НОВИНИ

Теракти у Харкові: вибухи на залізниці, біля військових частин та в людних місцях

Тиждень.ua проаналізував серію терористичних актів у Харкові упродовж останніх семи місяців.

Починаючи з літа, у Харкові зі системною періодичністю вибухають залізничні полотна, адміністративні будівлі, заклади громадського відпочинку. Серія терактів має схожі сценарії, а свідчення затриманих вкотре доводять, що за "буремним Харковом" стоїть російський замовник-держава. Тиждень.ua розглянув терористичні акти в Харкові від вересня до квітня.

7 вересня у Харкові терористи підірвали високовольтну опору на залізничній станції "Основа". Вибух пошкодив дві несучі конструкції. Під час інциденту ніхто не постраждав, затримок у русі потягів не було.  

12 вересня поблизу згаданої станції Основа вибухнула цистерна з нафтопродуктами, ще кілька цистерн загорілися. Пожежники гасили вогонь півтори години. Правоохоронці відмовилися коментувати можливі причини того, що сталося. Місцеві жителі переконані, що це була диверсія.

Згодом на території військкомату в місті Лозова Харківської області пролунали два вибухи. За попередніми даними, спрацювали ручні гранати. Внаслідок інциденту частково пошкоджені вікна, жертв і постраждалих не було.

В ніч на 26 вересня у Харкові невідомі зловмисники вибухом пошкодили банкомат Приватбанку.

16 жовтня на залізниці у Харківській області стався вибух, унаслідок якого було пошкоджено залізничне полотно, обірвано контактну мережу та розбилося скло в локомотиві. 

9 листопада о 21:45 у Харкові у пабі "Рок паб Стіна" на вулиці Римарській стався вибух, внаслідок якого постраждали понад 10 осіб. Власник закладу пов'язав це з тим, що колектив надавав волонтерську допомогу учасникам АТО та переселенцям. Пізніше в СБУ встановили, що причиною вибуху стала ластикова бомба магнітної дії. Аналогічна вибухівка застосовувалася у часи СРСР і наразі такі боєприпаси лишилися на території.РФ. Згодом затримали  терористичну групу «Харківські партизани», якій інкримінують 12 вибухів, зокрема і теракт у пабі «Стіна». Постраждалим від вибуху в рок-пабі виплатили допомогу з обласного бюджету.

18 листопада СБУ попередила теракт, жертвами якого мали стати громадяни Нідерландів у Харкові. Зловмисники готували теракт на заводі імені Малишева під час перебування там делегації з Королівства Нідерланди. СБУ затримала мешканку Харкова, яку завербували представники ГРУ ГШ РФ. Зловмисниця з позивним "Зєд" за завданням російської спецслужби сформувала групу з числа найманців для вчинення диверсій на території Харківської області. Група пройшла спецпідготовку з підривної справи у навчальному таборі поблизу Тамбова Російської Федерації. 

Читайте також: Харків після повернення Кернеса: сутички між патріотами й сепаратистами, протести і теракти.

20 листопада близько 17:50 стався вибух на електропідстанції, що живить військовий шпиталь у Харкові. Постраждалих від вибуху немає.

Вибух попередньо кваліфікували як «умисне пошкодження майна».

24 листопада працівники Служби безпеки України затримали групу терористів, які готували вибух у у приміщенні одного із районних відділів МВС України в Харкові. Під час обшуку було виявлено т.зв. "прилипаючу" міну СПМ.  

У ніч на 25 листопада стався вибух біля паркану військової частини у Харкові. Згідно з повідомленням, вибухом пошкоджено паркан навколо військової частини та вибито скло у вікнах житлового будинку навпроти. Також повідомили, що жертв та постраждалих унаслідок вибуху немає. 

27 листопада, за даними прес-служби Харківської ОДА,  о 22:50 гранату Ф-1 без запалу знайшли на платформі станції «Південний вокзал». Пасажирів і персонал евакуювали, станцію закрили для посадки і висадки, поїзди рухались повз станцію без зупинок. Працівники вибухотехнічної служби перенесли гранату в безпечне місце.

