НОВИНИ

  ▪  

Декомунізація в Україні: активісти випереджають владу

Тиждень.ua поспілкувався з експертом щодо тонкощів закону про декомунізацію та прослідкував за діями влади та активістів у цьому напрямку після зміни влади в Україні.

15 травня пізно увечері, менш ніж за дві години до того як спливав установлений законом термін, президент Петро Порошенко підписав низку законів, спрямованих на відновлення історичної пам’яті. Серед інших підписано закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», який передбачає зміну радянських топонімів та пам’ятників тоталітарного режиму. Ще до підписання закону у цьому напрямі вже сталася низка рішень як з боку суспільства, так і, меншою мірою, влади.


«Делєнінізація» України

За час після початку подій Євромайдану та повалення 8 грудня 2013 року пам’ятника Владіміру Лєніну на бульварі Шевченка у столиці, в Україні, за інформацією у ЗМІ повалили близько 600 пам’ятників більшовицькому вождю, а ще щонайменше 80 – пошкодили.

 

Падіння київського Лєніна

Окрім того, активісти знищують пам’ятники іншим діячам радянської доби. Зокрема, тільки у Харкові відомо про руйнування погрудь Павлу Постишеву,  Якову Свєрдлову, Серго Орджонікідзе та Ніколаю Руднєву.

Водночас, до ухвалення закону про «декомунізацію» такі дії обов’язково супроводжувалися повідомленням МВС про відкриття кримінальних проваджень за ст. 194 Кримінального кодексу (навмисне пошкодження майна) або за ст. 296 (хуліганство). У міліції рішення мотивували тим, що пам’ятники найчастіше є комунальною власністю, пошкодження якої карається законом.

Про результати проваджень наразі повідомлень немає. Однак правопорушення, у яких звинувачують активістів свідчать, що провадження за самовільне знищення пам'ятників відкриватимуть і після набуття чинності новими законами.


Рішення влади

За час після втечі екс-президента Віктора Януковича, в Україні все ж почався повільний процес декомунізації, ініційований владою.

Лідером у процесі стала столиця. Зокрема, в Києві перейменували 11 «радянських» вулиць у період з листопада 2014 року до квітня 2015 року. У 2015 році планують перейменування ще 20.

Окрім того, У Київраді вже узгодили процедуру декомунізації столиці, що передбачає демонтаж будь-яких зображень Владіміра Леніна та емблеми "Серпа і молота".

За рішенням керівництва Верховної Ради, на воротах парламенту зображення радянського герба замінили на тризуб.

брама Верховної Ради

Інші зображення серпа і молота, а також монумент Лєніну з-під ВР прибрали ще під час реконструкції у 2001 році.

Водночас, у Харкові процес декомунізації наразився на опір міської влади. Зокрема, мер міста Геннадій Кернес пообіцяв відновити повалений монумент Лєніну на площі Свободи.

 

Падіння харківського Лєніна

Раніше він обіцяв «зламати ноги і руки» тим, хто приїде до Харкова руйнувати пам’ятники радянської доби.

12 травня мер Харкова пообіцяв, що не буде опиратися декомунізації міста. У разі набуття законом чинності, «ми створимо робочу групу, яка працюватиме на виконання закону». За його словами, все буде зроблено «цивілізовано: демонтовано, розібрано, утилізовано».

Водночас, на його думку, для перейменувань необхідні додаткові кошти з бюджетів.

За нормами закону про декомунізацію, в Україні треба перейменувати два обласні центри і відповідні області: йдеться про Кіровоград та Дніпропетровськ.

У місті на Дніпрі виконком ради повідомив про наявність 10-12 варіантів назви міста.

«На сьогодні є 10-12 робочих назв. Зокрема, залишити стару назву, але змінити наповнення – Дніпро і «петрос» – камінь або Святий Петро. Є думка зробити назву Дніпро, Січеслав, Кодак», – зазначив керівник справами виконкому міськради Вадим Шебанов.

Водночас, у грудні депутати міськради Дніпропетровська відмовилися перейменовувати проспект Калініна на проспект Героя України Сергія Нігояна

За повідомленнями у ЗМІ, в Кіровограді зібрали топонімічну комісію, яка наразі обговорює нові назви вулиць, але не міста.

Між тим, за словами голови ЦВК Андрія Магери, перейменування цих двох міст та областей потребує схвалення Конституційного суду, оскільки їхні назви зазначені у тексті Конституції.

Вже 14 травня інформація про декомунізацію прийшла з Миколаєва. Там міськрада повернула площі Лєніна у центрі міста історичну назву Соборна площа.


Можливість саботажу

Згідно з нормами закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» відповідальність за зміну топонімів покладена на відповідні міські та селищні ради.

В Україні ставалися випадки, коли імплементація законодавства блокувалася недолугістю або відсутністю методів застосування норми. На думку директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, згаданий закон містить запобіжники від саботажу.

«Закон містить механізм, який передбачає, що у разі якщо півроку з боку органів місцевого самоврядування не будуть виконуватися його приписи, то виконання покладається на керівництво відповідного населеного пункту, тобто на міського або селищного голову. Якщо з його боку теж відбудеться затягування, то на відповідні органи місцевої держадміністрації. Тобто у будь-якому випадку протягом року ці зміни стануться!», – зазначив В’ятрович.

Читайте також: Експерт: Декомунізація відбувається незалежно від волі політиків.

Читайте також: Лукаш Камінський: Польща та Україна повинні знайти новий підхід до складних питань минулого.