НОВИНИ

Активізація шахтарських протестів може виявитися грою "Сім'ї" проти Ахметова

Справжній низовий протест шахтарів використовується у боротьбі старих і нових олігархічних груп. Про це пише Богдан Буткевич у черговому числі «Українського тижня».

Тиждень поспілкувався з одним із екс-чиновників Луганської облдержадміністрації, який свого часу відстежував соціальні протести та рухи. Він однозначно стверджує: нинішня активізація гірників, зокрема і з Незалежної профспілки міста Свердловська, пов’язана з боротьбою між кількома олігархами за вугільну галузь.

«Треба розуміти, що самі шахтарі й справді обстоюють свої права – тут жодних сумнівів. Це не якісь там наймані бойовики, а реальні гірники, які тут працюють і живуть», – стверджує Олексій Берчин (прізвище змінено).

Однак, додає він, деякі з активістів є лобістами великого бізнесу. Як приклад, наводить голову профкому Незалежної профспілки міста Свердловська Костянтина Ільченка.

«Особистість Ільченка вельми неоднозначна. У минулому він був активним лобістом великого бізнесу і пов’язаний із так званим єнакіївським угрупованням. Звичайно, все це на рівні особистих зв’язків, і довести, схопити когось за руку абсолютно неможливо. Свого часу ті самі Свердловськантрацит і Ровенькиантрацит були державними підприємствами, навколо яких юрмилися та годувалися приватні фірми, власником яких був такий собі Іван Аврамов. Той, своєю чергою, був людиною Юрія Іванющенка. Але наразі ті шахтоуправління увійшли до корпорації ДТЕК, що належить Ахметову. Тому активізація шахтарських протестів на підприємствах Ріната Леонідовича пов’язана з тим, що ці рухи вигідні його конкурентам. При цьому формальні приводи справді досить поважні, адже звільнення тривають, і надалі їхня кількість зростатиме», - пояснює Берчин.

Однак, на думку Берчина, імовірнішою є інша версія.

«Як відомо, останнім часом корпорація «МАКО», яку пов’язують із сином президента Януковича, різко зацікавилася вугіллям, де одразу наштовхнулася на опір структур Ахметова, який уже встиг сформувати в межах ДТЕК закритий цикл виробництва. Суперечності між «Сім’єю» та Ахметовим зростають, наразі в економічній площині. І пан Ільченко зі своєю профспілкою лягає тут, як куля в лузу. Реальний низовий протест, який, проте, використовується в боротьбі старих і нових олігархічних груп. При цьому його рядові члени від усієї душі борються за цілком правильні речі. Стандартна ситуація для регіону, який застряг в індустріальній ері», - йдеться у статті.

Луганський політолог Костянтин Скоркін відзначає, що «народну активність ніяк не можна розглядати у відриві від переділу власності в державі, який зараз відбувається через появу нових «сімейних» гравців».

«Не може в принципі виникнути якийсь дистильовано чистий народний протест, щонайбільше просто бунт. Будь-яка його організована форма з’являється на базі організацій, які мають лідерів, покровителів, а ті, своєю чергою, – свої інтереси», - додає Скоркін.

Більше про це читайте у статті «Страйкове перехрестя» у № 9 «Українського тижня». 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.