НОВИНИ

  ▪   Дар'я Касьянова

Гібридна мілітарізація РФ. Що відбувається в Азовському морі

Росія відверто користується неоднозначним статусом моря.

У понеділок, 18 червня, секретар Ради національної безпеки України Олександр Турчинов провів зустріч з британським дипломатом Джудіт Гоф, під час якої йшла мова про загострення ситуації в Азовському морі. Турчинов впевнений, що посилення десантних спроможностей РФ у цьому регіоні свідчить про можливість провокацій з їх боку на Азовському узбережжі. В цей самий день президент Петро Порошенко закликав Євросоюз до жорсткої позиції щодо нових безпекових викликів з боку Росії у Чорному та Азовському морях.

 

Зазначимо, що Російська Федерація посилює активність в акваторії Азовського моря і у ЗМІ заговорили про його мілітаризацію. Росія відверто користується неоднозначним статусом  моря, юридичний статус якого регламентуються договором 2003 року, та наполягає на спільному користуванні його внутрішніми водами.

 

Тиждень встановив хронологію подій, що свідчать про посилення присутності РФ у регіоні.

 

Арешт російського судна "Норд"

 

Про активізацію  російських ВМФ  заговорили після  арешту російського риболовецького судна "Норд". 25 березня за 15 миль від Обіточної коси у Азовському морі  прикордонна служба України затримала судно під російським прапором, на борту якого знаходився екіпаж з 10 осіб.

 

Судно зупинили, а українські прикордонники встановили, що воно зареєстроване в окупованому Криму. 30 березня суд наклав на "Норд" арешт, а 6 квітня капітану кримського судна Володимиру Горбенку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення.  Капітанові, який є громадянином України, інкримінували порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України.

 

8 квітня Держприкордонслужба України заявила, що представники Генерального консульства Росії намагалися вивезти команду "Норда" в Росію. Вже наступного дня, 9 квітня, команда кримського судна вдруге намагалася покинути територію України.

 

За капітана Горбенка було внесено заставу і 10 квітня він вийшов на свободу. Щоправда, вже 11 квітня суд обрав йому запобіжний захід за другою підозрою,  у незаконному добувному промислі, відпустивши  під особисте зобов’язання та заборонивши відвідувати окуповану територію.

 

19 квітня двоє членів екіпажу судна "Норд" теж покинули  Україну: користуючись паспортами громадян Російської Федерації, вони виїхали на територію Білорусі. На момент вильоту відповідних доручень від інших правоохоронних органів чи рішень судів щодо обмеження у виїзді членів судно команди на адресу Держприкордонслужби не надходило. Крім того, під час цих подій почала надходити інформація, що в Бердянську розсилаються повідомлення з закликами до рибалок вийти на акції за звільнення затриманого в Азовському морі російського судна "Норд".

 

Відкриття Керченського мосту

 

У відповідь затримання судна кораблі російської Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ та Чорноморського флоту ВМФ Росії активізували діяльність. 16 квітня розвідка штабу АТО вперше відзначила проведення низки заходів щодо посилення угруповання РФ  кораблями.

 

Наступний етап активності РФ у регіоні почався  15 травня, коли в окупованому Криму офіційно відкрили автомобільну частину Керченського мосту,  що веде з країни окупанта до анексованих   територій. Позов про незаконне будівництво мосту Україна подавала ще у 2016 році. У лютому 2018 року було подано Меморандум у цій справі – головний документ у процесі з усіма потрібними доказами, де зазначається, що будівництво моста порушує, щонайменше, статті 2, 43, 44, 123,192, 194, 204, 205, 206 Конвенції ООН з морського права.

 

Його побудова не тільки легітимізувала анексію частини суверенної території України, але й зробила неможливим рух в Азовському морі 144 судів. У море більше не зможуть заходити судна типу Panamax і більше, які заходили в Маріупольський порт в останні роки.

 

 

Вже за тиждень потому, 21 травня, Росія через міжнародну автоматизовану систему сповіщення ультимативно повідомила про проведення навчальних стрільб в Азовському морі. Таким чином, було встановлене обмеження на прохід суден у напрямках до маріупольського та бердянського портів. У деяких районах відстань до українського узбережжя становила не більше десяти миль.

Тоді ж російські прикордонник збільшили перевірку суден, оглядаючи навіть іноземні торгові судна, які рухаються в бік України.

 

Початок українських навчань у Азовському морі

Під час перших повідомлень про нарощення російської присутності в Азовському морі Україна на його узбережжі провела найбільші у 2018 році тактико-спеціальні навчання з залученням артилерії, авіації і броньованої та колісної техніки. 27 квітня на навчання прибули 500 військовослужбовців та близько 200 одиниць різноманітної техніки: танків, бронетранспортерів бойових машин десанту. Повітряну підтримку забезпечували кілька ланок ударних гелікоптерів Мі-24 та транспортних гелікоптерів Мі-8. Також у навчаннях були залучені кілька батарей самохідної артилерії, мінометів та ракетних систем залпового вогню.

 

6 червня Україна зробила другий крок у відповідь РФ, оголосивши бойові навчання, що триватимуть до 1 вересня, і фактично обмеживши доступ до акваторії на цей період. Навчання розгорнуться у районах на схід від Маріуполя, біля Широкиного, в районі Мелекіно і Білосарайської коси, а також на схід від Бердянська. Дві тисячі квадратних кілометрів  Азовського моря будуть закриті для суден на літній період.

 

Тим часом, на сьогоднішній день дії РФ біля узбережжя українських морів не є виключно гібридними. 2 червня, вже у водах Чорного моря, поблизу Одеської області, військова авіація України перехопила малий ракетний корабель Росії. Літак українських Військово-морських сил Ан-26 перехопив російський малий ракетний корабель, після чого останній почав тікати у відкрите море.