НОВИНИ

Позови політиків, податкові перевірки і зміна менеджменту - головні причини скандалів в українських ЗМІ

За останній рік проти українських ЗМІ порушували кримінальні справи за опублікування депутатських переписок, медіа піддавали цензурі та перевіряли податківці. А в окремих випадках редакції раптово отримували нових власників.

Найбільше подібних проблем виникло у телеканалу ТВі. У квітні минулого року генеральний директор Микола Княжицький заявив про тиск податківців. Останні, в свою чергу підтвердили факти проведених перевірок. Вже у липні податкова міліція Солом’янського району порушила проти Княжицького кримінальну справу за підозрою в навмисному ухилянні від сплати податків на суму 3,025 мільйона гривень. З офісу компанії вилучили фінансово-господарські документи.

Журналістська медіа-профспілка заявила, що порушення кримінальної справи є демонстраційним тиском на ЗМІ напередодні парламентських виборів. Однак, у податковій запевнили – порушена справа має виключно господарський характер.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська пообіцяла перевірити можливі порушення під час дій податківців при порушенні кримінальної справи проти Княжицького. Своє занепокоєння ситуацією висловила і Європейська комісія. Вона заявила, що пильно стежить за розвитком подій навколо українських ЗМІ.

Врешті, після ряду заяв та протестів журналістів, Генеральна прокуратура наприкінці липня вирішила закрити кримінальну справу.

«В рамках перевірки Генеральною прокуратурою з’ясовано, що зазначена кримінальна справа стосовно особи податківцями була порушена без належної перевірки та без достатніх на це підстав», - повідомила керівник прес-служби Генпрокуратури.

Однак згодом оператори почали виключати телеканал зі своїх мереж. 20 липня ТВі заявив про припинення його трансляції в кабельній мережі «Тріолан» в 11 містах. Оператор пояснив припинення трансляції діями свого співробітника.

Врешті, телеканал відключили більше, ніж у 60 містах України. Після цього відбулися масові акції на підтримку ТВі у Чернігові, Рівному, Луцьку, Харкові, Житомирі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку та Києві.

Свою занепокоєність ситуацією висловили Європейська мережа організацій із спостереження за виборами (ENEMO).

У вересні каналу було заборонено зовнішньоекономічну діяльність, арештовано рахунки каналу, але через кілька днів арешт було знято.

На скандал відреагував прем’єр-міністр Микола Азаров, який заявив, що керівництву телеканалу вигідно представляти скандал як політичний. Він зазначив, що уряд не має жодного стосунку нього, а ТВі має невелику  частку телеглядачів.

Також влітку 2012 почався скандал з інтернет-виданням «Лівий берег». У червні депутат Партії регіонів Володимир Ландік звернувся в прокуратуру Печерського району Києва з вимогою порушити кримінальну справу щодо ряду журналістів інтернет-видання, які 18 листопада 2011 року опублікували його смс-переписку. Вже в липні прокуратура Печерського району Києва порушила кримінальну справу за фактом порушення таємниці листування. На знак протесту інтернет-ресурс закрив доступ до свого контенту й оприлюднив на головній сторінці фотографії посадовців, яких редакція вважала відповідальними за порушення кримінальної справи - Сергія Льовочкіна, Рената Кузьміна, Валерія Хорошковського та Андрія Портнова. Згодом видання відновило роботу

У Генпрокуратурі заявили, що у кримінальній справі проти LB.ua відсутні обвинувачувані, а 3 серпня прокуратура Києва винесла постанову про закриття кримінальної справи.

У січні минулого року також відбувся конфлікт у газеті «Сегодня». Наглядова рада видавничого холдингу за результатами службової перевірки оголосила, що Ігор Гужва звільнений з посади головного редактора газети "Сегодня" у зв'язку з його незгодою з підходами наглядової ради щодо подальшого розвитку компанії. Сам Гужва назвав причиною свого звільнення опір спробам запровадити цензуру в виданні.

Журналіст оскаржував своє звільнення у судах: у березні Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у задоволенні касаційної скарги на рішення  Солом'янського районного суду про відмову в задоволенні позову Ігоря Гужви до видавця газети - ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа».

Майже через рік, у березні 2013 року Державна реєстраційна служба зареєструвала друковане видання «Вести», очільником якого став Гужва. Вже у квітні ЗМІ повідомили, що з «Сегодня» звільнилися 52 журналісти. Всі вони, за інформацією ЗМІ, перейшли до видання «Вести».

У травні 2012 року стався скандал з одним із найбільших інформаційних агентств України – УНІАН. Колектив виступив проти звільнення з посади головного редактора Олександра Харченка і заявив про випадки цензури.  Колектив вимагав створити спеціальну комісію та зустрічі з акціонерами.

