НОВИНИ

  ▪   Оксана Хмельовська

Сирія, Північна Корея, Венесуела та Уганда увійшли до групи підтримки анексії Криму Путіним

Дії президента РФ Владіміра Путіна щодо анексії Криму підтримали Сирія, Північна Корея, Казахстан, Вірмені, Венесуела, Уганда й Гана. Обережними залишаються позиції Білорусі та Китаю.

Першим окупацію Криму Росією підтримав президент Сирії Башар Асад, який ще 5 березня направив своєму російському колезі Владіміру Путіну телеграму. У ній Башид висловив солідарність з політикою Путіна, схваливши його зусилля, спрямовані на відновлення безпеки і стабільності в Україні».

Другою країною, яка підтримала російську інтервенцію, стала КНДР. Так 14 березня у Москві посол КНДР Кім Ен Дже під час прийому, присвяченого 65-річчю підписання угоди про економічне і культурне співробітництво між Росією і КНДР, заявив:

"Останні тривожні події в Україні, спровоковані за заздалегідь підготовленими змовницькими сценаріями США і країн Заходу і при їх підбурюванні, переконливо показують, хто насправді є призвідником усіх бід на нашій планеті, хто домагається повалення серед білого дня суверенної держави і жорстокого нехтування прав народів на самовизначення".

Казахстан сприйняв сепаратистський "референдум", що відбувся в Криму 16 березня, як "вільне волевиявлення населення", і з розумінням ставиться до рішення Російської Федерації.

У заяві Міністерства закордонних справ країни йшлося, що Казахстан прихильний «до фундаментальних принципів міжнародного права відповідно до Статуту ООН». У Казахстані із розумінням поставилися до рішення Російської Федерації в умовах, що склалися.

"Ми виступаємо за мирні форми виходу України з кризи і її подолання шляхом переговорного процесу під егідою ООН й інших авторитетних міжнародних організацій ", - йдеться у заяві.

До групи підтримки додалась і Вірменія. Так Серж Саргсян заявив, що референдум про статус Криму, що відбувся 16 березня, прикладом реалізації прав народів на самовизначення.

Так 19 березня відбулася телефонна розмова між Саргсяном і Президентом Росії Володимиром Путіним.

"Президенти обмінялися думками про українську кризу та шляхи виходу з неї. У цьому контексті співрозмовники торкнулися ситуації, що склалася після проведення референдуму в Криму, і констатували, що це є черговим прикладом реалізації права народів на самовизначення шляхом вільного волевиявлення", - сказано в повідомленні.

За інформацією російських ЗМІ, лідери африканських країн підтримали позицію Росії щодо кримського питання. З такою заявою виступив сьогодні голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації, спецпредставник президента РФ щодо співпраці з країнами Африки Михайло Маргелов за підсумками засідання Панафриканського парламенту.

«Депутати парламенту після виступу Владіміра Путіна в кулуарах говорили, що однополярний світ закінчився, виражена на референдумі воля народу легітимна, право на самовизначення ніхто не відміняв», - зазначив Маргелов.

Чиновник окремо відзначив, що Росію в питанні Криму підтримали президент Уганди Йовері Мусевені і президент Гани Джеррі Роллінгс.

Крім того, підтримку і визнання кримського «референдуму» висловив президент Республіки Сербської Боснії і Герцеговини Мілорад Додік, який припустив, що Крим послужить хорошим прикладом для досягнення в майбутньому незалежності його республіки від Боснії і Герцеговини.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро звинуватив країни, що не визнають підсумки референдуму в Криму, в застосуванні "подвійних стандартів", нагадавши про Косово і Фолклендські острови. Венесуельський лідер висловив солідарність з колишнім українським президентом Віктором Януковичем, назвавши його жертвою державного перевороту, влаштованого за підтримки США.

Відносно нейтральною й вичікувальною залишається позиція Китаю.

Так 3 березня представник МЗС КНР Цинь Ган заявив, що Китай завжди дотримується принципу невтручання у внутрішні справи, поважає незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 

"Ми вкрай засуджуємо насильницькі акти, що виникли в Україні. Китай завжди закликав зацікавлені сторони України до мирного вирішення внутрішніх розбіжностей в рамках закону, реального захисту законних інтересів українського народу різних національностей і якнайшвидшому відновленню нормального режиму соціального порядку", - сказав Цинь Ган.

Тим часом заступник міністра закордонних справ Китаю Лі Баодун заявив, що референдум поставив Китай у незручне становище: з одного боку, китайські лідери постійно підкреслюють повагу суверенітету всіх країн, а з іншого – Пекін також перебуває під значним тиском Москви.

Проте 15 березня, коли Росія проголосувала проти та застосувала право вето до резолюції щодо України під час засідання Ради безпеки ООН,  Китай утримався.

Посол країни в Україні Чжан Сіюнь пояснив свою позицію, що Китайська Народна Республіка в зовнішній політиці дотримується принципу невтручання.

Доволі обережна позиція щодо кримського питання у Білорусі. Так після референдуму прес-секретар Міністерства закордонних справ Білорусі Дмитро Мірончик заявив, що Білорусь пропонує допомогу в переговорах Києва та Москви

"Білорусь зацікавлена в стабільних політичних, економічних і гуманітарних відносинах з нашими сусідніми братніми країнами… Ми завжди говорили про те, що потрібно знаходити варіанти врегулювання дипломатичними засобами через діалог і не допускати силового протистояння з жодного боку", – заявив Мірончик.

Минулого тижня президент Білорусі Аляксандр Лукашенка вкотре заявив: він виступає за територіальну цілісність України. Де-факто це означає, що в російсько-українському конфлікті Лукашенка зайняв сторону України.

У той час  назвав українців братами білорусів.

«Це наша країна, це наші люди, це наші брати. І я прямо скажу, що того, що зараз робиться в Україні і з народом України, народ України не заслуговує. Це героїчний народ, це народ, який переважною своєю більшістю бився проти фашизму, ми були разом в останній війні, і ми в цій війні перемогли. Тому позиція через нашу історичну пам'ять, нашу історію однозначна», - додав Лукашенка.

Нагадаємо, що під час відторгнення колишніх грузинських територій – Абхазії та Південної Осетії – Росія також не могла похвалитися прихильниками. Дії Москви, що визнала тоді ці два грузинські регіони незалежними, підтримали лише Венесуела, Нікарагуа і карликова острівна держава в Океанії Науру.

Тим часом, позицію України підтримують переважна більшість країн-членів ООН і всі країни G7.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.