НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

Росіянин на чолі Інтерполу. Навіщо Кремль хоче взяти під контроль Міжнародну організацію кримінальної поліції

Тиждень.ua розповідає про наслідки можливого обрання Алєксандра Прокопчука новим главою відомства.

Міжнародний дискурс цього тижня розпочався навколо новини про те, що новим президентом Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) може стати росіянин Алєксандр Прокопчук. За багатьма прогнозами екс-працівник МВС Росії і чинний віце-президент Інтерполу завдяки закулісним інтригам має всі шанси очолити відомство. Так, у Дубаї нещодавно розпочалася 87-ма сесія Генасамблеї міжнародної організації. Водночас голосування за нового керівника Інтерполу має відбутися у середу, 21 листопада. Україна та кілька інших країн закликають членів Інтерполу не підтримати кандидатуру росіянина. 

 

 

Тиждень.ua розповідає про наслідки можливого обрання Прокопчука новим главою Інтеполу.

 

 

Служба Отєчєству

 

Прокопчук народився 18 листопада 1961 року в Україні. Має дві вищі освіти. Спочатку закінчив Київський державний університет за спеціальністю "Романо-германські мови і література" у 1983 році, а потім Всеросійську державну податкову академію за фахом "Юриспруденція" у 2000 році. Кандидат економічних наук. Володіє польською, англійською, німецькою, французькою та італійською мовами. 

 

Переїха до Москви у 1986 році. У 90-ті працював в Управлінні міжнародного співробітництва Держкомітету РФ з вищої освіти, займався питаннями організації обмінів студентів та учнів.

 

З 1996 року працював в податкових і правоохоронних органах(керівник Департаменту кадрової політики, начальник Управління внутрішньої безпеки та захисту інформації міністерства РФ з податків і зборів, перший заступник начальника Головного управління безпеки і боротьби з корупцією, начальник Управління інформації і громадських зв'язків Федеральної служби податкової поліції РФ).

 

 

З 2003 року служив в органах внутрішніх справ( начальник Федеральної служби з економічних і податкових злочинів МВС РФ; начальник управління правового регулювання і організації міжнародної взаємодії Департаменту економічної безпеки МВС РФ).

 

2006 року призначений заступником начальника Національного Центрального Бюро Інтерполу при МВС РФ. А 2011 року отримав спеціальне звання "генерал-майор поліції". Призначений начальником Національного центрального бюро Інтерполу МВС РФ.

 

Свою чергою, віце-президентом Інтерполу Прокопчук став 10 листопада 2016 року на 85-й Генасамблеї організації.

 

Однак нардер Антон Геращенко розповів інші цікаві факти про Прокопчука. За його даними, він працює на російську розвідку.  В кінці 1980-х років він був співробітником першого відділу управління РТ ПГУ КДБ СРСР. Працював під прикриттям Інституту російської мови імені Пушкіна. Займався розробкою перспективної агентури серед студентів з США і Європи. У 1991 році переведений до "американського" відділу Першого Головного Управління КДБ (Стратегічна розвідка).

 

У другій половині 1990-х був співробітником резидентури Служби зовнішньої розвідки РФ у Вашингтоні. Займався шпигунством проти США. А у 2003 році Прокопчук був переведений в органи МВС РФ в рамках кампанії зміцнення міліції кадрами зі спецслужб.

 

 

"Червоні повідомлення" від РФ

 

Як відомо, Росії неодноразово використовувала в Інтерполі  "червоні повідомлення" (де-факто міжнародний ордер на арешт) для політичних репресій, корпоративних рейдів та нейтралізації противників Кремля.

 

За даними BBC, з ініціативи Москви "червоні повідомлення" було виписано щодо:

 

  • американського фінансиста і критика президента Путіна Білла Браудера, якого заарештували в Іспанії за таким повідомленням, однак потім відпустили;

 

  • чеченського політика у вигнанні Ахмеда Закаєва, якого влада Данії місяць тримала за звинуваченням у вбивстві людини, яка виявилася живою;

 

  • російського журналіста Пєтра Сілаєва, затриманого іспанською владою, але якого пізніше відпустили, коли вдалося довести, що справа проти нього є політично мотивованою;

 

  • російського антикорупціонера Нікіту Кулачєнкова, заарештованого на Кіпрі під час поїздки до родини, однак не екстрадованого до РФ, оскільки звинувачення проти нього також визнали політично мотивованими.

