НОВИНИ

У НАНУ назвали показники, які свідчать про низький рівень науки в Україні

За словами Юлії Безвершенко, за роки незалежності відбулася девальвація наукових ступенів і вчених звань, зокрема через недосконалу державну політику в цій сфері

Є низка показників, які використовуються для порівняння стану сфери науки в різних країнах. Один із них — наукоємність ВВП, тобто його відсоток, що виділяється на науку з різних джерел, другий — кількість науковців на мільйон населення. Про це в інтерв’ю Тижню розповіла кандидат фізичних наук, заступниця голови Ради молодих вчених Національної академії наук України Юлія Безвершенко.

За її словами, в Україні відсоток, що виділяється на науку, по-перше, малий (один із найнижчих у Європі), а по-друге, і ВВП в Україні невеликий. Крім того, простежується негативна тенденція наукоємності ВВП, що посилює стагнацію. Також важливе співвідношення інвестицій держави та бізнесу. Це багато про що свідчить. Наукоємність ВВП України не перевищує 0,6%, із яких менше ніж 0,2% — з державного бюджету.

«Звісно, потрібно збільшувати державне фінансування, але й конче необхідно створювати такі умови, за яких бізнес вкладатиме в науку значно більше. У профільному законі зафіксовано намір держави забезпечити умови для збільшення фінансування науки до 3% ВВП з усіх джерел до 2025-го. За такої умови бюджетне фінансування має вийти на 1,7% ВВП до 2020 року. Звичайно, це дуже амбітні цифри, але до них можна цілеспрямовано рухатися. На жаль, наразі плану дій у цьому напрямі немає», — сказала Безвершенко.

За її словами, показник кількості науковців на мільйон населення більш неоднозначний, тому що недостатньо знати, багато чи мало науковців, питання ще й у якості.

«За роки незалежності відбулася девальвація наукових ступенів і вчених звань, зокрема через недосконалу державну політику в цій сфері. Наприклад, зараз немає навіть способу позбавити наукового ступеня «вченого», який генерує псевдонауку або займається плагіатом. Тому людей зі ступенями в нас, може, і немало, а от скільки тих, хто займається наукою, є носієм наукової етики та критичного мислення?», — пояснила науковець.

Але, зауважила Безвершенко, навіть попри все це, кількість науковців на мільйон населення зменшується. Люди полишають науку та або йдуть у суміжні спеціальності (чи перекваліфіковуються), або їдуть за кордон.

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»