НОВИНИ

Кремль зміцнює "імперію" полюванням на "відьом"

Після початку конфлікту в Криму влада Росії оголосила полювання на "відьом", після чого міжнародні правозахисні організації заявили, що в РФ відновлено політику «закручування гайок».

3 березня Роскомнагляд заблокував доступ до 13 спільнот соціальної мережі «ВКонтакте», присвячених протестам в Україні, через «екстремістський контент».

З такою вимогою до Роскомнагляду в минулі вихідні звернулася Генпрокуратура РФ.

«Спільноти пропагували діяльність українських націоналістичних угруповань, містили прямі заклики до російського народу здійснювати терористичну діяльність і брати участь у несанкціонованих масових заходах, у тому числі на території Москви», – заявили у російському відомстві.

Крім того, вимога прокуратури містить вказівку обмежувати доступ до копій зазначених сторінок, а також до інших інтернет-адрес в разі перенесення на них «екстремістського контенту».

12 березня у найбільш відвідуваному та найбільш цитованому в Рунеті виданні «Лента.ру» звільнили головного редактора Галину Тимченко. Зазначалося, що Тимченко розповіла колегам, що власник сайту Олександр Мамут  вимагав звільнити спецкореспондента Іллю Азара, який взяв інтерв'ю в голови київського відділення "Правого сектору" Андрія Тарасенка, на що тоді ще головний редактор відповіла відмовою. Крім того, Роскомнагляд виніс «Ленте.ру» попередження за те, що в згаданому інтерв'ю було гіперпосилання на матеріал про лідера «Правого сектору» Дмитра Яроша.

Після цього більшість журналістів видання вирішили звільнитися.

«Ми вважаємо, що це призначення є прямим тиском на редакцію «Ленти.Ру». Звільнення незалежного головного редактора і призначення керованої, в тому числі безпосередньо з кремлівських кабінетів, людини - це вже порушення закону про ЗМІ, який говорить про неприпустимість цензури», – прокоментували журналісти заміну головного редактора. Під заявою свої підписи поставили 69 журналістів.

13 березня Роскомнагляд вніс до реєстру забороненої інформації сайти Grani.ru, Kasparov.ru, інтернет-видання "Ежедневный журнал", а також сторінку опозиційного політика Олексія Навального в "Живому журналі".

За інформацією наглядового відомства, ці сторінки поширювали "заклики до несанкціонованих масових заходів".

Крім того, Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку пояснила, що функціонування блогу Навальногов ЖЖ порушує положення про його домашній арешт.

Російським операторам зв'язку було направлено вимогу негайно обмежити доступ користувачів до цих ресурсів.

Реакція дісталася й України. Так, генеральний директор російського видавництва «Комерсантъ» Павєл Філенков заявив, що українське видання «Коммерсантъ-Украина» вирішили закрити через економічні проблеми видання. 

«Головними рекламодавцями газети були компанії банківського і автомобільного секторів, з початком подій в Україні видання стало не тільки безперспективним, але й безнадійним», – пояснив генеральний директор «Коммерсанта».

Між тим, видання «Дело» з посиланням на одного з працівників «Коммерсантъ-Украина» зазначило, що головною причиною закриття стали не економічні, а політичні причини.

Як повідомив один з працівників закритого видання, журналісти активно готували матеріали до публікації, і, як зазвичай, був зверстаний готовий номер. Але приблизно за 20 хвилин до відходу номера до друку, за дзвінком з російського офісу центральний матеріал з першої смуги видання наказали зняти.

Стаття, яка не сподобалася російському офісу, стосувалася проблеми Криму і заяв глави РНБО України Андрія Парубія та екс-міністра оборони Ігоря Тенюха про те, що на українському кордоні скупчуються російські війська.

«Текст був збалансований, російська сторона була представлена гідно», - говорить співрозмовник. Проте російське керівництво зажадало здати текст і нав'язало виданню свій матеріал для першої смуги газети.

Журналісти видання висловилися проти такого кроку, шеф-редактор газети Андрій Гоголєв відмовився публікувати «спущений» з Росії матеріал. Очевидно, це в підсумку призвело до рішення повністю закрити «КоммерсантЪ-Украина». Причому самі співробітники видання станом на ранок про це рішення ще не знали.

14 березня директор програми Amnesty International по Європі та Центральній Азії Джон Дальхузен заявив, що російська влада посилила політику «закручування гайок» напередодні «референдуму» в Криму.

"За останні кілька місяців та тижнів ми стали свідками того, як російська влада проводить кампанію по пригніченню свободи медіа. Неофіційна цензура і самоцензура швидко переросли у придушення незалежних засобів масової інформації. Це дуже нагадує глушіння західних радіостанцій за часів холодної війни», - наголосив правозахисник, нагадавши, що в Росії Роскомнгляд заблокував доступ до сайтів Grani.ru, Kasparov.ru, EJ.ru, а також блог опозиціонера Олексія Навального на сайті радіостанції "Ехо Москви" і на блогхостингу Livejournal.com.

Та 24 березня з Московського державного інституту міжнародних відносин звільнили доктора історичних наук, професора, відповідального редактора «Истории России, ХХ век» Андрія Зубова, який порівняв дії Росії в Криму з політикою нацистської Німеччини з приєднання Австрії в 1938 році.

«Це рішення викликане тим, що Зубов свідомо й неодноразово порушував Статут МДІМВ, правила внутрішнього розпорядку й положення МДІМВ про основні принципи корпоративної поведінки, які визначаються відомчою приналежністю МДІМВ до МЗС Росії», - йдеться в повідомленні.

«Численні висловлювання та інтерв'ю Зубова про те, що відбувається в Україні та про зовнішню політику Росії викликають обурення й подив в університетському середовищі. Вони йдуть врозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальній критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому й виховному процесу», - йдеться в повідомленні.

Сам професор заявив, що отримав повідомлення про звільнення і має намір найближчим часом оскаржити його в суді. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.