НОВИНИ

Після анексії Криму українці більше прагнуть в ЄС, змінюють ставлення до Росії і хочуть єдину державну мову

Кількість прихильників вступу до ЄС з кінця минулого року зросла на 6%, а 20% українців вважають, що справи в державі ідуть у правильному напрямку. Про це свідчать дані соцопитувань, проведених Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Соціологи Центру Разумкова заявляють, що за даними опитування, проведеного у квітні цього року, 52,4 % українських громадян вважають пріоритетним для України вступ до Євросоюзу. У грудні 2013 року таких було 46,4%. Вступу до Митного союзу тепер прагне лише 18% (проти 35% у грудні). Пункт «важко відповісти» у квітні обрали 8,9% респондентів, попри те, що у грудні таких було 17,8%. Також значна частина опитаних громадян вважає, що кращим шляхом для України буде неприєднання ані до ЄС, ані до Митного союзу – їх 20,8%.

За даними квітневого опитування, найбільше прагнуть до інтеграції з ЄС на Заході та в Центрі – 85,9% та 67,2% відповідно. На Півдні – 31,6%, Сході – 24,4%.  Стосунки з Росією найбільш пріоритетними вважають громадяни на Сході – 36,3%. У південних регіонах – 21,9%. В Центрі та на Заході – 4,8% та 1% відповідно. Серед жителів Півдня відсоток респондентів, які не можуть визначитися із пріоритетами у зовнішній політиці – таких 22,8%. У східних регіонах – 21,8%, у Центрі –19,2%, у західних областях – 7,9%.

Дослідження за участі 2012 респондентів проводилося в усіх регіонах України, окрім Автономної Республіки Крим. Опитування проводили за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Також у квітні-травні 2014 року КМІС провів опитування громадської думки в рамках травневого Омнібусу. Опитування проводили у 110 населених пунктах (PSU) в усіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У результаті польового етапу було зібрано 2022 анкети. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8%  — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Соціологи зазначають, що якби референдум  щодо зовнішньої орієнтації України відбувався одночасно з президентськими виборами, то з усіх громадян України на не окупованій зараз її території 47% проголосували б за вступ до Європейського Союзу, 27% - за вступ до Митного Союзу, 12% вирішили не брати участь у голосуванні, 14% не визначилися з тим, як їм вчинити.

За даними КМІС, зараз за ЄС готові проголосувати на 20% більше, ніж за МС, в той час як до початку протестів наприкінці листопада 2013 року частка громадян на не окупованій зараз території України, які б проголосувала за вступ до ЄС, була більше лише на 3%, ніж та, що проголосувала б за МС  (39% за ЄС, 36% за МС). 

У регіональному вимірі, прихильників вступу до Євросоюзу значно більше, ніж прихильників вступу до Митного Союзу, у Західному і Центральному регіонах (82% проти 5% і 58% проти 12%), а прихильників вступу до Митного Союзу значно більше, ніж прихильників вступу до Євросоюзу, у Східному (63% проти 12%) і Південному (37% проти 28%) регіонах.

У відповідь на питання про мови в Україні, 37,3% громадян України вважають, що єдиною державною мовою має бути українська. 31,7% виступили за надання російській статусу офіційної в деяких регіонах держави. Прихильників ідеї двох державних мов – 28,9%. 0,2% мають інші думки з цього приводу. Не визначилися з відповіддю 1,9% респондентів.

Щодо ситуації в Україні, то на початку травня цього року серед мешканців неокупованої території 20% вважали, що справи ідуть у правильному напрямку ,у неправильному  – 60%. Не змогли дати певної відповіді 20% опитуваних. Дла порівняння: в середині листопада, серед мешканців неокупованої зараз території України вважали, що справи в Україні ідуть у правильному напрямку – 14%, у неправильному напрямку – 68%, не змогли дати певної відповіді – 18%.

Таким чином, тих, хто вважає, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, зараз майже у півтора рази більше, ніж до початку протестів наприкінці листопада минулого року.

При цьому у західному регіоні частка тих, хто вважає, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, зросла більше ніж втричі – з 12% у листопаді до 38% у травні. Відповідно, частка тих, хто вважає, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, на Заході зменшилася з 71% до 39%.

У східному регіоні, навпаки – частка тих, хто вважає, що справи в Україні йдуть у правильному напрямку, більше ніж вдвічі зменшилася – з 10% до 4%). Частка ж тих, хто вважає, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, збільшилася на 15% – з  71% у листопаді до 86% у травні.

Також КМІС спільно з російським "Левада-Центром" провів дослідження ставлення українців до росіян та навпаки – росіян до українців.

Соціологи зазначили, що, порівняно з опитуванням, проведеним у лютому, у травні кількість позитивно налаштованих до Росії українців різко впала (з 78% у лютому до 52%  – у травні). Частка ж українців, що негативно ставляться до Росії, зросла майже втричі (13% у лютому, 38% – у травні).

Найбільша частка позитивно налаштованих до Росії українців залишається у Східному регіоні (77%, було 92%, зменшення на 15%) та у Південному регіоні (65%, було 86%, зменшення на 21%). У Центральному регіоні позитивно ставляться до Росії 43% (у лютому  – 76%, зменшення на 33%). Найменша частка їх у Західному регіоні (30%, було 70%, зменшення на 40%).

Водночас кількість позитивно налаштованих до України росіян зменшилася порівняно з лютим майже вдвічі – з 66% до 35%. Кількість негативно налаштованих збільшилася за цей самий період з 26% до 49%. За даними «Левада-Центру», 69% росіян готові підтримати керівництво Росії у воєнному конфлікті з Україною, 90% підтримують приєднання Криму до Росії та 86% вважають це результатом вільного волевиявлення жителів Криму.

Порівняно з лютим більше ніж удвічі зросла кількість тих, хто бажає закритих кордонів з Росією (15% у лютому, 32%  – у травні); така сама тенденція в Росії (19% у січні, 28% – у травні, зростання на 9%).

Кількість тих, хто бажає дружніх та незалежних стосунків двох держав, у Росії та Україні зрівнялася  – так відповіли 54% росіян та українців. Порівняно з лютим в Україні ця кількість зменшилася на 14% (було 68%), в Росії – на 5% (було 59%).

Об‘єднання в одну державу бажають 12% мешканців Росії (на початку року було 16%) та 8% мешканців України (було 12%); ця кількість зменшилася в обох країнах. Найбільше прихильників об‘єднання з Росією на Сході (26%). На Півдні об‘єднання з Росією зараз хочуть лише 6%, проте неможливо порівняти ці дані з попередніми опитуваннями через відсутність інформації по Криму. Найменше бажаючих об‘єднання на Заході (0%) та в Центрі (3%).

«Левада-центр» провів опитування за репрезентативною для Росії вибіркою з 23 до 26 травня 2014 року; опитано 1600 респондентів у віці від 18 років у 130 населених пунктах 45 регіонів країни. Статистична похибка даних не перевищує 3,4%.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.