НОВИНИ

Уляна Супрун: В українському політичному середовищі мало хто розуміє, що це таке м’яка сила

Тому образ України за кордоном формують інші гравці.

В українському політичному середовищі мало хто розуміє, що це таке і в чому її цінність. Саме тому образ України за кордоном формують інші гравці, а не безпосередньо українці. Про це в інтерв’ю Тижню заявила Уляна Супрун, очільниця громадської організації Arc.UA, в. о. міністра охорони здоров’я України 2016–2019 років.

 

«Якщо під суб’єктністю розуміти незалежність, суверенність і здатність самим представляти себе у світі, то так, я погоджуюся з вами (Що Україна не має суб’єктності на міжнародній арені, - Ред.). Були моменти, коли Україна набувала суб’єктності: наприклад, під час Помаранчевої революції чи під час Революції гідності і з початком війни з Росією чи в перші роки незалежності. Були шанси вирватися з колоніального минулого й піти вперед, але до кінця цього так і не зробили. Soft power, за визначенням Джозефа Ная, — це політичні цінності, культура й зовнішня політика. Наші посольства мають працювати як піар-компанії, які просувають Україну за кордоном», — сказала вона.

 

Супрун зауважила, що вартим уваги є приклад Південної Кореї: там з 1990-х років 1% ВВП почали виділяти на експорт культурних програм і створили цілу стратегію, яка визначала, чого вони хочуть у такий спосіб досягнути.

 

«Подивіться, цього року вперше неангломовний фільм здобув «Оскара», і це була корейська стрічка «Паразити». І то не просто окремі культурні досягнення, навколо нас повно корейських брендів — чи то смартфони, чи автомобілі, і ми хочемо їх купувати. Відповідно розвиток культури мав суттєвий вплив на посилення їхньої економіки та бренда країни», — навела приклад екс-очільниця МОЗ України.

 

За словами Супрун, українська діаспора в роки совєтської окупації зберігала українство. Сьогодні про неї чомусь думають як про таких собі багатіїв, від яких хочуть, щоб вони щось фінансували, але не мали жодного впливу на процеси в країні.

 

«У нас немає повноцінного діалогу між закордонними українцями й тими, хто живе тут, а ми могли б багато чого навчитися одне в одного. Тому, знову-таки, вагомою є роль посольств, які мають стати центрами гуртування українства. Ми маємо хороші приклади. Українські амбасади в Канаді та в Польщі саме так і працюють: посли відвідують заходи діаспори, самі проводять фестивалі українських фільмів, вистави, там повноцінно працює Український інститут. Влада має зрозуміти, що культура, освіта й медицина — це не просто якась діра в бюджеті, яка поглинає гроші; що інвестування в ці сфери є інвестицією в людський капітал», — наголосила вона.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.