НОВИНИ

Річниця Помаранчевої революції. "Наколоті апельсини" і вибори у три тури

Вночі 22 листопада 2004 року ЦВК повідомила, що після підрахунку третини бюлетенів лідирує Янукович, після чого почались довготривалі акції протестів у підтримку опозиційного кандидата Ющенка.

В Україні 21 листопада відзначили День Гідності та Свободи - річницю початку Євромайдану та Помаранчевої революції.

Саме у цей день 2004 року відбувся другий тур голосування на виборах президента України, до якого пройшли чинний на той час прем'єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від опозиції Віктор Ющенко. Ще зранку на Майдані Незалежності у Києві розпочалось монтування сцени під керівництвом "польових командирів Майдану" Тараса Стецьківа, Миколи Томенка, Юрія Луценка та Володимира Філенка.

О другій годині ночі 22 листопада Центральна виборча комісія України, очолювана тоді  Сергієм Ківаловим, повідомила, що після підрахунку 33% виборчих бюлетенів лідирує Янукович з 50% голосів, а Ющенко отримав 46%. Такі дані різко відрізнялись від даних екзит-полів декількох соціологічних груп, які після закінчення голосування оголосили про перемогу Ющенка.

Своєю чергою, лідер опозиції, після бесіди з головою ЦВК за зачиненими дверима, заявив про недовіру підрахункам Центральної виборчої комісії.

"Ми закликаємо наших прихильників прийти на майдан Незалежності і захистити свою перемогу", - сказав тоді Ющенко.

Тієї ж ночі до Києва вводиться бронетехніка. Бронетранспортери з'явились біля будівлі ЦВК. Під посилену охорону взяли комплекс будівель адміністрації президента. До охорони порядку в столиці залучили кілька десятків тисяч військовослужбовців внутрішніх військ, а також загони спеціального призначення.

Прихильники Ющенка та іноземні спостерігачі з Європи й США заявили, що вибори проведені із численними порушеннями та такі розбіжності є результатом підтасування на користь провладного кандидата.

За добу до оголошення попередніх результатів на київській площі Незалежності почали встановлювати намети й трибуни для проведення виступів опозиції. За кілька годин до оголошення Центральною виборчою комісією попередніх даних почали звучати заяви про фальсифікацію виборів на користь Віктора Януковича.

Опозиційні сили залучилися підтримкою західних і центральних областей країни, у той час як Віктора Януковича підтримав схід і південь України. Громадська думка західних країн була переважно на боці української опозиції.

Першим із перемогою у виборах Віктора Януковича привітав президент Росії Володимир Путін.

Уже 23 листопада географія акцій протесту розрослася. Мітинги в підтримку кандидата від опозиції почалися в містах західної України, Києві й ряді інших міст і обласних центрів, але основним центром народного невдоволення став Майдан Незалежності. За різними оцінками в центрі столиці тоді зібрались від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни. Мітинги й пікети проходили також перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради — українського парламенту, уряду й іншими урядовими будівлями. Відмітним знаком демонстрантів став колір  передвиборної кампанії Ющенка помаранчевий. Прихильники тодішнього прем’єра використали білий та блакитний кольори.

Міські влади Києва, Львова та декількох інших міст відмовилися визнати законність офіційних результатів, а сам Ющенко, відмовляючись визнавати офіційні результати виборів, прийняв із трибуни Верховної Ради символічну присягу перед народом України як новообраний президент.

24 листопада, оскільки переговори між владою та опозицією зайшли у глухий кут, Ющенко звернувся до чинного тоді президента Леоніда Кучми, вимагаючи визнати його перемогу. Після оголошення остаточних результатів, згідно з якими переможцем був визнаний Янукович, опозиціонер виступив перед прихильниками в Києві, закликавши їх за допомогою страйків паралізувати діяльність уряду, змусивши таким чином владу не визнавати результати виборів.

Ситуацію починає змінюватись, коли 25 листопада Верховний Суд України забороняє друкувати офіційні результати виборів.

Того ж дня Китай, Вірменія і Казахстан вітають Януковича.

Демонстранти з Майдану незалежності займають Український Дім, Київську мерію та Будинок профспілок.

