НОВИНИ

Адміністрація президента Молдови не засудила Росію за морську агресію

У заяві відсутні засудження атаки РФ на українські кораблі та взяття у полон членів екіпажу.

Адміністрація президента Молдови Ігоря Додона через заклики засобів масової інформації вперше прокоментувала російську агресію поблизу Керченської протоки. Заяву опублікував прес-секретар Додона Максим Лебединський у Facebook.

 

Зокрема, у заяві відсутні засудження атаки РФ на українські кораблі та взяття у полон членів екіпажу. 

 

Так, президент Молдови вважає, що будь-які дії, що можуть призвести до погіршення обстановки в регіоні, дуже небезпечні. 

 

"Ми впевнені і сподіваємося, що дві дружні для Молдови країни зможуть вирішити протиріччя і конфлікти за допомогою діалогу, мирним і дипломатичним шляхом", - йдеться у заяві.

 

 

Водночас Додон стурбований можливими труднощами, з якими у зв'язку з воєнним станом можуть зіткнутися громадяни Молдови й експортери, які слідують транзитом через територію України. "Перші такі сигнали вже з'явилися", - наголошується у  заяві.

 

Крім того, прес-секретар Додона підкреслив, що Молдова уважно стежить за ситуацією на придністровській ділянці кордону з Україною, для того, щоб виключити або попередити "будь-які провокації".

 

Раніше глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що для Будапешта є "поганими" новини про те, що відносини між Росією та Україною розвиваються не у напрямку врегулювання і заспокоєння.  Так, Угорщина досі не закликала звільнити українських моряків, яких РФ взяла у полон. Крім того, Будапешт не говорить про агресивні дії з боку Москви 25 листопада поблизу Керченської протоки.

 

Нагадаємо, президент Петро Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні". 

 

Німецьке видання Die Welt повідомило, що  Німеччина і Франція відкинули пропозицію про посилення санкцій щодо Росії на тлі російської агресії в Азовському морі.  Водночас розширення санкцій проти Москви запропонувала Австрія. Крім того, таку ініціативу підтримали Естонія і Польща.

 

Своєю чергою, держсекретар США Майкл Помпео пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії Росії. 

 

Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада.

 

У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.  

 

Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ. 

 

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.

 

Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.

 

Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби. 

 

Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану. 

 

25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений. 

 

Також у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців.  27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.

 

27 листопада голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив інформацію про перебування на борту кораблів ВМС України, які були незаконно атаковані та захоплені Росією у Керченській протоці 25 листопада, працівників військової контррозвідки СБУ.

 

Між тим, 27 листопада  слідчі Служби безпеки України в Одеський області та прокурори Військової прокуратури Південного регіону України оголосили підозру вісьмом військовим Прикордонної служби ФСБ та Збройних сил РФ, їм інкримінують ведення агресивної війни, замах на злочин та умисне вбивство. 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.