НОВИНИ

Позбавлення депутатської недоторканності: за сепаратизм, розкрадання та вбивство

Тиждень.ua розглянув випадки позбавлення народних депутатів недоторканності.

Українська політика має кілька випадків позбавлення депутатської недоторканості (яка є, поряд із відсутністю кримінальної відповідальності, частиною депутатського імунітету).

Зазначимо, що випадки позбавлення недоторканості депутатів чи анулювання їхніх мандатів (крайня міра покарання) є не такими вже й чисельними й типовими. Переважно мотивацією до таких кроків із боку ВР були абсолютно різні причини.

3 червня 2015 року ВР зняла недоторканність із Сергія Клюєва та дала згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. 

Генпрокуратура інкримінує Сергію Клюєву привласнення заводу та фінансування його на гроші, перерозподілені із захищених статей бюджету.

При цьому Клюєву загрожує більше 10 років позбавлення волі за статтями "шахрайство в особливо великих розмірах, привласнення і розтрата, або заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, і зловживання службовим становищем".

Сергій Клюєв вже заявив, що оскаржить дії голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана у суді.

Зазначимо, що Клюєв не входить до складу будь-якої фракції і був обраний по одномандатному округу №46 Донецької області.

У Верховній Раді 5-7 скликань Сергій Клюєв був народним депутатом від Партії регіонів, проте в 2014 р. покинув фракцію ПР.

6 березня 2014 р. Євросоюз і Канада ввели фінансові санкції проти Сергія Клюєва та його брата Андрія. 

Цього ж дня депутатської недоторканності позбавили Сергія Мельничука.

Проте депутати не дали згоди на його затримання та арешт.

За даними ГПУ, колишній командир батальйону «Айдар», народний депутат України Сергій Мельничук причетний до зникнення з підрозділів Міноборони близько 1 тис. автоматів Калашникова.

Натомість Мельничук подав до суду на генпрокурора України Віктора Шокіна, заявивши, що позови будуть подані ще на п’ятеро осіб.

Генпрокуратура підозрює депутата Сергія Мельничука в організації банди з підпорядкованих йому добровольців. 

Крім цього, Мельничук підозрюється в злочинах, передбачених ст. 257 Кримінального кодексу (бандитизм), і низці інших злочинів, і в сукупності йому може загрожувати довічне ув'язнення.

Рік тому, 3 червня, Рада зняла недоторканість із Олега Царьова за заклики до сепаратизму. Також депутати дали згоду на притягнення Царьова до кримінальної відповідальності і тримання його під вартою. 

Сам Царьов 26 червня очолив "союз" терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР".

2 липня Царьова оголосили у всеукраїнський розшук, яким займається СБУ.

Скандальною була справа Сергія Власенка (ВО «Батьківщина»). Його звинуватили в тому, що він, крім прямих депутатських обов’язків, виконує ще й адвокатські, захищаючи перед судом Юлію Тимошенко. А буква закону говорить, що депутат повинен займатися тільки політикою (ну і хіба що творчою чи науково-викладацькою діяльністю).

Відповідно, Власенко позбавився і недоторканості, й інших депутатських повноважень. 6 березня 2013 року вищий адміністративний суд України позбавив його депутатського мандата у парламенті 7-го скликання.

Резонансною стала справа Балоги-Домбровського, яких звинуватили у фальсифікаціях під час проведення виборів у одномандатних округах. Результати були визнані недостовірними, тому Павла Балогу та Олександра Домбровського 3 липня 3023 року позбавили депутатської недоторканості: за дорученням тодішнього спікера ВРУ Володимира Рибака, були анульовані картки для персонального голосування та припинення нарахування заробітної плати на рахунки цих двох депутатів.

2013 року Рада позбавила Ігоря Маркова мандата за хуліганство – під час мітингу біля будівлі ОДА в 2007 році він сильно побив чоловіка.

2009 року колишній депутат від БЮТ Віктор Лозінський був визнаний судом винним у вбивстві. Спочатку депутат сам попросив позбавити його недоторканості, аби це не заважало чесно проводити слідство. Проте вже згодом, 3 липня 2009 року, Верховна Рада позбавила Лозінського усіх депутатських повноважень, після чого Печерський райсуд Києва дав дозвіл на його затримання і доставку його до суду.

2000 року Віктор Жердицький, екс-банкір «Градобанку» був обвинувачений у нецільовому використанні 4 мільйонів марок, які призначалися остарбайтерам (у 1995р. саме через “Градобанк” німецький уряд здійснював виплату 400 мільйонів марок компенсації остарбайтерам). Заарештований у Німеччині, відбув покарання у 5р.10 міс., у лютому 2005 році повернувся до Києва.

2000 року Микола Агафонов, екс-гендиректор агрофірми "Наукова" у Дніпропетровській області був заарештований 22 червня після того, як Верховна Рада дала згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. Звинувачувався у викраденні державних коштів на суму понад 23 млн доларів США. Судили за розкрадання державного майна у великих розмірах та приховування прибутків у закордонних фінустановах. За півроку екс-депутата звільнили під заставу.

1999 року Павла Лазаренка позбавили депутатської недоторканності коли сам депутат вже перебував далеко від України. Йогозвинуватили у відмиванні грошей – за даними ООН парламентар привласнив близько 400 мільйонів доларів

1994 року Юхима Звягільського позбавили недоторканності, він був обвинувачений у причетності до зловживань керівництва «Діамант-банку», вчасно виїхав з України, повернувся за рік, вже невинним.

1990 року Степан Хмара, депутат Верховної Ради УРСР був позбавлений депутатської недоторканності і арештований в сесійній залі. Ініціаторами виступили комуністи на чолі з Олександром Морозом, рік Хмару тримали у СІЗО. Офіційна причина втрати імунітету - побиття міліцейського офіцера–провокатора, неофіційна - політична розправа.

Читайте також: Необхідне зло