У неділю, 22 грудня, на Майдані Незалежності провели музичний марафон на"Білими Нитками" на підтримку Андрія Антоненка (Riffmaster), Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких утримують за ґратами у справі з убивства журналіста Павла Шеремета. У марафоні взяли участь близько 20 відомих українских  виконавців, музичних гуртів та спікери (волонтери, військові, адвокати та родичі ув'язнених) І організатори, і відвідувачі концерту вимагають провести справедливе і неупереджене правосуддя.
22 грудня, 2019   ▪   Тиждень   ▪  
Фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки ретельно перевірили якість нової командно-штабної машини з кузовом змінного об’єму на базі МАЗ-63172
18 грудня, 2019   ▪  
17 грудня під Верховною Радою відбулися одночасно чотири акції протесту – зокрема, щодо ринку землі, авто на єврономерах, на підтримку законопроектів щодо Трудового кодексу. Між правоохоронцями і протестувальниками сталися сутички. В основному серед протестувальників, які вступають у сутички з поліцейськими – представники Нацдружин і Нацкорпусу.
17 грудня, 2019   ▪   Роман Малко   ▪  
До 2 тисяч людей зібралося ввечері 9 грудня біля Офісу президента у Києві на акцію "Варта на Банковій". Учасники протесту заявили, що вимагають від Володимира Зеленського "не переходити червоні лінії". Мова йшла про відмову від виборів на окупованому Донбасі без контролю над українсько-російським кордоном, відмову від поступок Росії в питаннях деокупації Криму, недопущення федералізації України. За нормандськими перемовинами мітингарі стежили на великому екрані, який встановили на площі біля ОП напередодні. Після прес-конференції лідерів "Нормандської четвірки" організатори руху "Ні капітуляції!" виступили із заявою, в якій закликали Зеленського дотримуватися проукраїнських позицій в подальшому, а також анонсували майбутні мітинги під Верховною Радою - коли народні депутати голосуватимуть за законопроект про статус ОРДіЛО.
10 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
В неділю, 8 грудня, кілька тисяч мітингувальників прийшли на вул. Банкову до Офісу президента на нічний мітинг. На площі перед будівлею ОП учасники акції встановили до десятка наметів і сцену із звуковою апаратурою. Протестувальники заявили, що мітинг триватиме щонайменше до завершення перемовин Нормандської четвірки. Також вони озвучили вимоги, які лунали на денному мітингу на Майдані Незалежності: не допустити федералізації України, місцевих виборів на Донбасі без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Територія Офісу президента під посиленим контролем поліції. Із протестувальниками виникло кілька незначних сутичок. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі. В неділю, 8 грудня, на Банковій триває масова акція " Ні - капітуляції!. Активісти поставили намети, звукову систему та занесли сцену на територію Офісу президента.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Близько 10 тис. людей зібралися на Майдані Незалежності 8 грудня у Києві. Вони вимагали не йти на поступки Росії під час переговорів Нормандської четвірки, які мають відбутися у понеділок, 9 грудня. Учасники акції заявили, що виступають проти федералізації України, місцевих виборів без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Учасники акції, окрім національних прапорів, тримали в руках також партійні прапори Європейської солідарності та ВО "Свобода". Також мітингарі заявили, що збираються на 19:00 до Офісу президента на Банкову. За їх словами, там вони планують пробути до завершення переговорів Нормандської четвірки. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Закінчилися двохмісячні навчання 93 бригади Холодний Яр за програмою «Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки — Україна» (JMTG-U), що відбувалися на базі Центру миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні. На початковому етапі інструктори, серед яких були і представники армій НАТО, тренували кожен із задіяних підрозділів окремо. Такі тренування пройшли артилеристи, розвідники, зв’язківці, медики та інші. Окремі підрозділи вчилися вести бій у місті. На завершальному етапі відбулися масштабні й видовищні бригадні тактичні навчання.
