НОВИНИ

Олександр Крамар: У міру наближення падіння влади Зеленського перед українськими силами постає ключовий виклик

Це робота над помилками минулого, які уможливили чергове відродження антиукраїнського курсу.

У міру наближення падіння влади президента Володимира Зеленського перед українськими силами постає ключовий виклик — робота над помилками минулого, які уможливили чергове відродження антиукраїнського курсу після тієї нищівної поразки, якого проросійський електоральний табір зазнав після другого Майдану. Про це пише на сторінках Тижня пише експерт Олександр Крамар.

 

Він зауважує, що ці висновки стосуються не так нинішніх політичних проектів, які часто все ще мають надто вузькі навіть не партійні, а групові інтереси, як українського політичного табору в ширшому розумінні: лідерів думок, політичних активістів, організованої частини українського ветеранського середовища, врешті, всіх представників української більшості. Важливе відкидання згубної логіки, яка призвела український табір до масштабної поразки на виборах 2019 року.

 

Друга помилка, за словами Крамара, повторення якої не можна допустити, — втрата ініціативи й здача влади тими, хто її виборював під час першого й другого Майданів, олігархату через право обирати нове керівництво й визначати порядок денний масі обивателів, які не мали жодного стосунку до повалення попередніх режимів.

 

«Люстрація й усунення вад загального виборчого права в бідній олігархізованій країні мають передувати формуванню нової влади і стосуватися передусім саме виборних посад. Формат статті та юридичні обмеження не дають змоги описати можливі варіанти таких запобіжників, але потреба в них очевидна й відповідна логіка має бути застосована після чергового здобуття влади українськими силами. Адже саме нездатність утримати владу тими, хто брав участь в усуненні попередніх антиукраїнських режимів, щоразу створювала передумови для їх реставрації через вади загального виборчого права та наявного політичного ландшафту», — пише він.

 

За словами Крамара, третя складова, над якою важливо працювати вже сьогодні, — розробка програми дій і чітко поставлених реалістичних цілей для майбутньої української влади.

 

«Нове керівництво має бути акцентоване не на персоналіях, а на виконавцях. Реалізація програми й поставлених нею завдань повинна покласти край чергуванню проукраїнських та байдужих/ворожих до українських національних інтересів сил. Питання геополітичного чи культурно цивілізаційного вибору мусить бути закрите раз і назавжди в інтересах консолідації національної ідентичності, а суспільна дискусія зміститися виключно до оптимальної тактики розвитку національної української держави. Для цього необхідно унеможливити саме існування антиукраїнських політичних сил та інструментарію, який дає їм змогу не лише здобувати реванш, а й легально існувати. Без цього будь-яка чергова перемога в революції чи на виборах буде лише ще однією ілюзією, яка замість розвитку прирікатиме українську націю на рух по колу», — наголошує він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.