НОВИНИ

  ▪   Ірина Рябоштан

Реакція світу на заяву Угорщини щодо перегляду угоди про асоціацію з Україною

Угорська влада вирішила ініціювати розгляд українського закону "Про освіту" на наступному раунді засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

У понеділок, 16 жовтня, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто повідомив про наміри ініціювати розгляд питання порушення Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом через закон про освіту на наступному засіданні Ради Асоціації Україна-ЄС. Тиждень вирішив зібрати реакцію на відповідну заяву.

Естонія

У Міністрстві закордонних справ Естонії виступили проти перегляду угоди про асоціацію з Україною.

"Угода про асоціацію між Україною і ЄС щойно набрала чинності, тож нам варто сфокусуватися на її ефективній імплементації", - повідомили в прес-службі відомства.

Крім того, очільник МЗС Естонії Свен Міксер заявив про побоювання, що угорська позиція щодо українського закону може звести нанівець усі очікування від саміту держав Європейського союзу та країн-учасниць "Східного партнерства".

За його словами, є чимало викликів, які для успіху саміту мають бути подоланими.

"Я знаю, що українці звернулися до Венеційської комісії, і дуже сподіваюся, що це не перетвориться на невідкладну проблему, не блокуватиме просування інших важливих питань і не ускладнить пошуку одностайності в ухваленні фінальної декларації саміту «Східного партнерства", – зазначив він.

Польща

У Міністерстві закордонних справ Польщі виступили проти перегляду угоди про асоціацію України з ЄС та наголосили на необхідності діалогу між Києвом та Будапештом.  

"Польща не бачить можливості перегляду Угоди про асоціацію чи Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з Україною. Польська сторона заохочуватиме партнерів з Угорщини та України до вирішення суперечливого питання закону про освіту шляхом діалогу, з урахуванням поваги до прав нацменшин та з урахуванням міжнародних та двосторонніх угод", - йдеться в заяві польського зовнішньополітичного відомства.

Литва

На думку очільника МЗС Литви Лінаса Лінкявічуса, перегляд угоди про асоціацію України з Європейським союзом – неможливий.

"Гадаю, це нереально і цього не станеться, оскільки у нас щодо України і Угоди про асоціацію є консенсус", – заявив він.

За його словами, подібні питання повинні розглядатися у ході двостороннього діалогу, а Україна відкрита до такого діалогу.

"На мою думку, питання третіх країн не мають "вклинюватися" у загальноєвропейську позицію. Це повинно розглядатися у двосторонньому діалозі, й наскільки мені відомо, Україна йде на такий діалог, а також – на консультації із Венеційською комісією, що є дуже важливо. І якщо будуть якісь проблеми чи зауваження, – українці готові співпрацювати. Тому ці питання повинні йти своєю чергою. Їх не можна вносити до загального порядку денного Європейського союзу", – стверджує Лінкявічус.

Федеріка Могеріні

Верховний представник Євросоюзу із питань закордонних справ Федеріка Могеріні наголосила, що, базуючись на висновках Венеціанської комісії, ЄС продовжить діалог з Україною щодо питання про можливе порушення прав меншин освітнім законом.

Вона зазначила, що це питання розглядатиметься не в розділі "інше", а під час дискусії щодо прав людини.

 "Ми вже обговорювали це питання неформально під час нашої зустрічі у Таллінні у вересні, обговорювали його з президентом Порошенком в Нью-Йорку під час нашої двосторонньої зустрічі, і ми домовилися, що будемо чекати на думку Венеціанської Комісії, яку запросили щодо виконання закону, і ми, як ЄС, базуючись на цьому, продовжимо діалог з українською владою", - сказала Могеріні.

 


Як повідомлялося, голова представництва України при Європейському союзі  Микола Точицький заявив, що питання стосовно освітнього закону в порядку денному сесії Ради асоціації Україна – ЄС може з’явитися лише за узгодженням з українською стороною.

Нагадаємо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

Міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.

Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту".  Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.