НОВИНИ

Екс-мінстр юстиції: закон про прокуратуру найпроблемніший серед інших євроінтеграційних законів

Закон «Про прокуратуру», який наразі вивчає Венеціанська комісія є найпроблемнішою ланкою у ланцюгу євро інтеграційних законів. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив екс-міністр юстиції Микола Оніщук.

«Добре відомо, що законопроект, про який зараз ідеться, готувався безпосередньо в адміністрації президента. Тобто парламентські, громадські та професійні кола були залучені в меншій мірі. І коли стало можливим проаналізувати положення цього закону, то варто відзначити, що у багатьох положеннях є очевидний прогрес, зокрема, коли йдеться про те, що в системі прокуратури вводиться конкурси на заняття посад, вводиться прокурорське самоврядування. Звісно, що вирішується доволі давня конституційна суперечка, пов’язана з тим, чи має право прокуратура безпосередньо вести слідство, чи лише наглядати за слідством. Закон приводиться тут у відповідність до Конституції і відповідно до нього прокуратура не може проводити слідчі дії», - пояснив Поліщук.

За його словами, найголовніша дискусія з приводу цього закону розгорнеться навколо статті 24, яка закріпляє за прокуратурою право представляти інтереси фізичних осіб, зокрема неповнолітніх, осіб з обмеженими фізичними можливостями, а також інтереси держави у судах.

«І за формулою представлення інтересів у судах проглядаються деякі компоненти пресловутого загального нагляду. Очевидно, що фахівці в галузі права, зокрема ті, які представлені у парламентських фракціях, це помітили. Впевнений, що це помітить і Венеціанська комісія. Швидше за все з приводу цих положень і розгорнеться найбільша дискусія у парламенті», - підкреслив Оніщук.

Водночас він переконаний, що у Раді мають знайти компроміс в тих формулюваннях і визначеннях, які стануть предметом дискусії та ухвалити закон.

«Що дає мені підстави так думати? По-перше, сама позиція генерального прокурора, який в низці своїх коментарів та інтерв’ю доволі чітко висловився, що час змінився і реалії такі, що варто вже оцінювати місце Генпрокуратури в системі державних інститутів по-іншому, це йдеться і про вимоги європейської спільноти. Принаймні це стосувалося загального нагляду, тобто прокуратура не має дублювати державні органи, органи виконавчої влади, зокрема інспекції, які якраз і покликані від імені влади здійснювати контроль за виконанням законів у різноманітних сферах суспільного життя там, де є контроль як інспекційна функція. Відповідно прокуратура, за сьогоднішнім законом, контролює ці державні органи і при цьому ще й громадян. Звісна річ, що потреби у тому, щоб у державі існувала подвійна система контролю одних державних службовців іншими об’єктивно просто немає. Інтерес окремого відомства, яким би авторитетним у державі воно не було, не може стояти на заваді цивілізованого поступу усієї нації, 46 мільйонів українців. І мені здається, що цей вибір фактично зроблений і політично, і законодавчо. І тут фактично всі мають підпорядкувати свої інтереси, у тому числі відомчі та галузеві, цій великій меті», - пояснив екс-міністр юстиці.

Як повідомлялось, 6 вересня секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт повідомив, що комісія має зробити офіційний висновок про законопроект "Про прокуратуру" у жовтні.

Раніше в Адміністрації президента розраховували отримати висновки Венеціанської комісії щодо законопроекту про прокуратуру у вересні.

Нагадаємо, законопроект про прокуратуру передбачає повне скасування загального нагляду, ліквідацію 122 спецпрокуратур і скорочення повноважень прокурорів.

Реформування прокуратури є одним з зобов'язань України перед ЄС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.