7 грудня, 2019   ▪   Ірина Рибакова   ▪  
Станом на 11 годину 6 грудня, на місці виникнення надзвичайної ситуації: здійснено розбір конструкції верхньої частини будівлі, експертною групою проведено заміри рівнів коливань будівлі та її стійкості, триває розбір конструкції на рівні другого поверху та аркового проходу, проводяться роботи з контрольованого обрушення конструкцій аварійної арки. Підрозділами ДСНС проводяться пошуково-рятувальні роботи, які супроводжуються розбором конструкцій та гасінням окремих осередків тління, які виявляються в завалах. Всього з початку розбирання завалу вивезено 260 м куб. будівельних конструкцій. Всього до робіт залучено 222 чол. та 36 од. техніки, з них від ДСНС 92 чол. та 16 од. техніки. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи продовжуються. Всього внаслідок пожежі загинуло 2 особи: 4 грудня о 12.20 одна жінка померла в лікарні, 5 грудня о 17.40 тіло 1 людини виявлено під час проведення пошукових робіт. Постраждало 30 осіб (в лікарнях залишається 26 осіб). За інформацією Національної поліції доля 14 осіб залишається невідомою, проводяться заходи щодо встановлення їх ймовірного місця знаходження.
6 грудня, 2019   ▪  
Ввечері у вівторок, 26 листопада, близько 20 активістів провели акцію підтримки адвокатки родин Небесної Сотні Євгенії Закревської. Учасники акції підтримали вимоги Закревської і закликали депутатів зібратися на позачергове засідання парламенту, аби ухвалили зміни до законодавства, яке розблокує розслідування справ Майдану і дозволить слідчим, які займалися розслідуваннями злочинів часів Революції гідності впродовж кількох років, продовжити свою роботу. На акції також була присутня й сама Закревська. Вона додала, що її голодування "не є способом вирішити проблему, а лише спосіб привернути увагу". Вона зазначила, що представники парламенту нібито готові прийняти необхідні зміни до законодавства. Втім, адвокатка пояснила, що продовжуватиме голодувати, допоки депутати не проголосують за потрібні законодавчі ініціативи. Як відомо, 21 листопада Євгенія Закревська оголосила голодування, аби привернути увагу до проблем із розслідуванням справ Майдану. Зокрема, до складнощів із законодавством, яке з 20 листопада цього року не дозволяє слідчим прокуратури продовжувати свою роботу. Станом на 26 листопада про голодування разом із Закревською оголосили 8 людей, серед яких ветерани війни на Донбасі та постраждалі під час Революції гідності.
26 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У суботу, 23 листопада, у Києві біля «Меморіалу жертвам Голодомору» зібралися сотні людей, щоб вшанувати пам'ять загиблих. До заходу долучилися президент Володимир Зеленський та інші представники української влади. Також на заході були прусутні представники духовентства й іноземні делегати.
23 листопада, 2019   ▪   Роман Малко   ▪  
У центрі Києва 21 листопада зібралося кілька тисяч людей, аби вшанувати День Гідності та Свободи: річницю Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
21 листопада, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
Близько сотні активістів вийшли ввечері 21 листопада до посольства Китаю у Києві на акцію солідарності з активістами Гонконгу. Одними з організаторів акції виступили представники Free Hong Kong Center. Мітингарі вимагали від китайської влади звільнити арештованих протестувальників у Конконгу, розслідувати дії силовиків, змінити систему виборів, дозволивши гонконгцям самим обирати Законодавчу раду та провести перевибори губернатора. Аналогічні вимоги, як відомо, висувають учасники протестів у Гонконгу. Окрім того, маніфестанти закликали українську владу виступити на підтримку гонконгців. Серед учасників акції також був Piano Extremist – учасник Революції гідності, відомий своєю грою на піаніно на барикадах під час протестів у Києві 2013-2014 року. Як відомо, протести у Гонконгу розпочалися у червні цього року. Приводом для цього став законопроект, який дозволяв екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Майже через півроку протестів влада відкликала цей документ. Разом із цим, почалися масові арешти протестувальників із застосуванням сили. Нагадаємо, до 1997 року Гонконг був британською колонією. Потім він став напівавтономним спеціальним адміністративним регіоном під юрисдикцією Пекіну.
