НОВИНИ

  ▪   Ірина Шарпінська

Мовний закон з перших днів підтвердив безальтернативність "язика"

Прогнози щодо проблем із запровадженням мовного закону справджуються. Так, влада на місцях відмовляється розглядати питання про надання статусу регіональної іншим мовам, крім російської. Більше того, самі автори закону вже не хочуть застосовувати регіональні мови на виборах.

Автори мовного закону Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов вже взялися вдосконалювати власний закон. Вони пропонують скасувати норму закону про друкування бюлетенів на регіональних мовах під час виборів до Верховної Ради. Регіонали заявляють, що їхні поправки будуть проголосовані у вересні.

Тим часом деякі регіони України вже почали запроваджувати на своїй території регіональну мову. У всіх випадках – це російська, хоча закон стосується 18 мов.

Так, в Ізмаїлі Одеської області міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу на рівні з російською.

У свою чергу народний депутат від НУНС Генадій Москаль з посиланням на власні достовірні джерела повідомив, що з адміністрації президента керівникам Закарпатської та Чернівецької обласних рад та адміністрацій була дана сувора вказівка не проводити сесій з мовного питання.

Політик також зазначив, що на Буковині на статус регіональної претендують румуни і молдавани, а на Закарпатті – угорці.

Не поспішають із голосуванням за регіональні мови у Криму. Поки що російську визнано регіональною лише у Севастополі.

Тим часом кримські татари заявляють про небажання влади визнавати регіональною кримськотатарську мову.

Між тим на Донеччині, де облрада ухвалила рішення про надання російській мові статусу регіональної, голова облради Андрій Федорук заявив, що у влади є гроші лише на один регіональний "язик".

Так, за його словами, якщо місцеві громади приймуть рішення визнати регіональною якусь іншу мову, крім російської, наприклад, грецьку, вірменську чи татарську, то на реалізацію цього рішення їм доведеться шукати кошти самостійно.

Більше того, у правлячій партії фактично визнали, що не вбачають потреби надавати статус регіональної жодній мові національних меншин, крім російської.

Так,  заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов заявив, що в Україні 46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську й українську. «Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську мову, не єврейську мову, ідиш, чи іврит, я не знаю як там. Ці мови розуміє лише купка людей. Ми говоримо про дві мови, які розуміє увесь народ», – заявивЧечетов.

Як заявив у коментарі Тиждень.ua голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, при подальшому запровадженні мовного закону влада стикнеться з численними проблемами, що може спричинити внесення змін до нього.

«На мій погляд, органи державної влади і місцевого самоврядування ще матимуть купу проблем з цим законом, як фінансових, так і організаційних. Все більше буде виявлятися непродуманий характер цього закону. Думаю, це буде одна з причин, яка обумовить зміни цього закону, або частково, або можливо і повністю», - заявив Фесенко.

Нагадаємо, закон про засади державної мовної політики набрав чинності 10 серпня.

Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, їдиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська (циганська), румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська й кримчацька.

Відповідно до закону, в окремих випадках за рішенням місцевої ради такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менш ніж 10% населення відповідної території.

Статус регіональної російській мові вже надали Одеська, Донецька, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Луганська та Харківська обласні ради, а також – Одеська, Севастопольська, Харківська, Краснолуцька та Первомайська (Луганська обл.) та Ізмаїльська міськради.

Тим часом депутати Тернопільської облради майже одноголосно прийняли рішення визнатимовнийзакон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.

А міськрада Тернополя закликала місцеві ради усіх рівнів не виконувати мовний закон через його неконституційність.

Читайте також: "Поєхалі": мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.