів у Києві. 2 квітня Верховна Рада провалила голосування за вибори мера Києва і депутатів Київради. За ухвалення відповідної постанови проголосувало 209 депутатів з 226 необхідних (не голосувала Партія регіонів).16 квітня ВР знову відмовилась призначити позачергові вибори мера: цього разу за проект проголосували 200 депутатів з 226 необхідних.

А проект постанови № 1030 про призначення дати виборів на 2 червня в другому читанні і в цілому підтримало лише 209 нардепів. За постанову знову не голосувала фракція Партії регіонів, яка заявила, що це питання потрібно розглядати після винесення рішення КС.

Проте Конституційний Суд постановив, що вибори в Києві повинні проводитися одночасно з місцевими виборами у жовтні 2015 року.

Опозиція заявила, що вважає діяльність столичної ради й голови Київської міськдержадміністрації незаконною від 2 червня та наполягала на проведенні позачергових виборів. За цей час активісти та опозиція неодноразово проводили пікети під будівлею Київради, наголошуючи на її нелигітимності, та фактично не даючи їй проводити засідання. Окрім того, опозиціонери кілька разів реєстрували законопроекти, за якими вибори мера мали пройти у серпні, жовтні, листопаді, грудні цього року.

Ситуацію ускладнило й звільнення з посади голови КМДА Олександра Попова.

18 грудня "Батьківщина" запропонувала Раді призначити вибори в Києві на 23 лютого. 

Збірна України на Чемпіонаті світу

Розчаруванням року для українців стало й те, що збірна України з футболу не потрапила на чемпіонат світу-2014.

15 листопада у першому  матчі плей-офф кваліфікаційного раунду в Києві збірна України з футболу виграла в команди Франції з рахунком 2:0.

Проте у матчі-відповіді плей-офф у Парижі програла команді Франції з рахунком 3:0. Переможець пари отримав путівку на чемпіонат світу-2014, який відбудеться у Бразилії.

Головний тренер збірної України з футболу Михайло Фоменко заявив, що його підопічні зробили все можливе для успіху в вирішальному матчі.  "Вони зробили все, що могли на сьогоднішній день" , - сказав головний тренер збірної.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.