НОВИНИ

  ▪   Ганна Чабарай

Україна у 2016. Головні перемоги і зради

Тиждень підсумував найважливіші події країни у 2016 році.

2016 рік був бурхливим і багатим на важливі події. Крім постійного перенесення "безвізу", яке, здавалося, було однією з найактуальніших тем для українців, сталося безліч "перемог" і "зрад", про які варто згадати на завершення року.

Високі державні призначення

У 2016 році Україна отримала новий уряд та нового прем'єр-міністра. Роботу уряду Арсенія Яценюка визнали незадовільною ще в лютому, але у відставку його відправили аж у квітні, і новим прем'єром став Володимир Гройсман. У новому Кабміні з'явилося шість віце-прем’єр-міністрів. На своїх посадах залишилися також шестеро міністрів: голова МВС Арсен Аваков, Мін'юсту – Павло Петренко, Міноборони – Степан Полторак, МЗС – Павло Клімкін, Мінінформполітики – Юрій Стець та Мінмолодьспорту – Ігор Жданов. Решта - нові призначення.

У своєму виступі перед депутатами у день призначення Гройсман назвав три загрози для України – корупцію, неефективність державного управління та популізм.

Також цього року Юрій Луценко замінив Віктора Шокіна на посаді генерального прокурора. У березні президент Петро Порошенко заявив, що закликав Шокіна подати у відставку начебто через "низьку довіру суспільства". У травні стало відомо, що Порошенко розглядає на посаду генерального прокурора лише одну кандидатуру – голови фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді Юрія Луценка, який не має досвіду роботи в прокуратурі. Вранці 12 травня 258 нардепів ухвалили законопроект, який дає дозвіл на обіймання посади генпрокурора особі, яка не має юридичної освіти та досвіду роботи в органах прокуратури. Його одразу ж підписали спікер Андрій Парубій та президент Петро Порошенко. Парламентська газета "Голос України" за кілька годин видала спецвипуск із ухваленим законом, і він одразу ж набув чинності. Увечері цього ж дня депутати проголосували за призначення Луценка генпрокурором.

Луценко заявив, що на цій посаді має намір перебувати не більше, ніж півтора року, і хоче, щоб за півтора року в органах прокуратури з'явилися нові обличчя.

Декомунізація

У 2016-му завершилася основна хвиля позбавлення від радянської спадщини, яка розпочалася з ухваленням чотирьох "декомунізаційних" законів у 2015-му. Зокрема, позбавилися старих назв Кропивницький (Кіровоград) та Дніпро (Дніпропетровськ). Відповідні області ще не перейменували, оскільки цей процес потребує внесення змін до Конституції. За словами голови Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, в країні залишилося перейменувати близько десяти населених пунктів.

Демонтаж 20-метрового пам'ятника Владіміру Лєніну в Запоріжжі. Фото: Тиждень

У Києві протягом 2014-2016 років перейменували понад 150 топонімів. Зокрема, в столиці з'явилися вулиці митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Мстислава Скрипника, Квітки Цісик, проспект Валерія Лобановського, Степана Бандери, бульвар Вацлава Гавела та провулки Євгена Гуцала, Василя Кука. Також було пререйменовано п'ять площ - Фрунзе тепер називається Петропавлівська, Дзержинського – Либідська, Дружби народів СРСР – Оболонська, Ленінградська – Дарницька та Анатолія Луначарського – Пантелеймона Куліша.

За даними УІНП, станом на кінець жовтня на підконтрольних українському урядові територіях залишилися не демонтованими близько 300 пам’ятників Владіміру Лєніну – більшість із яких розташовані на подвір’ях підприємств та установ. На окупованих територіях їх може залишатися ще близько 200. Проте точна кількість невідома.

Прозорі держзакупівлі

1 серпня для всіх державних закупівель стала обов'язковою система ProZorro, яка передбачає ведення електронних закупівель для економії та ліквідації корупції у цій сфері. За даними Мінекономіки станом на серпень, завдяки ProZorro державі вдалося заощадити 2,9 мільярда гривень бюджетних коштів. У листопаді в Україні розпочав роботу портал DoZorro, який дає можливість слідкувати за прозорістю державних закупівель.

Нові антикорупційні органи та е-декларування

Цьогоріч розпочали фактичну роботу нові державні органи для боротьби з корупцією - Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне агентство з питань запобігання корупції. Також у процесі створення перебуває Державне бюро розслідувань, заявлене як аналог американського ФБР, проте воно почне роботу вже у 2017-му. Важливим наслідком роботи НАЗК став запуск електронного декларування – уперше в історії України високопосадовці показали свої статки. Найбільший резонанс у населення викликала кількість готівки, яку депутати і чиновники зберігають удома. 

