НОВИНИ

Марк Войджер: Заяви Путіна на форумі "Валдай" свідчать про те, що вище керівництво РФ втрачає зв’язок із реальністю

На думку науковця, відповідною поведінкою російське керівництво впливає на простих громадян.

Президент РФ Владімір Путін намагається налякати Захід, однак його останні заяви на дискусійному форумі "Валдай" були чітким свідченням того, що вище російське політичне керівництво насправді втрачає зв'язок із реальністю.  Про це в інтерв'ю Тижню повідомив старший викладач російських та східноєвропейських студій у Балтійському оборонному коледжі Марк Войджер.

 

"Заяви Путіна були чітким свідченням того, що вище російське політичне керівництво насправді втрачає зв’язок із реальністю. Путін явно намагається налякати Захід, але він, схоже, оточив себе людьми, які постійно годують його теоріями змови замість того, щоб казати йому правду. З одного боку, вони таким чином ще більше формують менталітет "обложеної фортеці", а з другого — намагаються запобігти так званим кольоровим революціям", – наголосив науковець.

 

За його словами, режими, які приходять до влади в незаконний спосіб, завжди бояться, що хтось інший кине їм виклик і захопить владу.

 

"Режими, які приходять до влади в незаконний спосіб, завжди бояться, що хтось інший в один прекрасний день кине їм виклик і захопить владу. Я називаю це "синдромом Хроноса". Хронос у грецькій міфології – бог часу. Після того як він скинув свого батька – бога неба, став непокоїтися, що його діти, також боги Олімпу, вчинять так само проти нього. Думаю, це хороше психологічне пояснення поведінки кремлівської еліти. Ось чому Путін стверджував, що нібито у 2014 році ЦРУ заплатило $5 млн за організацію Майдану. Навіть якщо вони насправді не вірять у всю цю брехню та змови, день за днем усе російське керівництво – Путін, Лавров, Шойґу – повторюють ті самі наративи. Крім того, вони й діють так, наче вважають це реальним. І що найнебезпечніше, такою своєю поведінкою впливають і на простих російських громадян", – наголосив Войджер.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»