НОВИНИ

  ▪  

The Christian Science Monitor: Європа шукає альтернативу російському газу

На тлі кризи в Україні Європа переглядає свою позицію щодо фрекінгу – супечливої методики буріння, яка свого часу дала доступ до величезних обсягів нафти та природного газу в США. Про це пише західне видання The Christian Science Monitor.

Як зазначає видання, тривала криза в Україні змушує європейців хвилюватися за свою енергетичну безпеку.

«За оцінками, 16% російського газу, призначеного для Європи, проходить через Україну, і, оскільки Росія забезпечує своїми нафтою, газом та вугіллям близько третини потреби Європи, загроза перебоїв з поставками газу через Україну спричинила тривогу в Брюсселі. Німеччина отримує 40% газу з Росії; Фінляндія, Литва і Болгарія є залежними на 100%», – пише The Christian Science Monitor, зазначивши, що такі побоювання є обгрунтованими, адже протягом останніх десяти років Росія тричі припиняла  подачу газу через Україну, що мало значний вплив на найбільш залежні від Газпрому країни Західної та Південної Європи.

Разом з тим видання наголошує, що намагаючись позбутися залежності від Росії, Європа розглядає можливість видобування сланцевого газу шляхом крекінгу – технології,  яка свого часу зробила США світовим лідером у галузі газовидобування.

«Континент, безумовно, має цілком достатні запаси. За даними Bloomberg, поклади сланцевого газу, можуть зробити Європейський Союз незалежним від російських енергоносіїв протягом найближчих 30 років. Швеція, Данія, Польща, Болгарія, Франція та Іспанія мають найбільші запаси сланцевого газу; Запаси Швеції можуть забезпечувати потреби цієї країни протягом 250 років», – йдеться у статті.

Однак, на думку видання, залишається відкритим питання, чи отримають уряди країн ЄС достатню підтримку суспільства для розвитку цього напрямку.

«Технологія фрекінгу, яка полягає у видобутку сланцевого газу та нафти з глибоких шарів ґрунту шляхом нагнітання у породи під високим тиском води, піску та низки хімічних речовин, є досить суперечливою», – зазначає The Christian Science Monitor.

Зокрема, йдеться про можливе забруднення метаном та іншими хімічними речовинами підземних вод у районах, розташованих поруч зі свердловинами.

«Америка має надзвичайну кількість незаселених територій, де розташовуються поклади сланцевого газу – зокрема, як в Північній Дакоті і Техасі, де крекінгові компанії можуть «вчитися на своїх помилках»… Європа  має вищу щільність населення, ніж США, і це означає, що добування сланцевого газу, швидше за все, відбуватиметься ближче до населених пунктів. Крім того, більшість європейців не володіють правами на природні ресурси,  а це означає, що, на відміну від американців, вони не отримуватимуть відсотків», – пише видання.

«Серед європейців мало хто схвалює фрекінг. Франція і Болгарія його заборонили, в той час як Німеччина і Нідерланди ввели мораторії. В 2013 році в Євросоюзі провели опитування громадської думки про фрекінг, під час якого чотири з п'яти респондентів з Франції і більше половини в Німеччині заявили, що нетрадиційні види вуглеводнів – зокрема сланцевий газ і нафту – не варто розробляти ні за яких обставин», – наголошують в статті.

Крім того,  The Christian Science Monitor зазначає, що до антифрекіногового руху в Європі причетний президент РФ Владімір Путін.

«Зовнішньополітичне відомство у червні повідомило, що президент Росії і його найближче оточення таємно підтримують європейські рухи, які демонізують фрекінг, щоб зберегти залежність Європи від імпорту російського газу. Крім того, у відомстві зазначили, що серйозні протифрекінгові екорухи існують в Україні та Болгарії, надзвичайно залежних від російських ресурсів», – йдеться у статті.

Разом з тим видання підкреслює, що екологічну небезпеку фрекінгу дійсно можуть перебільшувати. Зокрема у статті наводять аргументи Бьорна Ломборга – автора книги "Еколог-скептик», який стверджує, що у зв'язку з бумом сланцевого газу в США, перехід від вугілля на природний газ знизило викиди CO2 приблизно на 300 мегатон – більше, ніж на 275 тон, порівняно із сонячною енергією та енергією вітру.

«Точка зору Ломборга не означає, що Європа повинна відмовитися від поновлюваних джерел енергії в своєму прагненні енергетичної незалежності, але континенту варто розглянути переваги фрекінгу, перш ніж рішуче їх відкинути», – резюмують у статті.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.