НОВИНИ

Навіть після смерті Чавес продовжує тримати світ у напрузі

Тиждень.ua зібрав реакцію провідних світових видань на смерть президента Венесуели Уго Чавеса.

The Independent зауважує, що ставлення венесуельців та світових лідерів до смерті Уго Чавеса розділились.

«Подібно до того як Чавес вносив розкол у політичне життя, його смерть викликала різну реакцію в діапазоні від відчаю до радості.

«Уго Чавес був тираном, який змусив народ Венесуели жити у страху», - заявив високоповажний республіканець з Комітету Палати представників закордонних справ у Вашингтоні Ед Ройс.

Тим часом, президент Аргентини Крістіна Кіршнер - союзник, яка, можливо має плани замінити Чавеса в якості лідера Латинської Америки, сказала, що у пам'ять про нього в її країні було припинені всі урядові заходи.

«Він був щедрою людиною для всіх на цьому континенті, хто потребував його допомоги», -  емоційно прокоментувала президент Бразилії Ділма Руссефф.

Президент США Барак Обама видав примирливу заяву: «У цей непростий час смерті президента Уго Чавеса Сполучені Штати знову підтверджують свою підтримку венесуельському народу і зацікавленість у розвитку конструктивних відносин з урядом Венесуели», - сказав він.

Про розділення країни після смерті Чавеса пише і The Washington Post.

«Чавес залишив Венесуелу глибоко поляризованою: прихильники возвеличували його в якості мужнього повстанця, який кинув рішучий виклик еліті, а вороги зображували його як небезпечного демагога і сильну особистість…Швидко скасувавши старий порядок Чавес маргіналізував представників традиційної влади, які до нього мали вплив в Венесуелі, напав на установи істеблішменту і перевернув економіку країни», - йдеться у статті.

The Economist попереджає, що венесуельській опозиції після смерті Чавеса не варто надіятися на легке життя.  

«Чавеса оплакуватимуть мільйони венесуельців, для яких він був свого роду Робіном Гудом, котрий кидав виклик «імперії» (тобто США) і «олігархії» (тобто, багатіям) і роздавав нафтові надприбутки. Його опоненти, багато з яких вважали його корумпованим диктатором, відчують полегшення. Але це може бути передчасним.

Швидкі вибори можуть сприяти перемозі Мадуро, який  вже де-факто є президентом. Він виграє від голосування зі співчуття. Чим раніше він отримає мандат, тим менший ризик, що він стане жертвою бунту або принаймні пасивного опору від табору «чавістів». Кандидатом від опозиції, ймовірно, буде Енріке Капрілес…

Ще більшим питанням у найближчі місяці буде, скільки зостанеться від «Боліваріанської революції» Чавеса, названої на честь героя Південної Америки Симона Болівара», - зазначає видання. 

Автор праці про диктаторів «Крива навчання диктаторів: внутрішня боротьба за демократію» Вільям Добсон у колонці на Financial Times пише про значення смерті Уго Чавеса для Куби.

«Смерть президента Венесуели для кубинського уряду буде мати більші наслідки, ніж смерть самого Кастро…Після оголошення з Каракасу про смерть Чавеса Гавана готується до світу без нього, тому що кубинські посадовці знають, що та підтримка, яку вони отримували від латиноамериканського султана, була рятувальним кругом, який тримав режим на плаву. 

По-перше, нафта. Більше 100 тис барелів нафти на день надається за зниженими цінами. Насправді щедрість Чавеса до Куби була настільки великою, що перевищувала власні потреби острова. Вважається, що уряд Кастро перепродавав майже 40% нафти, яку отримував від Венесуели. Крім того, між країнами створено сотні проектів зі співпраці, спільних підприємств, морських перевезень і ремонтних портів, а також пливуть величезні суми прямих інвестицій. Фідель Кастро оцінив користь від цих відносин для Куби у $ 7 млрд на рік. Дійсно, цементування його зв'язку з сильною Венесуелою починаючи з їх першої зустрічі в 1994 році -  це те, що забезпечувало підтримку Кастро до сьогодні з часів розпаду Радянського Союзу», - вважає експерт.

Особливу занепокоєність ЗМІ викликає також майбутнє нафтової галузі країни.

«Чавес залишає Венесуелу, яка служить яскравим прикладом нафтового прокляття. М'який диктатор Чавес доїв державну енергетичну компанію PDVSA для фінансування своєї популістської політики та субсидування іноземних союзників таких як Куба», - пише Forbes.

Financial Times припускає, що смерть Чавеса може відкрити країну для світових нафтових компаній.

«Тепер, коли Чавес помер, чи побачимо ми повернення в Венесуелу нафтових гігантів? І що з цього приводу скажуть нафтові друзі Венесуели в Москві, Нью-Делі і Пекіні? Ще занадто рано говорити, Чавес, можливо і мертвий, але «чавізм» швидше за все житиме у тій чи іншій формі, якщо віце-президент і спадкоємець Чавеса Ніколас Мадуро виграє вибори, які планується провести в найближчі 30 днів як того вимагає конституція країни. Тим не менш, цікаво розглянути це питання, враховуючи, що потенційний приплив іноземних інвестицій у венесуельській нафтовій промисловості може допомогти PDVSA повернути втрачені виробничі потужності, що в свою чергу, може мати ефект доміно на  ціни на нафту. Але це велике «можливо». PDVSA не змінять за ніч. Втім можна очікувати, що в найближчі місяці багато нафтових компаній почнуть бронювати квитки на рейси в Каракас», - пише Financial Times. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.