НОВИНИ

Українське кіно має стояти на охороні кордонів національної ідентичності українців

У рамках фестивалю ірландського кіно в Україні досвідом держпідтримки кінематографу поділилась керівник програм короткометражного кіно Ірландської ради кінематографії Фран Ківні

У рамках фестивалю ірландського кіно в Україні досвідом держпідтримки кінематографу поділилась керівник програм короткометражного кіно Ірландської ради кінематографії Фран Ківні.

На майстер-класі, який відбувся в кінотеатрі «Київ»у столиці України, ірландський фахівець розповіла про кількість фільмів, які щорічно державним коштом виробляє ірландська кіноіндустрія, та про різноманітність жанрових напрямків, в яких працюють тамтешні режисери.

Більшість фільмів, які знімаються в Ірландії, фінансується державою, за винятком тих стрічок, де потрібні колосальні кошти, але навіть такі фільми можуть розраховувати на часткову державну підтримку, говорить керівник програм короткометражного кіно Ірландської ради кінематографії Фран Ківні.

«Щороку Міністерство туризму, культури і спорту фінансує Ірландську раду кінематографії в середньому на 18 мільйонів євро. З них 800 тисяч євро йдуть на короткометражні фільми», – говорить фахівець.

Тож щороку коштом держави в Ірландії виробляють близько 30 короткометражок, розповідає Ківні. Цього року Ірландська рада кінематографії визначила схеми для виробництва короткометражних фільмів: це ігрові, документальні та анімаційні картини.

Також ірландська держава проводить повне фінансування виробництва та дистрибуції повнометражних картин, зазначає Фран Ківні. Минулого року державним коштом виробили 10 повнометражних стрічок.

Для порівняння – в 46-мільйонній Україні, за інформацією української Держслужби кінематографії, в минулому році зняли 3 повнометражні фільми. На розвиток українського кіно держава надала трохи більше від чотирьох мільйонів гривень. На ці кошти, зазначає Фран Ківні, в Ірландії можна виробити лише один фільм.

Чому ж Ірландія порівняно з Україною не пасе задніх у виробництві кінопродукції? Кінокритик Алекс Шпілюк говорить, що причина в тому, що, по-перше, Ірландія, на відміну від України, має більше можливостей співпрацювати з європейськими країнами. «По-друге, там є традиція кіновиробництва – без впливу якихось політичних чи соціальних пертурбацій, – говорить кінокритик. – Там є нормальний розвиток суспільства, а тому і кінематографу в цьому суспільстві».

На думку ж режисера Олеся Саніна, умови існування України та Ірландії схожі. Україна перебуває під тиском Росії. Так само острівна Ірландія довгі роки перебувала під культурним впливом сусідньої Великобританії. Ірландський кінематограф потерпає від гегемонії британського та американського продукту.

Санін вважає, що, незважаючи на це, ірландське кіно все таки знаходить свою нішу і працює для масового глядача.

«Чому держава цим займається, їм що, немає куди подіти гроші? Ні, абсолютно. Просто вони не можуть інакше публікувати свою національну ідентичність, вони її втратять», – стверджує режисер.

Так само українське кіно, вважає Санін, має стояти на охороні кордонів національної ідентичності українців. Режисер переконаний, що лише гроші не врятують український кінематограф. Для цього потрібні цілий комплекс заходів і роки зберігання традицій та розвитку, як в Ірландії.

«В Україні ж за майже двадцять років незалежності повністю спаплюжене українське кіновиробництво як система. Навіть якщо завтра держава надасть мільярди на розвиток кіно, хороші фільми одразу ж не з’являться – адже вони потребують хороших сценаріїв, професійних виробників та підготовленого глядача», - підсумававрежисер.

Теги