НОВИНИ

  ▪   Вікторія Матола

Експерт: Рішення Конституційного суду не вплине на розкриття злочинів

Рішення Конституційного суду України про те, що звинувачення в злочині не може ґрунтуватися на даних, отриманих незаконним шляхом, значно не вплине на динаміку розкриття злочинів. Про це в коментарі Тижню заявила юрист Адвокатської контори «Скляренко та партнери» Олена Перцова.

«Не варто очікувати будь-яких серйозних змін у статистиці розкриття злочинів. Річ у тім, що суди і до рішення Конституційного суду досить прискіпливо ставилися до доказів, отриманих незаконним шляхом», – стверджує юрист.

Водночас щодо журналістських розслідувань, Перцова зазначає, що «вони самі по собі наразі не можуть бути покладені в основу судового рішення, їх завданням є привернення уваги до справи, а не доведення винуватості злочинця».

«Така ж ситуація і з відео-, аудіо- та фотоматеріалами, отриманими від приватних осіб та організацій: щодо них постає питання, яким чином вони потрапили в розпорядження цих осіб. Якщо суд встановить, що вказані матеріали одержані незаконно, то побудувати на них обвинувачення буде складно», – додає адвокат.

За словами Перцової, з рішення Конституційного суду випливають наступні висновки:

«По-перше, будь-які відео-, аудіо- та фотоматеріали і надалі залишаються доказами в розумінні КПК України, але такі докази мають отримуватися законним шляхом, тобто під час проведення оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це органів та осіб. По-друге, відео-, аудіо- та фотоматеріали, отримані від приватних осіб чи організацій, можуть визнаватися доказами лише в тому випадку, якщо вони отримані законно (наприклад, шляхом запису камерами відеоспостереження). І по-третє, якщо фактичні дані були отримані внаслідок несанкціонованої діяльності, направленої на отримання доказів (наприклад, під час приватного або журналістського розслідування або шляхом прихованої зйомки), то такі дані вважаються отриманими незаконним шляхом і доказами відповідно не визнаються», – зазначає юрист.

Крім цього, адвокат стверджує, що з рішення Конституційного суду зовсім не випливає, що всі відео-, аудіо- чи фотоматеріали, зроблені не працівниками правоохоронних органів, автоматично є «поза законом».

«Конституційний суд виходить з того, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні. В такому випадку при оцінюванні доказів необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер відповідних дій фізичних або юридичних осіб, їх мету під час фіксування певних даних», – пояснює Перцова.

Нагадаємо, Конституційний Суд розтлумачив, що звинувачення у скоєнні злочину не може ґрунтуватися на даних, отриманих без дотримання Конституції або з порушенням законів. Так, проведення оперативно-розшукової діяльності громадянами й приватними організаціями, а також іншими органами або їх підрозділами, не зазначеними у законіпро оперативно-розшукову діяльність, заборонено.

Як відомо, у ч.1 ст.5 закону вказані структури, що мають право на проведення слідчих заходів. Це - СБУ, МВС, Міноборони і Держприкордонслужба, у яких є розвідувальні підрозділи, податкова міліція та Управління держохорони (УДО).

У БЮТ заявляли, що тепер відеозаписи з банків або магазинів, які пограбують, не зможуть стати доказами.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.