НОВИНИ

  ▪   Оксана Хмельовська

Європейська дерадянізація: про злочини комуністичних режимів розповідають музеї

У більшості країн Центральної і Східної Європи діють музеї, які нагадують про злочини комуністичних режимів. У Литві заклад розташований у колишньому будинку КДБ, а в Естонії спеціально звели новий будинок. У Києві та Львові також діють музеї, що присвячені жертвам радянських репресій, але зрозумілої політики щодо тоталітарного минулого українська влада не має.

З 1992 року у Литві діє Музей жертв геноцидурозташований у колишній будівлі КДБ.  

Його будівля відразу впадає у вічі своєю масивністю й особливою прикметою – увесь низ фасаду покритий кам’яними табличками з іменами жертв КДБ. Лише мандрівка підвалами з камерами арешту, тортур і розстрілу займає дві години. Тут немає ніяких експозицій – усе залишено так, як після втечі кадебістів у серпні 1991 року. До речі, серед величезної колекції рідкісних стрічок про злочини комунізму, є фільм про Голодомор 1932–1933 років в Україні.

Стіна з кам’яними табличками Музею жертв геноциду у Вільнюсі (Литва)

Світлина з сайту «Litva.tour.eu»

У Чехії Музей комунізму з’явився завдяки приватній ініціативі американця Глена Спікера. У ньому можна дізнатися, що саме у Празі був колись найбільший у світі пам’ятник Сталіну, побачити, як виглядали типові прилавки радянських магазинів.  

Плакат з логотипом Музею комунізму (Чехія)

Світлина «Тиждень.ua»

Це не єдиний музей, присвячений тоталітарному минулому у Чехії. Окрім Праги, у містечку  Пршібрам діє Музей антикомуністичного підпілля. Головний акцент Музею спрямовано на колонії-шахти. Стратегічну уранову руду для Радянського Союзу та його атомних ракет добували в Західній Чехії в’язні 18 шахт-таборів.

У Латвії діє Музей окупації. За 20 років у запасниках музею накопичилося 50 тис. предметів та документів, і щороку їх більшає. Чимало передають емігранти, які покинули край 1944 року. Одна з головних цільових групп музею – це школярі: за рік сюди привозять близько 5 тис. дітей.

Фасад Музею окупації (Латвія)

Світлина з ЖЖ користувача d-stroz

В Угорщині проводяться екскурсії в Дім терору, де розповідають про нацистські й радянські репресії. Музей відкрили 2002-го, і він вважається одним із найбільш відвідуваних в Угорщині. Серед багатьох експонатів там можна придбати свічки-бюсти  Лєніна і Сталіна.

Дім терору (Угорщина)

Світлина з сайту музею

Дізнатися про історію Естонії 1940-1991 років можна у Музеї окупацій, який розпочав роботу 2003 року. 

Під музей окупації естонці не стали віддавати вже існуючу будівлю, а побудували новий, сучасний будинок. Найпоказовіша експозиція – "Два Паровози", яка займає центральне місце й нагадує про радянсько-нацистське «торжество».

Сувеніри з Музею окупації (Естонія)

Світлина з ЖЖ користувача periskop

Окрім країн Балтії, Музей радянської окупації існує також у Грузії. Серед його експонатів - повні списки розстріляних і репресованих від 20-х до 40-х років ХХ століття грузинів, офіційні документи й періодичні видання того часу й навіть товарний вагон. Ще однин цікавий експонат – не до кінця реконструйована «розстрільна камера» Ортачальської тюрми Тбілісі, де закінчили життя сотні політичних в’язнів. 

Експозиційна зала Музею радянської окупації (Грузія)

Світлина з сайту музею

До речі Музей імені Йосипа Сталіна, розташований на батьківщині радянського диктатора – у грузинському місті Горі, також перетворять на музей пам’яті жертв сталінських репресій. Про це зокрема у 2012 році заявило республіканське Міністерство культури та охорони пам’яток.

Робочий кабінет Йосипа Сталіна у Музеї імені Йосипа Сталіна (Грузія)

Світлина зі сайту музею

Віктор Ющенко, натхненний прикладом Саакашвілі, ініціював перейменування невеликої виставки у Києві «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції в Україні 1917–1991», що діяла у приміщенні київської організації товариства «Мемо­ріал», на Музей совєцької окупації. Відвідувачам пропонують тематичні експозиції, як-от: «Народна війна», «Українські Соловки», «Втрачена пам'ять», «Мовна експансія» тощо.

Плакати в експозиції Музею совєцької окупації (Україна, Київ)

Світлина з Вікіпедії

2009 року у Львові відкрили музей-меморіал пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Приміщення – колишня тюрма у Львові, яка використовувалася в 20 столітті як політична в'язниця польською, радянською та нацистською владами.

Коридор "Тюрми на Лонського" (Україна, Львів)

Світлина з сайту музею

Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в'язничного побуту на окрему увагу заслуговує «камера смертників». В окремому залі представлені репродукції пропагандистських плакатів того часу, на фоні яких лунають записи пісень на кшталт «Широка моя страна родная».

До речі, у Львові також створюють Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Террору» на території колишніх "пересильної тюрми № 25" та "львівського ґетто".

Візуалізація майбутнього Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору" (Україна, Львів)

Світлина з сайту проекту

Водночас у Центральній і Східній Європі, Польща залишається єдиною країною, яка не має музею про злочини комуністичного режиму. Втім, навесні 2012 року президент республіки Броніслав Коморовський заявив про намір створення такого музею.

Є й інші музейні ініціативи, зокрема у Дніпродзержинську до кінця наступного року планують відкрити музей генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. За його словами, підтримку у створенні музею надає Дніпропетровська облдержадміністрація. Як сказав Храпов, нині триває збір експонатів для музею – це особисті речі Брежнєва, фотографії тощо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.