 

 

Реакція України і світу

 

Глава МЗС Арсен Аваков зазначає, що світовій спільноті доведеться навчитися розпізнавати новітні загрози гібридної війни, у тому числі спроби використовувати міжнародні інститути для зміцнення тоталітарних режимів, і виробити методи протидії. "Путінський режим змінив світ - миру треба визнати його токсичність і виробити заходи профілактики, а не легалізовувати його, через посади в керівництві Інтерполу", - сказав міністр.

 

"Якщо Прокопчук буде обраний президентом міжнародної поліцейської організації, то це буде означати підпорядкування Інтерполу російським спецслужбам і остаточну дискредитацію цієї організації. Не може бути главою міжнародної поліцейської організацією представник держави-агресора, яке регулярно плює на права людини, міжнародне право і не видає іншим країнам сотні кримінальних злочинців - убивць, гвалтівників і терористів!", - вважає нардеп Антон Геращенко.

 

Водночас Меджліс кримськотатарського народу також виступив проти кандидатури Прокопчука. За словами глави Меджлісу Рефата Чубарова, обрання представника РФ призведе до "руйнування цілей і базових принципів даної організації, внаслідок чого в світі може виникнути ситуація, коли тоталітарні й авторитарні держави, отримавши контроль над всіма механізмами і базами даних Інтерполу, перетворять сам Інтерпол в ще один інструмент масового придушення прав і свобод людини". 

 

Ймовірним призначенням Прокопчука на посаду глави Інтерполу занепокєна не лише Україна. Так, німецький депутат Європарламенту Ребекка Гармс закликала країни ЄС вийти з Інтерполу, якщо організацію очолить росіянин. "Якщо віце-президент-росіянин очолить Інтерпол, країни ЄС повинні залишити Інтерпол", - зауважила вона.

 

 

Крім того, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд відзначив, що "Захід повинен залишити Інтерпол", якщо Прокопчук стане президентом організації. "Росія повинна бути вигнана з Інтерполу за її неправильне використання червоних повідомлень про політичні репресії та корпоративні рейди", - заявив він.

 

Своєю чергою, Сейм Литви вже ухвалив резолюцію про те, що країна буде змушена розглянути можливість виходу з Інтерполу, якщо президентом організації стане Прокопчук. "Якщо керівником Інтерполу буде обраний Алєксандр Прокопчук, тобто кандидат держави-члена, який постійно зловживає системою Інтерполу і користується нею як інструментом політичного тиску та переслідування, а не як правовим інструментом, і висуває посадову особу, яка сама зробила внесок в маніпуляцію системою, то буде завдано величезний удар по репутації і правовому нейтралітету цієї організації, після якого буде важко відновитися", – йдеться у документі.

 

За словами голови МВС Литви Еймутіса Місюнаса, якщо Прокопчук очолить Інтерпол, організація стане "політизованим знаряддям режимної розправи"."Ми бачимо, що і раніше в Росії були спроби використовувати міжнародні ордери на арешт і можливості Інтерполу для розправи з активістами громадянського і демократичного суспільства Росії, так і з литовськими посадовими особами", – сказав міністр.

 

Між тим, четверо американських сенаторів звернулися до Білого дому та членів Генасамблеї Інтерполу із закликом не допустити обрання росіянина. "Обрання новим президентом Інтерполу генерал-майора Александра Прокопчука є схожим до ідеї поставити лиса на чолі курника", - відзначили сенатори.

 

Вони наголошують, що Москва регулярно зловживає Інтерполом задля зведення рахунків та переслідування політичних опонентів, дисидентів і журналістів. "Александр Прокопчук був особисто залучений до цієї стратегії залякування, яка у підсумку прагнула послабити демократичні інститути та зміцнити авторитарний режим Путіна", - йдеться у заяві.