НОВИНИ

Експерти: модель нинішньої влади не сприяє детінізації економіки

Експерти сумніваються, що уряду вдасться залучити до державного бюджету на цей рік понад 33 млрд гривень за рахунок економічного зростання й детінізації економіки.

За словами президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, наразі додатковий ріст економіки не прослідковується.

«Фактор росту економіки відсутній. Є хіба 2% росту (ВВП - Ред.), однак, думаю, бюджет був розрахований на більший показник. Фактор збільшення – це зниження тіньової економіки, яке в принципі цілком можливе. Однак, я думаю, що деякі амбіційні заяви влади свідчать, що вона збирається боротися з корупцією в митній сфері, яка в такому разі може дати достатнє збільшення доходів. Проте це виходить за рамки моделі цієї влади, яку я спостерігаю впродовж двох років. Якщо це відбуватиметься, то означатиме, що влада якимось чином змінилася всередині. Я до цього відношуся з сумнівами», – пояснив  Пасхавер у коментарі Тижню.

На його думку, для уряду може залучити понад 33 млрд грн до бюджету, але не за рахунок зростання економіки.

«У всякому випадку цей варіант можливий. Якщо владі конче необхідні кошти, то такий спосіб збільшення бюджету можливий. 33 млрд – це звичайно велика цифра, приблизно 10% бюджету. Однак, розуміємо, наскільки великі кошти крутяться в корупційній сфері і наскільки митниця – це базовий сектор цієї ж сфери», – пояснив економіст.

Зокрема, Пасхавер виділяє тіньову і корупційну сферу економіки окремо.

«У моєму розумінні тіньова сфера – це закриття податку підприємцями, а коли бюрократи просто не додають в бюджет (кошти – Ред.), а беруть собі. Це я би назвав корупційною сферою», – пояснив він.

За словами Пасхавера, залучити додаткові кошти до бюджету влада може шляхом зменшення витрат на держзакупівлі.

«Наприклад, заборонивши красти «дрібним» злодіям. Тобто влада може зменшити свої нелегальні доходи, але за рахунок «дрібних» злодіїв. Крім цього, зменшення корупційної вседозволеності як одного із найпростіших способів так би мовити наведення порядку достатньо ефективний і цілком вірогідно, що він використовується, коли бачимо, скільки людей заарештовують за хабарі», – зауважив він.

Водночас щодо можливого застосування тиску на бізнес для залучення додаткових коштів Пасхавер заявив: «Звісно, це можливо. Хоча варто пам’ятати, що коли ви починаєте тиснути особливо на малий і середній бізнес, то він просто стає менш ефективним. Тут межа тиску достатньо обмежена. А тому такий тиск в принципі можливий, але це зі сфери так би мовити ліберальної фантастики. Поясню чому. Якщо ви знижуєте рівень корупційного доходу, то підприємець готовий ту частину, яку він зекономив на корупційному податку, передати державі, він від цього не втратить», – додав Пасхавер.

Директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин також не бачить перспектив у збільшенні доходів держбюджету за рахунок економічного зростання й детінізації економіки.

«Я не бачу, на жаль, жодного свідчення, що відбувається детінізація економіки. Хай уряд наведе приклади... Адже заробітні плати як були, так і залишаються «в тіні», зважаючи на обурення підприємців високим податковим адмініструванням, а саме посилення адміністративно-податкового тиску. Це також не є чинником детінізації. Не видно, яким чином розширюється зайнятість, при чому ефективна зайнятість, в економіці, що могло б також свідчити про детінізацію. І про те, що відбувається реальне економічне зростання, більше, ніж планував уряд, мені важко сказати. Зокрема, оцінка перших двох місяців не є підставою, щоб надто радіти щодо стрімкого економічного зростання», – зазначив він.

Однак, і Юрчишин не заперечує, що уряд може залучити ці кошти до бюджету.

«Я не заперечую, що уряд може залучити ці 33 млрд не стільки за рахунок реального економічного зростання, а за так званої інфляційної компоненти, яка дасть приріст номінального валового внутрішнього продукту. В принципі для структури бюджету це може бути «добре», для людей – не дуже. Бюджет планується в номінальних показниках, наприклад, йдеться про пенсію у 1000 гривень, то вона такою може бути. Однак, реальна купівельна спроможність цієї 1000 за підвищення інфляції буде менша. Тому цілком можливо, що, говорячи про реальне економічне зростання, детінізацію, певні додаткові вигоди, насправді уряд знає і розуміє, що через інфляцію вдасться добрати ці додаткові 33 млрд», – пояснив експерт.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити доходи державного бюджету на 2012 рік на 33,346 млрд гривень до 366,167 млрд гривень, а видатки - на 33,346 млрд гривень до 391,356 млрд гривень.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, збільшення доходів держбюджету очікується за рахунок економічного зростання й детінізації економіки (21 млрд гривень), премії за підписання угод про розподіл продукції (6 млрд гривень) і т.д.

Зазначається, що на виконання соціальних ініціатив президента Віктора Януковича буде спрямовано 18,2 млрд гривень додаткових надходжень, а на виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР - 6,15 млрд гривень.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.