НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

"Корупція вбиває!". Усе, що відомо про антиурядові протести в Румунії

Тиждень.ua зібрав усю інформацію щодо розвитку подій під час мітингів в країні.

У Румунії 11 серпня розпочалися антикорупційні протести з вимогою відставки уряду Віоріки Денчіле. Зокрема,  румунське суспільство проводить мітинги проти уряду відтоді, як до влади прийшла Соціал-демократична партія. Так, внаслідок сутичок з жандармерією понад 400 осіб постраждали.

 

У свою чергу, згідно з рішенням конституційного суду країни, президент Румунії Клаус Йоганніс звільнив з посади прокурора Національного антикорупційного директорату (DNA) Лауру Кодруцу Ковеши. Водночас прихильники Ковеши заявили, що звільнення пов'язане з її розслідуванням щодо випадків корупції серед соціал-демократів.

 

Тиждень.ua зібрав усю інформацію щодо розвитку подій під час антиурядових протестів у Румунії.

 

 

 

День 1

 

Нова хвиля антиурядових протестів розпочалася 11 серпня. Зокрема, у Бухаресті більш ніж 100 тисяч осіб заблокували рух транспорту і намагалися знести огорожу перед будівлею уряду. 

 

Крім того, демонстранти закидали правоохоронців пляшками й іншими предметами. У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Як відомо, всього під час сутичок  постраждали 440 людей, з них 24 правоохоронців, 65 людей були госпіталізовані.

 

 

Протягом доби правоохоронці неодноразово застосовували сльозогінний газ, оскільки до мирних учасників акції приєдналися групи футбольних фанатів.

 

У свою чергу, глава держави Клаус Йоганніс засудив втручання жандармерії під час мітингу. Крім того, він закликав очільницю МВС Кармен Дан взяти на себе відповідальність за ситуацію з насильницьким придушенням протесту.

 

Згодом генпрокуратура країни за вимогою Йоганніса відкрила провадження щодо дій жандармів під час демонстрації.

 

 

 

День 2

 

Повторна акція зібрала близько 40 тисяч румун на площі Вікторії у Бухаресті. 

 

На відміну від першого дня, акції 12 серпня пройшли без сутичок. 

 

Наголошується, що протестувальники вигукували гасла "Корупція вбиває!" та "Відставка!". Крім того, учасники акції розмахували прапорами Румунії, США, НАТО та ЄС.

 

 

День 3

 

 

Так, у неділю ввечері розпочалася третя серія вуличних мітингів. У місті Клуж-Напока демонстранти встановили намет. 

 

Водночас у Бухаресті на площі Вікторії знову вийшли на протест десятки тисяч демонстрантів.

 

Зокрема, протести були також організовані у таких містах як Клуж-Напока, Констанца, Ясси та Сібіу.

 

Заголом біля префектури Клуж-Напоки зібралися близько 80 людей, які розбили на площі перед будівлею держустанови намет й оголосили вимогу зустрічі з префектом. Деякі активісти залишалися на вулиці перед префектурою всю ніч.

 

 

Водночас увечерв запланована нова акція з вимогою відставки уряду Денчіле.

 

"Ми вийдемо на Площу Перемоги на знак протесту, щоб вимагати відставки уряду Денчіле, слуги Лівії Драгнева, у нас є достатньо причин вимагати цього", - йдеться на сторінці організаторів протесту у Facebook.

 

 

Попередні протести

 

Антикорупційні протести у Румунії досі не дають про себе забути. Зокрема, румуни донині згадують пожежу у нічному клубі "Colectiv" в Бухаресті 31 жовтня 2015 року, яка забрала 60 життів. Так, порушення пожежної безпеки, які виникли завдяки корупції, викликали масові протести, що призвели до відставки уряду екс-прем'єра Віктора Понти. Тоді подолати політичну кризу в країні вдалося за допомогою технократичного уряду на чолі з колишнім єврокомісаром Дачаном Чолошем від націонал-лібералів (PNL).

 

Утім наприкінці 2016 року перемогу здобули знову соціал-демократи, які разом з партією ALDE сформувала нову коаліцію, відправивши в опозицію пропрезидентську PNL. Тоді есдеки висунули нового кандидата на посаду прем'єра, а саме Соріна Гріндяну. Однак у січні 2017 році відбувся черговий політичний скандал, який зібрав 30-тисячний мітинг у Бухаресті. Уряд Гріндяну виступив з ініціативою широкої амністії начебто через переповнені в’язниці. Даний план також передбачав звільнити або суттєво скоротити строки покарання засудженим за корупцію. Головним чином, таке рішення надало б нинішньому лідеру есдеків Лівіу Драгні право претендувати на прем’єрське крісло, про яке він давно мріяв. Драгнєв втратив шанс стати главою уряду після того, як вдався до підтасовки результатів референдуму у 2012 році, отримавши за це умовне покарання.

 

Наступним приводом для масових протестів стало прийняття 1 лютого 2017 року одіозних поправок до Кримінального кодексу, які фактично декриміналізують корупційні статті. Загалом кількість протестувальників у містах Румунії склала 300 тисяч. Тогочасний уряд вирішив зупинити мирні акції, використавши провокаторів. Так, ультрас бухарестського клубу "Динамо" почали кидати петарди та лід у правоохоронців, надавши підстави для силового розгону мітингу. Хоч уряд і скасував свій указ про декриміналізацію після демонстрацій, перевірка щодо нього досі ведеться у Конституційному суді.

 

Згодом у червні 2017 року у країні розпочалася урядова криза. Соціал-демократична партія звинуватила Гріндяну у зриві строків виконання урядової програми. Того ж місяця парламент Румунії проголосував за вотум недовіри уряду Гріндяну. Новим главою уряду від PSD став Міхай Тудосе.

 

У свою чергу, наприкінці серпня 2017 року антикорупційні активісти розпочали масові акції протесту через реформу судової системи, за якою уряд мав призначати керівництво прокуратури та Національного управління по боротьбі з корупцією (DNA).Таким чином члени Соціал-демократичної партії прагнули взяти під контроль судову систему і послабити боротьбу з корупцією.

 

Водночас у листопаді 2017 року Національний департамент по боротьбі з корупцією Румунії (НДБК) розпочав розслідування щодо лідера соціал-демократів Драгні за підозрою у корупції.

 

Черговий мітинг проти зміни судової системи 27 листопада 2017 року зібрав понад 70 тисяч людей. Саме тоді у столиці пролунали такі гасла, як "Ми не хочемо бути нацією злодіїв", "PSD  - червона чума", "Справедливість, а не корупція", та "Румунія, прокинься!". Попри спротив суспільства сенат Румунії проголосував за скандальні зміни у судовій системі країни.

 

Опісля прем’єр Тудосе подав у відставку через конфлікт з Драгневим. Так, 29 січня парламент Румунії підтримав уряд на чолі з прем'єром Віорікою Денчіле, союзницею Драгні.

 

Наступним кроком есдеків стало ухвалення поправок до кримінального процесу країни, які, на думку опозиції, послаблять повноваження прокурорів щодо розслідування корупції на високому рівні. Після пом’якшення антикорупційних законів у Бухаресті наприкінці червня біля будівлі парламенту розпочалися масові протести, під час яких вісім людей були затримані.

 

 

Примітно, що президент країни Клаус Йоганніс брав участь у всіх протестах та не підтримував "нововведення" від соціал-демократів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.