НОВИНИ

  ▪  

«Деолігархізація» по-українськи: найбільше постраждав Фірташ

В Україні активно арештовують майно олігархів, проте до арештів самих власників великого бізнесу ще не доходило.

Слідчі органи, суди та законодавча влада приймають рішення, які б'ють по фінансових інтересах українських олігархів, однак чи стане економіка України від цього конкурентнішою наразі незрозуміло. Тиждень.ua дослідив, які рішення щодо майна великого українського бізнесу вже ухвалені.


Дмитро Фірташ наразі уже втратив оперативний контроль над значною частиною активів у різних сферах економіки.

Банк «Надра»

4 червня Нацбанк офіційно оголосив про початок ліквідації банку «Надра», який належить Дмитру Фірташу.

Відомо, що «Надра» визнали неплатоспроможним ще у серпні 2014 року, проте з того часу «акціонери та керівництво не запропонували своєчасних та достатніх заходів для збільшення капіталу банку до необхідного рівня, достатнього для забезпечення його платоспроможності». В результаті «Надра» стануть найбільшим ліквідованим в Україні банком за обсягами активів на початок 2014 року.

Читайте також: Десять найбільших ліквідованих банків: активи Арбузова, Курченка, Новинського

Арешти підприємств

5 червня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що хімічні підприємства Дмитра Фірташа Рівнеазот і Черкасиазот будуть націоналізовані за свідоме небажання бізнесмена сплатити борги перед Нафтогазом. За його словами, підприємства заборгували державній компанії 6 млрд грн.

28 травня Фірташ припинив роботу цих заводів, заявивши про «тиск з боку можновладців».

Вже наступного дня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що держава наклала арешт на низку активів групи компаній Ostchem, яка належить Фірташу.

«На даний момент, з метою накладення арешту на об'єкти нерухомості в суд нами було направлено 110 клопотань. До п'ятниці, в забезпечення позовів держави - арешт накладено вже на 46 об'єктів», – розповів міністр, однак не уточнив, про які саме активи йдеться.

У квітні суд також наклав арешт на газ Ostchem вартістю 4,3 млрд грн.

Втрата «Титанових» активів

ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», яке раніше називалося ЗАТ «Кримський титан» втратило контроль над двома гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК) – Іршанським та Вуглегірським. Обидва підприємства перебували а оренді у компанії Фірташа з 2004 року. У 2014 році Фонд держмайна (ФДМУ) відмовився продовжити термін дії орендного договору. Компанія Фірташа намагалася оскаржити рішення у судах, однак безрезультатно.

Активи Фірташа в окупованому Криму – зазначений Кримський титан і Кримський содовий завод у 2014 році зареєструвалися відповідно до законодавства окупантів. Однак, досі достеменно невідомо, який вплив досі має Фірташ на ці активи.


Ігор Коломойський бореться за контроль над Укрнафтою та Укртранснафтою.

28 березня президент Петро Порошенко оголосив курс на «деолігархізацію країни». Це сталося за три доби після відставки голови Дніпропетровської ОДА та олігарха Ігоря Коломойського.

Раніше, 19 березня Рада ухвалила поправки в закон про акціонерні товариства.

На практиці закон може дозволити зміну менеджменту на підприємствах, де велика приватна частка блокувала дії держави. Зокрема наводили приклад Укрнафти та Укртранснафти. Формально державі через НАК "Нафтогаз України" належить 50%+1 акцій компаній. Іншу частку (близько 42% акцій), а також менеджмент контролює група Приват Ігоря Коломойського. Завдяки цьому блокувалося рішення про перерахування дивідендів державі. Депутати обіцяють, що новий закон дозволить усунути вказану проблему.

Після набуття законом чинності від виконання обов'язків відсторонили голову правління Укртранснафти Олександра Лазорка, якого вважали ставлеником Коломойського.

Після цього Коломойський ввечері приїхав із групою молодиків в Укртнаснафту, заблокував вхід до неї і проводив "переговори" з міністром Демчишиним та в. о. керівника компанії.

У ході розмови Коломойський заявив, що у нього у Києві є 2 тисячі бійців, які готові захищати від захоплення «його підприємства».

Коломойський наголосив, що Юрій Мірошник, який з 19 березня тимчасово виконує обов'язки голови правління Укртанснафти, «сам себе призначив».

Також Коломойський обматюкав журналіста Радіо Свобода Сергія Андрушка. Інцидент трапився близько півночі біля офісу компанії Укртранснафта, в якому розгорівся конфлікт, пов’язаний зі зміною керівника підприємства.

В результаті у травні держава змогла призначити новим керівником Укртранснафти Романа Сидорака замість звільненого Олександра Лазорка.

Водночас, в Укрнафті, незважаючи на ухвалений у березні закон, аналогічна зміна може коштувати державі $5 млрд.

За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, згідно з угодою, яку в 2009 році підписав уряд Юлії Тимошенко, якщо уряд змінюватиме керівництво компанії, він буде відповідати в лондонському суді за позовом приблизно вказану суму.

Раніше керівництво обіцяли змінити спочатку до кінця травня, а згодом 22 червня.


Рінат Ахметов наразі найменше втратив унаслідок дій влади. 

Наразі офіційно Ахметов не втратив жодного вагомого активу після зміни влади у 2014 році. Водночас, прокуратура оскаржила у суді приватизацію акцій ПАТ «Дніпроенерго» і ПАТ «Закарпаттяобленерго». Перша компанія належить саме донецькому бізнесмену.

Окрім того, 22 квітня Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо приватизації державної акціонерної холдингової компанії Укррудпром. Раніше спецкомісія ВР з питань приватизації вже прийняла рішення перевірити законність приватизації Укррудпрому, а також таких об'єктів, як Укртелеком, Одеський припортовий завод та інші.

У разі якщо ГПУ доведе змову під час приватизації цих підприємств, то засудити можна Коломойського, Віктора Пінчука, та Ахметова.

ГПУ також підтвердила, що розслідує причетність Ахметова до фінансування терроризму на Донбасі, хоча і не оголошувала йому підозру.

Також нагадаємо, Міжнародне рейтингове агенство Fitch знизило довготерміновий кредитний рейтинг компанії ДТЕК Ріната Ахметова до переддефолтного. ДТЕК просить кредиторів рестуктуризувати $3 млрд боргу, оскільки компанія не в змозі обслуговувати борг.

Окрім того, ахметівський Метінвест також постійно намагається домовитися про реструктуризацію боргу через дефолт.


Сім’я Януковича досі намагається зберегти позиції в Україні.

Низка функціонерів режиму Януковича перебувають у розшуку, однак залишаються власниками активів у межах України.

Майно та нерухомість відібирають зокрема у Юрія Іванющенка.

Тривають судові позови проти компанії «Голден Дерік» (Іванющенка та Едуарда Ставицького), яка свого часу незаконно отримала право на користування газовими свердловинами на Полтавщині. Також держава намагається відшкодувати збитки за інші «послуги» підприємства.

13 лютого відбувся обшук в офісі нинішнього нардепа «Опозиційного блоку» та впливового олігарха часів Януковича Вадима Новинського. У серпні 2014 року суд арештував активи компанії Новинського на 4,6 млрд.

Детальніше читайте: Поплічники Януковича у розшуку: від службового підроблення до масових убивств