Крім того, провідні політики опозиції утворюють т. зв. Комітет Національного порятунку.

Влада спробувала відповісти на дії протестуючих і 26 листопада зібрала на привокзальній площі у Києві мітинг прихильників Януковича, де зібралося бл. 60 тис. осіб. Також у Харківській та Луганській обласних радах заявляють про наміри щодо створення автономії.

Того самого дня, у столиці відбувся перший раунд переговорів влади та опозиції за участю міжнародних посередників.

27 листопада, після провалу переговорів з Януковичем, Ющенко заявляє, що переговори можуть продовжитись лише у випадку, якщо темою переговорів буде проведення нового голосування.

Крім того, лідер опозиції на мітингу закликає присутніх заради майбутнього їхніх дітей не розходитися і не починати силовий сценарій захоплення влади.

"Нехай наша акція залишається мирною. Тільки справжня сила може собі дозволити коректно, інтелігентно, гідно себе вести. Немає проблем з тим, щоб взяти приступом адміністрацію президента і Кабінет міністрів. Але ми повинні домогтися, щоб вони самі принесли нам ключі від цих будівель. І ми не підемо, поки вони це не зроблять", - звернувся до мітингувальників Ющенко.

Своєю чергою Верховна Рада проводить екстрене позачергове засідання, на якому ухвалює постанову "Про політичну кризу в державі, яка виникла в зв'язку з виборами президента України". Цим документом депутати визнають недійсними результати другого туру голосування, а також оголошують недовіру Центральній виборчій комісії у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків, передбачених Конституцією та законами України.

Також парламент пропонує президенту до 1 грудня внести на розгляд ВР подання про дострокове припинення повноважень членів ЦВК і внести кандидатури нових членів ЦВК, попередньо узгоджених із фракціями і групами Ради.

28 листопада провладні депутати усіх рівнів зібрались у Сєвєродонецьку на з'їзд, де обговорювали проведення референдуму щодо федералізації України.

Наступного дня, 29 листопада, починається розкол у команді Януковича. Сергій Тігіпко йде з посади начальника виборчого штабу провладного кандидата і голови Національного банку.

Таке рішення він пояснив тим, що вважає неприйнятними сепаратистські настрої в регіонах, які підтримали Януковича.

30 листопада на мітингу в підтримку Януковича його дружина Людмила заявляє про "наколоті апельсини" й "американські валянки" на Майдані. Ці вислови стали одними з найпопулярніших і найзгадуваніших у ЗМІ.

Після багатоденного обговорення Верховний Суд України 3 грудня все ж визнав численні факти порушення законів і Конституції України в процесі волевиявлення. Таким чином, вимоги Ющенка були частково задоволені — зокрема, результати другого туру голосування були оголошені недійсними і було призначено повторне голосування.

8 грудня Верховна Рада змінила склад ЦВК й ухвалила зміни до закону про вибори з метою перекрити основні канали фальсифікацій. Ці зміни стали результатом компромісу між владою й опозицією. У пакеті з ними була затверджена конституційна реформа, що обмежує владу президента України й передає частину його повноважень кабінету міністрів і парламенту. Після прийняття цих рішень революційна напруга в суспільстві значно зменшилася.

Повторне голосування провели 26 грудня. Цього разу переміг Віктор Ющенко. Прихильники Януковича спробували опротестувати результати повторно проведеного другого туру виборів, але спроба не принесла результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним Президентом України.

Ющенко склав присягу і заступив на посаду Президента України 23 січня 2005 року.

Того самого року Ющенко президентським указом заснував державне свято «День Свободи» 22 листопада.

Після перемоги у президентських виборах 2010 року Янукович указом від 30 грудня 2011 скасував це свято, і приєднав святкування зі святом Дня соборності 22 січня. За словами президента Януковича, він переніс День Свободи через «численні звернення від населення».

Уже після подій Революції Гідності у 2013-2014 рр. і втечі Януковича до Росії, президент України Петро Порошенко запровадив свято під офіційною назвою День Гідності та Свободи. Відповідний рішення Порошенко оголосив 13 листопада 2014 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.