НОВИНИ

Кулеба заявив, що зупинити будівництво «Північного потоку-2» не було шансів

Україна продовжить боротьбу проти газогону навіть після його запуску.

У вівторок, 12 листопада, віце-прем'єр-міністр України з питань євроінтеграції Дмитро Кулеба заявив, що шансів зупинити будівництво газового трубопроводу «Північний потік-2» не було. Про це він повідомив в інтерв'ю РБК-Україна.

 

Відповідаючи на запитання, чи був шанс зірвати плани Росії та Німеччини з будівництва трубопроводу, Кулеба заявив: «Не було шансу. Німеччина, наймогутніша держава ЄС і одна з наймогутніших держав світу, прийняла рішення будувати. Росіяни прийняли рішення будувати. Вони домовилися про те, що вони збудують. Тому питань було два: як швидко вони його побудують, і якими нормами буде регулюватися те, що вони побудують».

 

Він зазначив, що Україна та її іноземні партнери затягнули будівництво на максимально можливий термін.

 

«Я вважаю, що, максимально, наскільки ми могли затягти будівництво разом з партнерами - ми це зробили. Їм було принципово все добудувати ще в цьому році, щоб розв'язати собі руки повністю відірватися від українського транзиту, максимально послабити наші позиції і помахати нам ручкою», - повідомив Кулеба, додавши, що Україна продовжить боротьбу проти «Північного потоку-2» навіть після його запуску.

 

За його словами, другий етап боротьби – виключити «Північний потік-2» з юрисдикції Третього енергетичного пакету.

 

«Виключити «Північний потік-2» з юрисдикції Третього енергетичного пакету - це другий етап боротьби. Але навіть коли газ піде по «Північному потоку-2» - це не означає, що буде кінець боротьби. У нас є приклад газопроводу OPAL, за яким у них все було добре, і всі питання вирішені, а в результаті суд ЄС обмежив використання його потужностей», - резюмував Кулеба.

 

Нагадаємо, щоб постачати до Європи газ в обхід України, Росія хоче запустити газогони «Північний потік-2» та «Турецький потік». Введення їх в експлуатацію дасть змогу РФ постачати ті ж обсяги газу до Європи, що й зараз, не використовуючи українські послуги з транзиту. «Північний потік-2» пролягатиме через води Росії, Фінляндії, Швеції, Німеччини та Данії.

 

«Північний потік-2» будує російський Газпром спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Планувалося завершити його до кінця 2019 року. Запланована потужність «Північного потоку-2» - 55 млрд кубометрів газу за рік, довжина - понад 1,2 тисяч км. Загальна вартість проекту оцінюється у 9,5 млрд євро.

 

Україна, Польща, країни Балтики та США розглядають «Північний потік-2» як політичний проект, який РФ може використати для тиску на Європу.

 

7 червня 2019 року комітет з політичних питань і безпеки Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) ухвалив резолюцію щодо енергетичної безпеки в Європі, де згадуються «Північний потік-2» і «Турецький потік».

 

29 липня джерела Financial Times повідомляли, що відсутність дозволу Данії на прокладення у її територіальних водах газопроводу «Північний потік-2» ставить під загрозу вчасний запуск проекту. Мовляв, датська компанія, яка має узгодити маршрут прокладання газопроводу, затягує ухвалення рішення та не схвалює запропоновані проекти.

 

На початку вересня корабель Solitaire, що будує газопровід «Північний потік-2», наблизився до морського кордону з Данією. Будівництво могло на цьому етапі зупинитися, оскільки на той момент Данія не дала дозволу на будівництво у своїй економічній зоні. Тоді у російському Газпромі зазначили, що чекають дозволу від Данії «найближчим часом», а будівництво йтиме «за планом».

 

27 вересня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ України Вадим Пристайко обговорив із головою МЗС Данії Йеппе Кофодом будівництво «Північного потоку-2». За словами Пристайка, вони обидва бачать однакові ризики й виклики.

 

30 жовтня Данія стала останньою країною, що надала дозвіл на будівництво.

 

На початку листопада німецька правляча коаліція, за повідомленнями ЗМІ, сформулювала поправку, що могла б скасувати жорсткі директиви Євросоюзу щодо сторонніх трубопроводів у випадку «Північного потоку-2». 8 листопада у Бундестазі мали голосувати за проект ратифікації директиви ЄС. Однак, того дня на засіданні не було кворуму, тож голосування перенесли.

 

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький розкритикував країни ЄС за підтримку будівництва «Північного потоку-2».

 

Нагадаємо, зараз російський газ до Європи постачається через газотранспортну систему України в межах контракту, який завершується 31 грудня 2019 року. Нового контракту на транзит Україна та Росія ще не уклали. З цього приводу у Брюсселі триває низка переговорів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.