НОВИНИ

Відносна більшість українців підтримали принцип «не забудемо, не пробачимо» щодо прихильників «ДНР/ЛНР»

При цьому серед українців немає різко негативного ставлення до переселенців і біженців з Донбасу, а також тих, хто залишився в окупації, однак не підтримав дії загарбників.

Більшість громадян України, а саме 70%,  дотримуються принципу «вони не винні» у ставленні до осіб, які виїхали з зони АТО до інших регіонів України. Про такі результати соціологічного опитування повідомили у Центрі Разумкова під час дискусії «Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості».

Аналогічне ставлення і до тих, хто хотіли виїхати, однак не мали такої можливості (66%), та тих, хто не виїхали із зони АТО, але не підтримують «ДНР/ЛНР» (60%).

«Відповідно, 16%, 20% і 23% опитаних підтримують щодо цих категорій принцип «зрозуміти і пробачити». І лише абсолютна меншість (1,5-3%) – принцип «не забудемо, не пробачимо», - йдеться у презентації.

При цьому дещо гіршим є ставлення до громадян, які виїхали із зони АТО в Росію: 46% опитаних вважають, що вони не винні, 23% – готові «зрозуміти і пробачити», проте 14% – «не забудуть і не пробачать».

Читайте також: Майже 75% українців назвали себе патріотами – опитування

Суттєво гіршим є ставлення до громадян, які підтримують «ДНР/ЛНР», або брали участь у збройних формуваннях «республік».

«Відносна більшість (40% і 37%) громадян підтримують підхід «не забудемо, не пробачимо» щодо громадян, які не виїхали із зони АТО і підтримують «ДНР/ЛНР», а також тих, хто був примушений до участі у збройних формуваннях «ДНР/ЛНР», воював проти України. Готові зрозуміти і пробачити – 25% і 27%, відповідно, 13% і 12% вважають їх не винними», - повідомили у результатах опитування.

Окрім того, більшість (66% і 72%) респондентів не готові «забути і пробачити» тим, хто за власною ініціативою воював проти України у збройних формуваннях «ДНР/ЛНР», та тим учасникам терористичних формувань, які брали участь у тортурах українських військових і мирного населення. Готові «зрозуміти і пробачити» ці категорії – 10% і 7%, вважають, що вони не винні – 5% і 4%, відповідно.

«Найбільші частки громадян, які не визначилися (22% і 24%), – відносно громадян, які підтримували «ДНР/ЛНР» та були примушені до участі у їх збройних формуваннях і воювали проти України.

Читайте також: Соціологи розповіли про динаміку настроїв українців у ставленні до НАТО

«В усіх регіонах спостерігається дещо гірше ставлення до громадян, які виїхали до Росії, але всюди більшість також не ставиться до них негативно. Відмінності стосуються ставлення до прихильників «ДНР/ЛНР» та учасників їх збройних формувань. На Заході і в Центрі ставлення більшості до всіх цих груп, а особливо – тих, хто воював проти України з власної волі чи брав участь у тортурах – є непримиренним. Дещо кращим воно є лише щодо «вимушених» учасників збройних формувань. Водночас, на Півдні, Сході та Донбасі ставлення більшості до прихильників «ДНР/ЛНР» є толерантним, так само, як і до учасників збройних формувань «з примусу». Жителі цих трьох регіонів розходяться між собою у питаннях підходів у ставленні до свідомих учасників збройних формувань «ДНР/ЛНР». На Півдні і Сході більшість респондентів не готові їх пробачити. На Донбасі більшість уникає відповіді або ставиться толерантно. Ставлення до осіб, причетних до тортур, є вкрай негативним у більшості респондентів у всіх регіонах. Певний виняток становить Донбас, де негативне ставлення балансується розумінням або невизначеністю. За таких умов порушення питання про «загальну» амністію учасникам «ДНР/ЛНР», без ретельного розслідування обставин перебування в них і діянь кожного з учасників, може спровокувати вибух соціального невдоволення по всій Україні», – підсумували аналітики.

Читайте також: Опитування показало, скільки українців вважають себе європейцями

У матеріалах презентації йдеться, що результати побудовано на підставі опитувань, проведених у грудні 2015 року та лютому 2016 року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.