НОВИНИ

Прихильники й противники відміни сезонного часу обходяться загальними фразами

Фахівці на відміну від політиків досить обережно коментують перехід на зимовий чи літній час. Але жоден з прихильників та противників переведення годинникової стрілки двічі на рік не може ґрунтовно аргументувати свою позицію, обмежуючись загальними фразами.

В Україні відмінили зимовий час. Віднині країна житиме за часом, який зафіксовано 27 березня нинішнього року.

Автор, прийнятого законопроекту нардеп-регіонал Олег Надоша, аргументує свою ініціативу необхідністю «збереження здоров’я нації». Зокрема, він вважає, що перехід на літній та зимовий час «викликає так званий часовий стрес і негативно впливає на психологічний та фізичний стан людини», оскільки люди «добре відчувають зміну біоритмів у природі, у періоди переведення годинників (навесні та восени) кількість звернень до лікарів зростає».

Показово, що Верховна Рада прийняла рішення про відмову від зимового часу після того, як це зробила Росія у лютому, коли президент Дмітрій Медвєдєв своїм указом скасував зимовий час. До речі, нещодавно Білорусь також скасувала перехід на сезонний час. Відсутність ґрунтовної аргументації породила версії, що це зроблено на догоду РФ і Митному союзу, до якого увійшла Білорусь.

Саме тому в Україні дехто побачив в ініціативі Надоші певну політичну складову. А його колега по фракції Вадим Колесніченко, відомий своєю прихильністю до всього російського, загалом вніс свій законопроект, яким запропонував зрівняти київський час з московським. Більше того, Колєсніченко вважає, що відмова від зимового часу здійснюється, щоб сподобатися Європі.

Цікаво, що одним з пояснень президента РФ став, так званий «коров’ячий фактор». Мовляв, перхід на зимовий час збиває біоритми корів, і вони дають менше молока.

В Україні також знайшлися прихильники зоофактора, але вони на відміну від російського президента притримуються іншої точки зору. Так, «регіонал» Олександр Стоян заявив, що з «точки зору моєї собачки треба було б скасувати перехід на зимовий час». Стоян вважає, що у Росії «не все треба переймати».

Представник фракції НУ-НС Лілія Григорович підтримує відміну переведення годинників, посилаючись на науковців, які, за її словами, стверджують, що перехід на зимовий час, негативно позначається на організмі людини та її біоритмах.

Міністр охорони здоров'я України Олександр Аніщенко підтримує скасування переходу на зимовий час. Він вважає нераціональним перехід на зимовий час, тому що, на його думку, потрібно жити за часом, що відповідає для цього часового поясу. Але конкретних факторів, які впливають на здоров’я людей, міністр наразі не назвав.  

Проте раніше, після скасування зимового часу в Росії, у МОЗ України заявляли, що лише досліджують проблему впливу переведення годинників на людський організм. , і порадили не копіювати Росію, а орієнтуючись на власну ситуацію.

Також обережно коментують ситуацію з відмовою від зимового часу незалежні експерти. За словами директора економічних програм центру Василя Юрчишина сенс переходу на зимовий час «можна пошукати в збільшенні світлового дня і в прив'язці до Європи».

Він вважає, що поки в Європі восени крутять годинкову стрілку назад, є сенс це робити і Україні, «хоча б щоб уникнути плутанини в розкладах залізничного, автомобільного та авіатранспорту».

Показово, що економічна складова, про яку говорять прихильники сезонного часу, як виявилося, не має серйозного впливу. Досвід країн, що користуються сезонним саом свідчить – економія електроенергії не перевищує 0,5% від середнього обсягу, який використовується в країні.

Нині у світі 159 країн не використовують літній час, а 82 – продовжують крутити стрілки годинника весною і восени.

В Європі літнім часом користуються майже всі країни, крім Ісландії, Росії, а віднині й України. З поміж 52 штатів США не користуються літнім часом лише в одному.

Якщо заглянути у історію, то з’ясується, у Росії перехід на літній час перший раз відбувся 1917 року. Згодом ця ініціатива поширилася на увесь СРСР. Вже 1930 року було запроваджено «декретний» час (час згідно з часовим поясом, плюс одна година – Ред.).

1981 року в СРСР було знову запроваджено літній час без відміни «декретного». Таким чином, у літку на території України час відрізнявся від поясного на дві години.

У Росії в березні 1991 року декретний час було скасовано. З набуттям незалежності Україна перейшла на східно-європейський час (різниця київського і московського часу склала мінус одну годину).

Тож, щоб не говорили прихильники і противники скасування переведення годинників, кожній людині доведеться самотужки відповідати собі , які ж переваги, чи недоліки є у відміні від сезонного часу.