НОВИНИ

Петренко: Найбільша складова корупції – у судах

Очільник Мін’юсту зазначив, що судова - єдина сфера, у якій не відбулося кардинальних змін.

Міністр юстиції України Павло Петренко в інтерв’ю «Тижню» незадовільно оцінив реформу судової системи та зазначив, що у судах присутня найбільша складова корупції.

«По-суті, судова – єдина сфера, в якій не відбулося кардинальних змін. Але на це є безліч об’єктивних причин. Наша судова система має надто багато гарантій імунітетів. Зараз рядового суддю важче звільнити і притягнути до відповідальності, ніж народного депутата. У випадку нардепа, то достатньо подання генпрокурора і 226 голосів «за» у парламенті. Щоб звільнити суддю районного суду, який скоїв злочин, і зняти з нього недоторканість, треба подання генпрокурора, звернення його до голови Верховного Суду (ВС), подання голови ВС, рішення комітету парламенту та 226 голосів у парламенті», – розповів він.

За словами міністра, найбільша складова корупції присутня у судах. Будь-яка особа (у тому числі інвестори, іноземці), яка потрапляє до судової інстанції, розуміє, що отримати справедливе рішення по своїй справі майже неможливо.

«Суддів дуже важко притягнути до відповідальності за корупційні правопорушення, і вони це знають. Крім того, суддя, отримавши справу про вчинення корупційного злочину, розглядає її упереджено. Бо розуміє: якщо зробить прецедент, це може стосуватися і його. Тому судова система останні півтора року дуже опиралася проведенням будь-яких реформ. Попервах було прийнято закон про відновлення довіри до судової системи, але він не почав діяти. Суддям дали можливість переобрати своє керівництво через таємне голосування, але понад 80% колишніх голів судів було обрано знову...», – пояснив Петренко.

За його словами, суддівське лобі надто сильне, навіть у парламенті. Тому зараз в України з’явився другий шанс провести ключову реформу. Якщо її не провести, то всі позитивні починання можуть бути знищені вже на тій стадії, коли КС чи інші суди почнуть скасовувати прийняті рішення.

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».