28 листопада У Харкові через повідомлення про «замінування» адміністративної будівлі Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба евакуювали майже 500 осіб. Жодних вибухових пристроїв або небезпечних речовин правоохоронці не виявили. .

28 листопада о 00:50 гранату Ф-1 без запалу і декілька набоїв знайшли на рейках під час огляду рейкового полотна станції метро «Пролетарська». Працівники вибухотехнічної служби перенесли вибухонебезпечні предмети в безпечне місце.

2 грудня близько 02:30 ночі біля воріт частини 3017 Національної гвардії стався вибух. Жертв та постраждалих унаслідок вибуху не було.

9 грудня у будівлі Харківської держадміністрації шукали вибухівку через повідомлення про замінування. Для перевірки інформації на місце події виїхали працівники слідчо-оперативної групи, експерти, вибухотехнічна та кінологічна служби. Як повідомляли ЗМІ, впродовж листопада інформація про замінування будівлі надходила чотири рази, але не підтвердилася жодного разу. 

25 грудня у Харкові близько 0:10 грудня стався вибух на вулиці Римарській. Згідно з повідомленнями, вибухнуло ательє меблів "Ажур". Також повідомляють, вибух був таким сильним, що винесло частину стіни і вибило вікна. За попередніми даними, ніхто серйозно не постраждав. За інформацією харківської ГО "Східний корпус", салон  "Ажур", в якому стався вибух, належить проукраїнському активістові. За даними нардепа Антона Геращенка, власником салону є активіст організації «Громадська варта Харкова» В’ячеслав Дуда. В’ячеслав Дуда пов’язує нічний вибух із протистоянням патріотів з харківським міським головою Геннадієм Кернесом. «Цей вибух ми пов’язуємо з подіями, які сталися зранку 24 грудня біля міськради. Ми намагалися потрапити на засідання міськради, нас не пропускали. Після цього були сутички з колишніми «тітушками», – розповів Дуда. За його словами, працівники магазину підтримують армію як волонтери. Зокрема, вони купують, ремонтують автомобілі і відправляють в АТО.

19 січня біля будівлі Московського районного суду Харкова ввечері стався вибух. В результаті вибуху біля будівлі суду постраждало 14 громадян, з них четверо перебували в важкому стані. Вибух стався поблизу будівлі Московського районного суду, де відбувався розгляд кримінального провадження стосовно активіста однієї з політичних сил. Молодик був затриманий під час виборів президента України на одній з виборчих дільниць. Тоді він мав при собі автомат Калашникова, два магазини та гранату.Після завершення судового засідання громадяни почали виходити з приміщення суду, і в цей момент пролунав вибух. За попередніми даними, здетонувала граната. Вибух кваліфікували як терористичний акт.

Читайте також: Антитерористичні заходи на Харківщині: що передбачає посилений режим

9 лютого у Харкові затримали бойовиків, що готували теракт у військкоматі й кав’ярні. При цьому вибуховий пристрій, який планувалося задіяти, був виготовлений з використанням хімічних засобів та великої кількості металевих частин для збільшення площі і сили ураження. Встановлено, що команди зловмисники одержували з Криму від координатора - представника російських спецслужб.Стосовно затриманих розпочато кримінальне провадження за "замах на вчинення терористичного акту" Кримінального кодексу.

15 лютого на контактній електропідстанції Куп’янської дирекції електропостачання у Чугуєвському районі Харківщини вночі, близько 03:00, стався вибух. Постраждалих немає. Пошкоджено два радіатори системи охолодження трансформаторів.

Також читайте: Буремний Харків: акції протесту, теракти та кримінальні справи проти сепаратистів.

22 лютого у колоні активістів, яка налічувала близько 400 осіб, стався вибух. Біля Палацу спорту зібралися близько 400 активістів та членів громадських рухів Харкова з українськими прапорами. Паралельно проводився збір допомоги для госпіталю, в якому перебувають на лікуванні поранені військовослужбовці. Активісти "Автомайдану" на 2 -30 машинах приєдналися до акції біля Палацу спорту, після чого поїхали до пам'ятника Шевченку. У результаті вибуху загинуло 2 і поранено 10 громадян. Згодом у СБУ заявили, що підозрюваних у причетності до вибуху в Харкові затримали. В соцмережах також повідомили, що на місці вибуху одразу ж були помічені кореспонденти російського пропагандистського каналу LifeNews. 22 лютого у Харкові ввели АТО. За даними СБУ, за терактом стоять "Харківські партизани".

