НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

Світ про Україну. Протидія російському втручанню та прифронтовий Донбас

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про способи втручання Росії у наступні президентські та парламентські вибори в Україні та про політику Росії щодо Донбасу.

 

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

 

 

Екс-посол США в Україні та директор Євразійського центру при Atlantic Council Джон Едвард Гербст у своїй статті зазначає, що західні демократії знаходяться під загрозою з боку зовнішнього втручання, і Україна є "випробувальним майданчиком для цього втручання".

 

Так, постійні спроби президента РФ Владіміра Путіна впливати на внутрішню політику своїх сусідів та країн, що знаходяться за межами кордонів Росії, створювали величезні труднощі в Європі та в Атлантиці.

 

"Зі сфабрикованої справи "Лізи" у Німеччині (видумана історія про російську дівчинку в Німеччині, яку нібито зґвалтували араби-мігранти, - Ред.) та "позики" для Марін Ле Пен у Франції, до злому РФ служби безпеки США та підтримки каталонської незалежності в Іспанії, Москва використовувала різні засоби підтримки кандидатів і послабити західні уряди", - йдеться у матеріалі. Автор наголошує, що Москва вперше протестувала багато з цих "стратегій та методів" в Україні.

 

Зокрема, Кремль прагнув поставити в Києві піддатливого клієнта і блокувати євроатлантичні прагнення України. Путін втрутився в останні вибори в Україні 2014 року, захопив і незаконно приєднав Крим військовими діями, а потім розпочав військову кампанію з метою розпалити дестабілізацію на Донбасі.

 

На думку експерта, президентські вибори в Україні 2019 року та подальші парламентські вибори мають вирішальне значення не тільки для України, а й для Заходу. Захист української демократії від зовнішнього втручання, від Росії та інших суб'єктів, означає також споосіб навчити захищати західні демократії. Цілком ймовірно, що Москва знову втрутиться у голосування.

 

Путін може намагатися схилити чашу терезів під час виборів на користь кандидата, який, на його думку, може посилити тиск Кремля, піти на угоду на Донбасі, зайняти більш м'які позиції щодо Криму та перейти до політики примирення.

 

Однак Росія може і не бути єдиною країною, яка спробує вплинути на вибори в Україні. Минулий рік свідчив про зусилля уряду в Будапешті щодо використання права на мову угорських меншин для натиску на Україну в ЄС та НАТО. Такий уряд також може вважати вибори привабливою можливістю, особливо враховуючи все більш тісні зв'язки між урядом Орбана та Кремлем.

 

Кремль скоріш за все використає увесь спектр своїх можливостей під час виборів в Україні. Автор вважає, що це почнеться з досі важкої "медіа" присутності РФ на сході та в центрі України, і не буде обмежуватись лише державними ЗМІ. 

 

Крім того, Москва буде використовувати свої кіберможливості, щоб зламати кампанії кандидатів, які йому не подобаються, і спробувати відключити основні об'єкти, включаючи електричні мережі, телефонні мережі та системи управління аеропортами, щоб припустити, що органи влади не контролюють і підривають цілісність підрахунку голосів. Як і в 2014 році, РФ також може спробувати знову саботувати систему виборів та голосування в Україні.

 

У свою чергу, Москва також може вдатися до більш жорстких заходів. У 2015 році країна-агресор намагалася організувати появу псевдореспублік в Одесі та Бессарабії через активізацію своїх агентів в українських службах безпеки та прокремлівських групах. "Завдяки своєчасній роботі СБУ ці зусилля були усунені. Подібні зусилля, спрямовані на поширення безладу, не можна виключити за місяці до виборів", - застерігає екс-посол.

 

Ба більше, унаслідок недавнього отруєння колишнього російського шпигуна Сєргєя Скріпаля в Британії та отруєння кандидата в президенти України Віктора Ющенка 2004 року, цілком можливо, що Москва може повернутися до цього "смертельного варіанту".

