НОВИНИ

  ▪  

Харків після повернення Кернеса: сутички між патріотами й сепаратистами, протести і теракти

Після повернення до України Геннадія Кернеса політична ситуація в Харкові загострилася. У місті активізувалися проросійські сили, громадськість обюрює провокативні рішення міськради, а міліція посилює заходи безпеки через часті теракти.

Так, 17 червня після тривалого лікування у Ізраїлі Кернес повернувся до України. Для зустрічі мера в аеропорт звезли бюджетників.

Разом з тим, близько двох сотень активістів влаштували акцію протесту – вони тримали плакати «Кернес, геть!». Таким чином пікетувальники висловили обурення через інтерв’ю, яке Кернес напередодні дав російській телеведучій Ксенії Собчак, і в якому заявив, що поважає Путіна.

Згодом Кернес підтвердив, що не вважає президента РФ агресором. 

"Я вважаю Путіна досить ефективною, енергійною, результативною людиною. Напевно, він заслуговує поваги з тієї точки зору, що у нього є сьогодні підтримка росіян. Це мільйони, десятки, сотні мільйонів людей. Тому вважати його, як Ви говорите, агресором я не буду", – заявив мер Харкова в інтерв'ю Радіо Свобода.

Крім того, повернення Кернеса розбурхало проросійські сили у Харкові.

Зокрема, 22 червня відбулися сутички між міліцією та проукраїнськими активістами. Правоохоронці застосували силу проти учасників віче за єдність України та проти сепаратизму, які намагалися пройти на площу Свободи, де відбувався мітинг сепаратистів.

У міліції заявили, що «зупинили побоїще», та затримали 30 осіб, серед яких є як євромайданівці, так і сепаратисти.

Крім того, депутати міської ради Харкова поширили офіційну заяву, в якій відповідальність за сутички переклали виключно на представників Євромайдану.

13 липня у Харкові відбувся конфлікт між проукраїнськими активістами та антимайданівцями.  Проросійські мітингувальники скандували "Фашизм не пройде!", прихильники Майдану співали кричалку про Путіна та тримали українські прапори та прапор НАТО. Міліціонери вивели з натовпу одного з мітингарів, що поводився агресивно, та стали кордоном між двома маніфестаціями.

У серпні міська рада Харкова під керівництвом Кернеса надала статус "Почесного громадянина" члену російської Ради Федерації Алєксандру Шишкіну, який свого часу голосував за анексію Криму.

Надання почесного статусу політику країни, яка здійснює агресію щодо України спричинило пікети під стінами мерії.

Крім того, у Харкові почастішали випадки терактів та диверсій, у зв'язку з чим правоохоронці посилили заходи безпеки.

Так, в ніч на 14 липня невідомі облили фарбою постамент пам'ятника Незалежності України на площі Конституції у Харкові. 

В ніч на 28 липня невідомі обстріляли відділення Приватбанку на вулиці Малом'ясницькій. Попередньо встановили, що постріл здійснили з переносного комплексу реактивними снарядами. Снаряд пробив вікна на другому поверсі, в залі для переговорів з vip-клієнтами, але не вибухнув.

На початку серпня будівлю бронетанкового заводу, який займається ремонтом техніки для Збройних Сил України та рятувальників, обстріляли з вогнемета.Прокурор Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Ольга Чекирда повідомила, що за попередньою інформацією, обстріл здійснювали з російської зброї.

Згодом у Харкові обстріляли військкомат. За попередніми даними, злочинці використовували зброю російського виробництва. У військовій прокуратурі кваліфікували обстріл як теракт.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.