Скрін е-декларації нардепа від БПП Богдана Дубневича, який разом із дружиною задекларував рекордну кількість готівки

Громадянська мережа ОПОРА підрахувала, що можновладці задекларували грошових активів у розмірі майже 12 млрд у гривневому еквіваленті. ГПУ заявила, перевірить сплату податків нардепами із готівкових коштів, які задекларували понад 100 тисяч доларів готівки. Національне антикорупційне бюро України за результатами аналізу електронних декларацій відкрило 10 кримінальних проваджень.

Націоналізація Приватбанку

Навколо найбільшого банку України – Приватбанку – останнім часом ходило багато чуток про банкрутство та націоналізацію, проте не оприлюднювалася жодна офіційна інформація, лише зі ЗМІ з посиланням на неназвані джерела, що підігрівало паніку в населення. Люди кинулися знімати кошти, створювали черги в банкоматах, які, відповідно, перестали видавати готівку. Пізно ввечері в неділю, 18 грудня, на засіданні уряду відбувся перехід Приватбанку у стовідсоткову державну власність. Голова НБУ та міністр фінансів доповіли, що приватні акціонери Приватбанку звернулися до уряду з пропозицією, аби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником. За даними НБУ заборгованість Приватбанку по кредитах рефінансування перед центробанком на 1 січня 2016 року становила 27,079 млрд грн. Держава пообіцяла плавний перехід до нових власників та безперебійну роботу установи.

Звільнення політв'язнів

25 травня українська льотчиця та народний депутат Надія Савченко, ув'язнена в Росії на 22 роки, повернулася в Україну. Її обміняли на російських військових Алєксандра Алєксандрова та Євгєнія Єрофєєва. Коли Савченко вийшла з літака в аеропорту "Бориспіль", то звернулася до людей: "Дайте мені не скурвитися і не спаскудитися". Відтоді промови і поведінка Савченко не раз відзначалися експресивністю та непередбачуваністю. 11 грудня ЗМІ повідомили, що Савченко в Мінську таємно зустрілася з ватажками "ДНР" і "ЛНР". Перед тим, у жовтні, у виступі в сесійній залі ПАРЄ вона заявила, що нещодавно відвідала окуповані території та спілкувалася з бойовиками. За словами президента Порошенка, "такі кроки не несуть користі ні їй, ні країні". 13 грудня стало відомо, що Савченко вийшла зі складу партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина". 15 грудня Савченко виключили з фракції "Батьківщини", а згодом – зі складу Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Після цього вона вирішила створити власний проект – громадська платформа РУНА: Рух, Реформи, Революція українського народу.

14 червня засуджених у РФ українських політв'язнів Геннадія Афанасьєва і Юрія Солошенка обміняли на організаторів так званої "Бессарабії" Олену Гліщинську і Віталія Діденка. Після звільнення Афанасьєв став активістом, МЗС залучило його до процесу зі звільнення інших політв'язнів.

У 74-річного Солошенка у Росії діагностували онкологічне захворювання. У жовтні його відправили на лікування до Німеччини.

Резолюція Генасамблеї ООН щодо Криму

19 грудня Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй підтримала резолюцію про порушення Російською Федерацією прав людини в окупованому Криму. Президент України Петро Порошенко привітав ухвалення документа, зазначивши, що «відтепер на найвищому міжнародному рівні резолюція закріплює за Росією статус окупаційної влади та покладає на неї всю відповідальність за брутальне порушення прав людини на тимчасово окупованій території України». Як пояснили в МЗС, документ містить чіткі формулювання щодо статусу АР Крим та міста Севастополь як частини території України, засуджує тимчасову окупацію Кримського півострова Російською Федерацією та не визнає спроби його анексії державою-окупантом. Де-факто це перше визнання Росії державою-агресором у міжнародних документах.

Повернення Україні "скіфського золота"

Окружний суд Амстердама 14 грудня прийняв рішення, згідно з яким колекція експонатів з кримських музеїв буде повернута Україні. Виставку "Крим: золото і секрети Чорного моря" відкрили в археологічному музеї Амстердамського університету на початку лютого 2014 року. Серед понад 500 експонатів - артефакти з скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, предмети побуту стародавніх греків і скіфів. Їх вартість оцінюється в €1,5 млн. Позов подали чотири кримські музеї, які контролюються окупантами, з вимогою повернути колекцію з Нідерландів до Криму. Суд постановив, що Крим не є суверенною країною і тому не може претендувати на скарби як культурну спадщину. 

За словами міністра юстиції України Павла Петренка, експонати кримських музеїв повернуться з Нідерландів до Києва наприкінці 2017 року.

Євробачення

Українська співачка Джамала з піснею "1944" перемогла на Євробаченні-2016 у Стокгольмі. 

Виступ Джамали у фіналі Євробачення-2016

"1944" присвячена депортації кримських татар та сучасній ситуації в анексованому Росією Криму. Відтак Євробачення-2017 пройде в Києві. Півфінали конкурсу заплановані на 9 та 11 травня, фінал – 13 травня. Квитки коштуватимуть від 20-30 до 100 євро. Крім того, Україна запровадила "чорні списки" для російських діячів культури, які висловлювалися на підтримку російської агресії.

