НОВИНИ

  ▪   Ірина Шарпінська

Діаспора рішуче виступила проти антиукраїнського шабашу регіоналів

Українська діаспора активно протистоїть антиукраїнському мовному закону

Українці з-за кордону надіслали президенту Віктору Януковичу, а також спікеру Володимиру Литвину листи із закликом не підписувати мовний закон, авторами якого є депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов.

Так, Українська всесвітня координаційна рада (УВКР) назвала прийняття мовного закону «антиукраїнським шабашем».

УВКР вважає прийняття мовного закону серйозним порушенням Конституції та Регламенту Верховної Ради, а також «спробою цинічної наруги над базовою національною цінністю, збереженною не одним поколінням українців в Батьківщинні та закордоном – Українською Мовою».

Протест проти політики чинної влади, зокрема проти мовного закону та деукраїнізації країни, висловили представники українських організацій Європи.

Окрему заяву оприлюднили представники українських організацій країн Північної Європи.

Українці Північної Європи переконані, що надання в Україні офіційного статусу будь-якій іншій мові крім української є неприпустимим. На їхню думку, поспішність розгляду мовного законопроекту свідчить про те, що «він ухвалювався з метою отримання провладною більшістю політичних дивідендів напередодні парламентських виборів». Вони закликали президента і Верховну Раду «проявити державну мудрість і далекоглядність» і відкликати цей закон.

Глибоке обурення з приводу прийнятого Радою мовного закону висловили Союз Українських Організацій Австралії (CУOA) і українська громада Австралії. Вони закликали президента «негайно втрутитися в цю справу» і «закликати політиків, в яких бракує розуміння бути українським політиком в українській державі, негайно подати у відставку».

Стурбованість прийняттям мовного закону висловив Союз Українців у Великій Британії разом з усіма українськими організаціями в цій країні. Вони заявили, що розцінюють мовний закон від  регіоналів «як антиукраїнський акт, що принижує повноцінність власної мови і держави на користь чужої, який приведе до розколу суспільства в Україні», і закликали Януковича не підписувати його.

Розкритикувала мовний закон також Асоціація українських правників Америки (АУПА). В організації наголошують, що ухвалений мовний закон грубо суперечить Конституції та підриває конституційний лад України. Вони звернулися до президента і спікера не підписувати його.

Крім того, АУПА закликала своїх колег – адвокатів і юристів в Україні, особливо Світовий конгрес українських юристів, Асоціацію українських адвокатів, Спілку адвокатів України, Асоціацію правників України і Союз юристів України «активно та завзято протистояти мовному закону через його відверто антиконституційну та антиукраїнську сутність, що розпалює соціальне й національне протистояння».

Засуджує ухвалення мовного закону і Світовий конгрес українців.

5 липня у Вільнюсі біля посольства України в Литві відбувся пікет на захист української мови як державної в Україні. Пікет організували депутати Сейму Литви за підтримки місцевих українців.

9 липня акція на захист української мови відбулася у Парижі, де українці організували збір підписів до Верховної Ради за відозву скандального закону.

Ще один пікет української амбасади в Парижі з вимогами переконати українську владу відмовитися від підписання й остаточного ухвалення суперечливого законодавчого акту заплановано на 11 липня.

Аналогічні акції 11 липня відбудуться також біля дипломатичних установ України у Гамбурзі та Франкфурті (Німеччина), у Нью-Йорку (США), Лондоні (Велика Британія). 15 липня – у Чикаго (США), а 18 липня – у Торонто (Канада).

Відреагувало на мовний закон навіть українське відділення міжнародного хакерського угруповання Anonymous. Його представнкии заявили про намір помститися за ухвалення скандального мовного закону Ківалова-Колесніченко новими хакерських атаками на сайти української влади.

Висловилися з цього приводу і деякі європейські політики. Зокрема, колишній президент Європейського парламенту Єжи Бузек вважає, що ухвалення закону про мовну політику націлене на зближення з Росією.

А от президент Freedom House Девід Кремер зауважив, що український парламент має важливіші проблеми, ніж підняття мовного питання перед виборами.

Нагадаємо, 3 липня  Верховна Рада на засіданні ухвалила закон «Про засади державної мовної політики», що значно розширює сферу застосування російської мови. Парламентська опозиція заявила, що мовний закон 3 липня було ухвалено з великою кількістю порушень.

У Києві та інших містах України тривають протести проти мовного закону.