Як повідомлялось, у Харкові 23 лютого – день жалоби.

10 березня о 21.45 під Чугуєвом на шляху прямування пасажирського потягу Лисичанськ-Харків пролунав вибух, у результаті чого виявлене пошкодження полотна залізниці.

Згідно з повідомленням, почувши вибух, машиніст потягу був змушений застосувати екстрене гальмування. Рухомий склад поїзда зазнав незначних ушкоджень. Постраждалих немає. Затримки руху поїздів не було.

Згодом стало відомо, що нічний вибух у Чугуївському районі під пасажирським поїздом "Лисичанськ -Харків" кваліфікований як диверсія, огляд місця події завершений, матеріали передані до УСБУ в Харківській області.

20 березня СБУ знешкодила диверсійну групу, яка під керівництвом російських спецслужб готувала підрив залізничного полотна на території Чугуївського району Харківської області. На допитах затримані підтвердили, що мали контакти з російськими кураторами і діяли за їх завданням.

30 березня у Харківській області на залізничній станції “Основа” стався вибух залізничної цистерни з паливно-мастильними матеріалами. Дизпальне призначалося для Збройних cил України. Внаслідок підриву було пошкоджено цистерну, стався витік пального. Постраждалих не було. Прокуратура кваліфікувала вибух як диверсію.

31 березня на залізничній станції "Новожаново" у Харкові близько 03:00 стався вибух під вантажним поїздом. Він пошкодив п'ять метрів шляхів, з рейок зійшли два порожніх вагони. Постраждалих в результаті вибуху немає. У прокуратурі кваліфікували цей інцидент як диверсію.

6 квітня о 23:45 на Харківщині невідомі влаштували вибух залізничної колії на перегоні Жихор-Зміїв. Вибух пошкодив 0,6 м правої нитки непарного шляху. Жертв не було.

7 квітня близько 3:40 у центрі Харкова невідомі підірвали стелу з державним прапором на проспекті Правди. За відомостями прокуратури, біля основи стели вибухнув невідомий предмет. Внаслідок підриву пошкоджено частину стели, розбиті вікна у прилеглому до проспекту Правди корпусі Медичного університету. СБУ кваліфікувала вибух як теракт.

СБУ затримала росіянку, працівницю т.зв. міністерства державної безпеки «ДНР» на прізвисько «Тереза», підозрювану в організації вибуху стели та ще низки терактів у місті. За інформацією СБУ, на початку 2014 року вона була активною учасницею харківського «антимайдану» та проросійських протестних акцій. Згодом вона нібито приєдналася до терористів у Донецьку, де була зарахована до «міністерства», яке під керівництвом російських спецслужб формує диверсійні групи для вчинення терактів в українських містах.

14 квітня СБУ повідомила про затримання групи з 11 осіб, підозрюваних у причетності до терактів. Координатором терористів був керівник харківської організації «Оплот» Жилін. Бойовиків підозрюють в обстрілі центрального офісу одного з комерційних банків у липні та Харківського обласного військкомату в серпні минулого року, учиненні вибуху біля офісу волонтерської організації в лютому та підриві залізничної цистерни у квітні. Також в СБУ повідомили, що диверсійна група на Великодні свята планувала нові теракти. У них вилучили великий арсенал зброї та боєприпасів.

21 квітня вночі на вулиці Космонавтів стався вибух. Внаслідок цього був пошкоджений автомобіль «Opel Frontera» та інші авто, що опинилися в епіцентрі вибуху, були розбиті вікна в сусідніх будинках. Постраждалих не було.

Також читайте: Теракти в Одесі: вибухи на залізницях, в будинках, банках та офісах волонтерів.