НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

В Україні найнижчий рівень антисемітизму серед країн Центральної та Східної Європи - опитування

Зазначається, що ставлення до євреїв тісно пов'язане з питаннями культурного різноманіття та національної ідентичності країни.

Американський аналітичний центр Pew Research Center, який спеціалізується на демографічних тенденціях, провів опитування на визначення рівня побутового антисемітизму. Дане дослідження опубліковано  на сайті організації.

 

Зазначається, що дослідження проводилося у 18 країнах Центральної та Східної Європи.

 

За результатами опитування у деяких країнах, приблизно кожен п'ятий дорослий або більше кажуть, що вони не приймуть євреїв в якості співгромадян.

 

Зокрема, в Україні зафіксований найнижчий рівень антисемітизму серед опитаних. Так, 5% українців не хотіли, щоб євреї стали громадянами їхньої країни.

 

Також низькі показники відстежуються в Сербії і Болгарії - по 7%.

 

Водночас інші країни Центральної та Східної Європи розмістились у такий спосіб: Боснія і Герцоговина - 8%, Латвія, Хорватія - 9%, Естонія - 10%, Грузія, Білорусь, Молдова - 13%, Угорщина, Росія - 14%, Греція - 16%, Польща - 18%, Чехія - 19%.

 

 

У свою чергу, найвищий рівень антисемітизму зафіксований у Румунії(22%), Литві(23%) та Вірменії(32%).

 

Опитування показало, що при розгляді поглядів на євреїв серед переважаючих релігійних груп регіону немає суттєвої різниці між православними християнами і католиками. Хоча між країнами існують значні відмінності, ставлення православних християн регіону, здебільшого, схоже на ставлення католиків.

 

Наприклад, аналогічні частки православних християн і католиків по всьому регіону (17 і 16% відповідно) говорять, що вони не хочуть, щоб євреї були їх сусідами. Те ж саме можна сказати і про думки про євреїв як про громадян і членів сім'ї.

 

Зокрема, 18% поляків заявили, що не хотіли б бачити євреїв в якості громадян своєї країни, ще 30% сказали, що не прийматимуть їх як членів своєї сім'ї, і 20% - як сусідів.

 

Наголошується, що ставлення до євреїв тісно пов'язане з питаннями культурного різноманіття та національної ідентичності.

 

Так, майже шість з десяти поляків (57%) кажуть, що краще, якщо суспільство складається з людей з однаковим етнічним, релігійним та культурним походженням, ніж якщо суспільство містить людей різних національностей, релігій та культур.

 

 

Крім того, приблизно дві третини польських дорослих (64%) також пов'язують свою релігію з національною ідентичністю, стверджуючи, що важливо бути католиком, щоб бути "справжнім поляком".

 

Загалом у Польщі та багатьох країнах люди, які приймають такі націоналістичні позиції, більш схильні висловлювати негативні погляди щодо євреїв та інших меншин.

 

Новий польський закон про Інститут національної пам'яті, дозволяє вимагати штрафи або позбавлення волі для тих, хто публічно звинувачує поляків у співучасті в  Голокості чи інших злочинів проти людства. Польський уряд стверджує, що новий закон має на меті припинити використання оманливих слововсполучень, наприклад, "польські табори смерті". Даний закон викликав занепокоєння з приводу того, що історія антисемітизму та ксенофобії в Польщі може бути прихованою.

 

Нагадаємо, 15 лютого президент Польщі Анджей Дуда оскаржив у Конституційному суді положення скандального закону про Інститут національної пам’яті, де йдеться про "українських націоналістів".

 

Раніше повідомлялося, що президент Дуда відправив закон про Інститут національної пам’яті на розгляд Конституційного суду Польщі. Канцелярія президента Польщі повідомила про очікування Дуди: положення закону мають бути настільки точними, щоб вони не викликали жодних сумнівів.

 

Тим часом міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Конституційний суд у ході вивчення закону про Інститут національної пам'яті може врахувати позицію України.

 

Як повідомлялося, зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі набули чинності 1 березня 2018 року.

 

6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

 

Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.