НОВИНИ

  ▪   Світлана Кравченко

Українська модель суду присяжних: переважна більшість вироків є виправдальними

Суд присяжних, який намагаються застосувати у справі про розстріли на Майдані, працює в Україні вже більше двох років. Серед правників ця система викликає певні нарікання.

За два з половиною роки свого існування суди присяжних винесли кілька вироків, більшість з яких були виправдальними. Можемо сказати, що інститут суду присяжних в Україні функціонує, проте юристи один за одним вказують на його слабкі місця та недоопрацювання. 

2 квітня суд у справі колишніх працівників спецпідрозділу "Беркут" Сергія Зінченка та Павла Аброськіна, яких підозрюють в участі у розстрілах в центрі Києва у лютому минулого року, перенесли на 28 квітня, оскільки міська рада не сформувала списки присяжних. 

Резонансні вироки суду присяжних в Україні

У жовтні 2013 року на Сумщині суд присяжних виправдали Олександра Бондаренка, якому інкримінували вбивство двох односельчанок.

Бондаренко просив суд присяжних для розгляду справи, оскільки явку з повинною з нього напередодні «вибили» правоохоронці (душили протигазом, били струмом від оголеного дроту).

Суд знайшов багато суперечливих фактів у справі, речові докази, як з’ясувалося, були підкинуті міліціонерами на місці події за кілька днів після вбивства. Свідки та експерт підтвердили показання Бондаренка щодо застосування тортур.

Зрештою Бондаренка виправдали й випустили з СІЗО, у якому він просидів трохи більше року.

У березні 2014 року колегія присяжних на Львівщині виправдала Шакіба Отмана, якого звинувачували у вбивстві відомого львівського лікаря Леона Фрайфельда.

Громадянин Марокко був у стані сильного алкогольного сп’яніння. За свідченнями очевидців, Отман жорстоко бив літнього професора, який у результаті помер просто на вулиці.

Отману загожувало двчіне ув’язнення, але адвокати запросили суд присяжних.

До складу присяжних увійшла вихователька дитсадка, паспортистка ЖЕКу і пенсіонерка.

Усі троє присяжних винесли виправдальний вирок. Двоє суддів визнали марокканця винним.

Отман провів у СІЗО 16 місяців, з-під варти його звільнили просто у залі суду. Проте вже в липні колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області засудила до 15 років позбавлення волі громадянина Королівства Марокко. Шакіба Отмана визнали винним у “вбивстві з хуліганських мотивів”.

Також зазначимо, що у 2011 році Юлія Тимошенко та Юрій Луценко клопотали щодо розгляду їхніх справ судом присяжних. 

У зв'язку з цим фракція БЮТ вимагала ухвалення законопроекту про введення в Україні суду присяжних. Автори пропонували визначити розгляд кримінальних справ судом присяжних у випадках невизнання вини підсудними, які вчинили злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Тоді Верховна Рада відмовилася підтримати цей законопроект.

Недоліки суду присяжних

Як відомо, 20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, згідно з яким в Україні вводиться інститут суду присяжних.

Коли: при розслідуванні злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі (за клопотанням обвинуваченого під час підготовчого судового засідання).

Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Склад: двоє професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді не менше п’яти років, та троє присяжних, обраних територіальною громадою.

Багато юристів від самого початку внесення поправок в КПК 2012 року вказували на цілий ряд слабких місць у функціонуванні суду присяжних.

По-перше, судове засідання може відтягуватися до того часу, доки всі присяжні не отримають запрошення, їх офіційно не відпустять з роботи, не знайдуть оплачувану їм заміну на цей період. До того ж сам процес залучення присяжних досить затратний (треба знайти кошти на винагороду за працю). Крім цього, за зауваженнями експертів, українська система відрізняється від європейської ще й тим, що наші присяжні не мають відповідної освіти і, відповідно, їхні зауваження під диктовку (але в своєму формулюванні) записує головуючий суддя.

Правознавець Денис Овчаров серед інших слабких місць існування суду присяжних називає наступні:

 - недостатня кількість присяжних (економія держави на оплаті);

 - вибірковість справ (тільки за злочин, за вчинення якого передбачене довічне ув'язнення);

 - можливість апеляції (у більшості країн після виправдання людини судом присяжних апеляція майже неможлива);

 - коло питань, які вирішують присяжні (не маючи відповідної освіти, вони не лише встановлюють факт винуватості, а ще й питання права).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.