Олімпіада і Паралімпіада

У 2016 році збірна України завершила Паралімпіаду-2016 на третьому місці в медальному заліку, завоювавши 117 медалей: 41 золоту, 37 срібних і 39 бронзових, що на 33 медалі більше, ніж на попередніх іграх у Лондоні. Окрім того, наші паралімпійці встановили 109 рекордів у плаванні, легкій атлетиці і пауерліфтингу, з яких 22 рекорди світу, 54 рекорди Європи і 32 паралімпійські рекорди.

Натомість на завершальній стадії ігор XXXI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро Україна стала 31-ю у загальному командному заліку. В активі збірної дві золоті, п'ять срібних і чотири бронзові медалі. 

Усі призери отримали грошові премії, крім того, президент Петро Порошенко призначив державні стипендії чемпіонам і призерам Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор.

Кіно і квоти

У 2016 року в прокат вийшла рекордна кількість фільмів українського виробництва. Серед прем’єр цього року було чотири альманахи короткометражних фільмів, вісім документальних стрічок, дві анімації та 16 ігрових повнометражних картин, зокрема, "Жива" Тараса Хіміча, "Гніздо Горлиці" Тараса Ткаченка, "Моя бабуся Фанні Каплан" Олени Дем'яненко.

Інфографіка cutinsight.com

 

8 листопада набув чинності закон про квоти для українських пісень в радіоефірі. Згідно із законом, мовлення кожної телерадіоорганізації має складатися з національного аудіовізуального продукту не менш ніж на 50%. Також телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 35% від загального обсягу пісень поширених протягом доби. При цьому телерадіоорганізації, в чиєму ефірі музичні твори на мовах Європейського Союзу становлять не менш ніж 60%, мають трохи меншу квоту - а саме 25% україномовних пісень. За невиконання цих вимог телерадіоорганізаціям загрожує штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже призначила перевірки шести радіостанцій через недостатній обсяг українських пісень.


До "зрад" можна віднести уже згадане відкладання "безвізу", а також блокування Нідерландами Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Резолюція Польщі щодо Волинської трагедії стала неприємним випадом у бік України, проте дипломати запевняють, що це дозволить активізувати діалог між країнами.

Угода про асоціацію з ЄС 

1 січня 2016 року набула чинності Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Документ був підписаний 27 червня 2014 як частина ширшої Угоди про асоціацію, але був відстрочений на рік на прохання Росії для проведення з нею консультацій,  що завершилися у підсумку безрезультатно. ЗВТ усуває 97% тарифів на українські товари і передбачає зниження середнього тарифу на український експорт з 7,6% до 0,5%.

Сама ж Угода про асоціацію перебуває на фінальній стадії ратифікації в Євросоюзі, але цьогоріч процес не змогли завершити через позицію Нідерландів. У квітні в цій країні відбувся референдум щодо Угоди з Україною. Загальна кількість противників асоціації ЄС та України склала 61,1%, а прихильників – 38,1%. 15 грудня у ЄС схвалили пропозиції уряду Нідерландів про умови завершення ратифікації Угоди. Прем'єр країни Марк Рютте наполягав на тому, щоб Угода не надавала Україні оборонних гарантій і не була кроком до членства в ЄС, інакше Нідерланди зірвуть угоду. Після досягнення згоди Рютте зазначив, що такий крок був необхідним, "оскільки це забезпечує можливість рухатися єдиним фронтом проти дестабілізуючої зовнішньої політики Росії".

Резолюція Польщі щодо Волинської трагедії

22 липня Нижня палата польського парламенту ухвалила резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її геноцидом польського народу. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву-відповідь парламенту Польщі щодо Волинської трагедії, де закликала польських колег продовжити фаховий діалог та припинити політизацію історії.

Після цього міністри закордонних справ України та Польщі Павло Клімкін та Вітольд Ващиковський домовилися про сприяння в організації спільної роботи істориків двох країн з вивчення подій, що сталися на Волині в роки Другої світової війни. Ващиковський пояснив, що ухвалення такої постанови "може дати початок процесу порозуміння, а не нашкодить відносинам".

Відкладений "безвіз"

Увесь 2016 рік відкладалося запровадження безвізового режиму для України з Євросоюзом. У ЄС неодноразово зазначали, що Україна виконала всі зобов'язання зі свого боку. Однією з головних причин гальмування "безвізу" була необхідність запровадження в ЄС механізм призупинення безвізового режиму для третіх країн у випадку наявності ризиків. 15 грудня Європейський парламент підтримав законопроект, що передбачає призупинення дії безвізового режиму. Надалі це рішення має бути затверджене Радою Євросоюзу. 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прогнозує, що ЄС ухвалить остаточне рішення щодо "безвізу" для українців навесні 2017 року. Такий термін ухвалення остаточного рішення Клімкін пояснив, зокрема, тим, що у процесі скасування віз для українців Європарламент у лютому ще раз голосуватиме за механізм призупинення безвізових режимів з третіми країнами.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.