Згодом головний редактор інформаційного ресурсу заявив, що його поновили на посаді.

Черговий скандал стався наприкінці жовтня. Журналісти заявили про нові випадки цензури. Зокрема, вони скаржилися на те, що керівництво наклало "табу" не лише на погані новини про президента Віктора Януковича, а й на лідера комуністів Петра Симоненка, а також наказало посилено висвітлювати виборчу кампанію Олександра Третьякова. Крім того, за словами редакторів, "табу" було накладене на прізвища Донія, Ар’єва, Бригинця.

Із засудженням випадків цезури виступила міжнародна профспілка журналістів.

Було проведено кадрові зміни, однак у колективі агенства зазначили, що це - лише спроба «зам’яти» конфлікт.

У лютому цього року, після публікацій фальшивих новин про стеження за захисником екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко Сергієм Власенко та заяв депутата від «Батьківщини» Олександри Кужель, журналісти УНІАНу почали вимагати звільнення керівництва агентства.

«Поява фальшивих новин на сайті агентства стала логічним результатом і прямим наслідком діяльності призначеного рік тому нового менеджменту агентства», - заявили в УНІАН, наголосивши, що поява таких сфальсифікованих повідомлень завдала нищівного удару по репутації.

Колектив агентства також звернувся із проханням про допомогу до міжнародних організацій – зокрема до Європерламенту, ПАРЄ та ОБСЄ.

Наприкінці лютого відбулася зустріч журналістів УНІАН та власників агентства, на яких «сторони висловили свої позиції і своє бачення ситуації, що склалася в агентстві, після чого було вирішено взяти перерву для напрацювання та обговорення рішення».

В лютому цього року серія скандалів торкнулася телеканалу «Інтер», який належав Валерію Хорошковському – компанія Дмитра Фірташа придбала 100% акцій компанії Inter Media Group Limited. У громадській раді, створеній при телеканалі, заявили, що Хорошковського «змусили» продати «Інтер» через критику влади. Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар, яка входила до громадської ради телеканалу, заявила, що після відставки Хорошковського з посади першого віце-прем’єра на "Інтері" почалися податкові перевірки.

Відбулася зміна ключових менеджерів телеканалу. Генпродюсером став Єгор Бенкендорф. Керувати інформаційною політикою призначили журналіста Євгена Кисельова. Головою наглядової ради став генеральний директор Group DF Борис Краснянський, а одним з його членів - Ганна Безлюдна.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» висловила побоювання, що після зміни керівництва на інформаційну політику телеканалу буде впливати адміністрація президента, а єдиним стримуючим фактором будуть комерційні інтереси Дмитра Фірташа.

Після зміни керівництва медіа експерти відзначили регрес, який почався на телеканалі. Громадська рада вирішила звернутися з окремим листом до нових менеджерів «Інтер Медіа Груп» щодо підтвердження зобов'язань за діючим Меморандумом про співпрацю з міжнародним фондом «Відродження» та їх бачення подальших перспектив співпраці в рамках Меморандуму.

Після цього прес-служба телеканалу поширила заяву, в якій заявила, що «Інтер» відмовляється від послуг Громадської ради через «випадки цензури».

23 квітня у центрі скандалу знову опинився телеканал ТВі. Вранці на сайті телеканалу було розміщено повідомлення, що новим генеральним директором ТВі замість Наталії Катеринчук став Артем Шевченко. Новим інвестором каналу став американський бізнесмен Олександр Альтман.

Водночас власник телеканалу ТВі Костянтин Кагаловський та Наталія Катеринчук заявляли про рейдерське захоплення. Кагаловський, зокрема, заперечив продаж ТВі і пообіцяв за 24 години навести на телеканалі порядок.

Екс-гендиректор ТВi, народний депутат Микола Княжицький заявив, що Директор ТОВ "Медiа Iнфо" Олег Радченко мав право призначити генеральним директором телеканалу ТВi Артема Шевченка замiсть Наталiї Катеринчук.

Американський бізнесмен українського походження Олександр Альтман під час зустрічі з журналістами відмовився назвати нових власників телеканалу, відзначивши лише, що вони не мають відношення до чинної влади.

Альтман пообіцяв, що телеканал буде розвиватися у вільному режимі, а редакційна політика зміниться тільки на краще.

Ввечері того ж дня прізвище нового гендиректора телеканалу було внесено до Державного реєстру. Частина журналістів телеканалу оголосила страйк, який підтримала Незалежна медіа-профспілка.

Однак 24 квітня у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб знову змінили керівника ТОВ «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт»: замість Артема Шевченка у якості генерального директора зазначена Наталія Катеринчук.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.