НОВИНИ

Любомир Шавалюк: На українську економіку чекає ще одна хвиля труднощів

Така ситуація спричинена глобальними тенденціями.

У першому півріччі 2016-го дало глобальні ціни на сировинні товари продемонстрували непогане зростання, завдяки цьому зміцнилися валюти країн, що в міжнародному поділі праці спеціалізуються на виробництві та експорті сировини. Україна не виняток. Однак такий оптимізм передчасний. Про це у своєму матеріалі для Тижня пише економічний експерт Любомир Шавалюк.

За його словами, незабаром зниження відновиться, а з ним і проблеми в країнах, які розвиваються. Власне, вже зараз видно деякі ознаки, що дають підстави для таких очікувань. По-перше, сировинні ринки один за одним переходять у фазу спаду. По-друге, проблеми в Китаї знову загострюються. По-третє, валюти країн, які розвиваються, вже принаймні місяць не дорожчають.

«Чим це загрожує Україні? Найбільш миттєві наслідки макроекономічні. Після зростання на 0,1% у І кварталі (не останньою чергою завдяки цінам на сировину) ВВП знову може повернутися до падіння. Це супроводжуватиметься незначною девальвацією гривні. Від помітного руху національної валюти вниз нас урятує тільки те, що за останні два роки ми вже пережили своє падіння й нині перебуваємо відносно нижче, ніж основні країни — торговельні партнери. Другий наслідок радше тактичний. Через подорожчання долара й здешевлення багатьох валют у світі торік глобальний номінальний ВВП, виражений у доларах США, знизився. Наслідок: майданчики збуту для українських товарів звузились і це позначиться на обсягах експорту, а імпорт подешевшав, що дає йому змогу легше конкурувати на нашому ринку. Усе це негативно впливатиме на платіжний баланс і чинитиме девальваційний тиск на гривню в трішки довшій перспективі», — пише Шавалюк.

Також експерт назвав ще два стратегічні наслідки. Перший: 20 років тому глобальні ціни на сільгосппродукцію закономірно почали відновлюватися в останню чергу, цього разу може статися так само. Для України це означатиме, що не варто очікувати буму в АПК. Другий: оскільки ціни на сировину низькі й залишатимуться такими ще певний час, інвестори працюють в іншій парадигмі. Вони намагаються спрямувати капіталовкладення чимдалі від сировинних галузей, а якщо і звертають на них увагу, то довго перебирають проекти і вирішують, вкладати чи ні.

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.