 

Захід повинен також враховувати останній основний інструмент гібридного військового арсеналу Москви: використання її військ. "Це може спричинити тривалу або додаткову концентрацію основних звичайних сил на кордоні України або втручання у судноплавство України, зокрема в Азовському морі. Це може призвести до збільшення додаткового обстрілу по лінії зіткнення на Донбасі або розгорнення нового наступу з боку маріонеткових командирів РФ.

 

Щоб допомогти збирати інформацію про спроби втручання у виборах, Євразійський центр Атлантичної ради, Фонд Віктора Пінчука та Трансатлантична комісія з чесних виборів створили "Робочу групу з українських виборів". Ця група створює "команду швидкого реагування з можливістю контролювати, оцінювати та розкривати весь спектр іноземних підривних заходів в Україні та пропонувати відповідні відповіді". 

 

У підсумку Гербст підкреслює, що будь-які зусилля, спрямовані на вплив та / або підрив цілісності виборів, стануть нападом на Україну і вимагатимуть відповіді від міжнародної спільноти. 

 

 

Журналіст Збіґнєв Рокіта у своїй статті для польського журналу Polityka розповідає про війну на Донбасі, наголошуючи, що Україна поступово перетворюється в Ізраїль - "країну, яка веде військові дії, але в якій одночасно триває нормальне життя".

 

Між тим, Київ не оголосив Москві війни: кордон відкритий, курсують автобуси та поїзди. Лінію фронту за добу перетинають 30-40 тисяч цивільних, наприклад, вирушаючи отримувати українські пенсії. Автор наголошує, що якщо оголосити війну, РФ отримає "формальний привід" для нападу. Київ побоюється, що тоді Москва заявить світу: "Ми не брали участі в цьому конфлікті, але якщо Україна оголосила нам війну, нам доведеться захищатися".

 

На думку журналіста, до повномасштабне зіткнення можливе лише у тому випадку, якщо Київ (що малоймовірно) зробить якийсь необережний крок. "Провокувати бойові дії - це самогубство. Не тільки тому, що українці не зможуть протистояти російській армії. Кілька років тому їм вдалося утримати північно-західну частину Донбасу, але його південно-східний район - це агломерація, велике скупчення міст", - йдеться у матеріалі. Вести наступ на такій території дуже складно, крім того, можуть постраждати українські громадяни, які там проживають.

 

Водночас Москва, судячи з усього, не планує приєднувати Донбас до Росії, як анексований Крим. Кремль хоче зберегти важелі впливу в регіоні, але й одночасно змусити Київ заплатити за його відновлення. Самі росіяни, які захоплено відреагували на приєднання Криму, не виявляють до Донбасу особливого інтересу. 

 

У статті йдеться, що Київ таким чином стає заручником війни: він не може ні перемогти, ні визнати свою поразку, раз і назавжди втративши частину східних земель.

 

Однак заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука пропонує чіткий план. По-перше, в Донбасі повинні з'явитися "блакитні каски": вони роззброять бойовиків і розмінують територію. По-друге, знадобиться поліцейська місія, яка буде займатися підтримкою порядку. По-третє, регіон потрібно буде передати під тимчасове міжнародне управління, це дозволить відновити владу Києва і провести вибори. 

 

Журналіст підкреслює, що називати конфлікт "замороженим" не повертається язик: на Донбасі щомісяця гинуть десятки людей, у тому числі мирних жителів. Так, Донбас починає все більше бути схожим на Абхазію, Придністров'я чи Південну Осетіію.

 

Своєю чергою, Захід приділяє збройному конфлікту все менше уваги. Хоч Крим і Донбас продовжують залишатися під окупацією, західні лідери показують, що пам'ять у них коротка: після зустрічей Дональда Трампа і Ангели Меркель з Путіним дипломатичний бойкот Кремля став історією.

 

Війна триває й на релігійному фронті (афтокефалія), на інформаційному (BBC та інші ЗМІ називають війну на Донбасі "українським конфліктом", а російська і українська сторона по черзі редагують статті у Вікіпедії), на енергетичному( "Північний потік -2" серйозно послабить безпеку України, адже чим менше обсяг транзиту газу, тим менше у світу причин відстоювати її інтереси), а також на польському фронті, де РФ намагається налаштувати один проти одного поляків й українців.