21 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
В фондах Австрійського державного архіву у Відні вдалось виявити фото Калуша (нині Івано-Франківська область) часів Першої світової війни. Усі представлені фото були зроблені пізніше невідомими фотографами австрійської армії й сьогодні є свідченням того, який вигляд мало місто Калуш в роки війни.
15 листопада, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
У понеділок 4 листопада на вул. Банковій у Києві зібралося кілька сотень людей на акцію "Рік без Каті". Мітингувальники вимагали покарання для замовників убивства херсонської активістки та чиновниці Катерини Гандзюк. Учасники акції принесли до входу в Офіс президента символічну червону лінію, яку впродовж року зображували на графіті з Катериною. Також присутні запалили лампадки. Аналогічні акції відбулися цього дня й в інших містах України. Як відомо, Катерина Гандзюк померла 4 листопада минулого року - через три місяці після нападу: її облили сірчаною кислотою.
4 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Військові Збройних сил України окопуються на нових позиціях поблизу села Катеринівка в Луганській області. Як відомо, кілька днів тому українська армія відійшла з цього села на кілька сотень метрів. За словами командування ООС, це було зроблено для того, аби контрольний пункт в'їзду-виїзду "Золоте" запрацював на повну потужність. Наразі у Катеринівці залишаються поліція та бійці Національної гвардії, озброєні стрілецькою зброєю. Вони регулярно патрулюють вулиці селища. Водночас, командування наголосило, що українські солдати були і залишатимуться у селищі Золоте-4.
2 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Луганській області відбулося розведення військ на лінії фронту в районі села Катеринівка. Військові залишили свої попередні позиції й територію селища. Нині там лишається лише Національна поліція. Впродовж дня 31 жовтня за процесом спостерігали представники місії ОБСЄ. Водночас селище Золоте-4, за повідомленням штабу ООС, лишається під контролем українських військ. Тиждень побував в обох селищах, аби подивитися, як живуть місцеві жителі.
31 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
На контрольному пункті в’їзду-виїзду в селищі Станиця Луганська на межі з окупованою територією триває відновлення мосту через річку Сіверський Донець, який кілька років тому підірвали під час боїв. Наразі збудований тимчасовий пішохідний міст, до якого з українського боку курсують автобуси та електромобілі. За словами прикордонників, щодня через КПВВ в обидва боки проходить близько 12 тис. людей.
29 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Києві біля Офісу президента 29 жовтня відбулася кількатисячна акція протесту проти розведення військ на Донбасі, яке почалося цього ж дня. Учасники мітингу заявили, що розведення може обернутися одностороннім відведенням української армії, і протестували проти здачі національних інтересів. До того ж, активісти стверджують, що на ділянці розведення в Золотому не було дотримано семиденний режим тиші, необхідний для початку відводу військ.
29 жовтня, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
У Києві 14 жовтня в День захисника України пройшов марш "Ні капітуляції", в якому взяло участь понад 10 тис. людей. Колона з ветеранами, військовими, активістами, представниками націоналістичних організацій та всіма охочими пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності, де відбулося віче. Учасники акції вимагали від президента заборонити впровадження особливого статусу для ОРДЛО та амністію для бойовиків, не допустити виборів на окупованих територіях до відновлення контролю над кордоном із Росією, вийти з Мінського формату та ініціювати Будапештський формат переговорів.
14 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Києві біля Офісу президента 14 жовтня відбувся мітинг проти розведення сил у зоні бойових дій на Донбасі. Близько 100 учасників вимагали у президента не допустити розведення, яке може означати відведення в односторонньому порядку українських військ із Золотого, Петрівського та інших прифронтових населених пунктів, які контролюють Збройні Сили України. Вони зазначили, що після відведення ЗСУ ці території займуть бойовики та російська армія. Біля входу в Офіс звели символічну стіну з назвами населених пунктів, які в разі розведення опиняться у сірій зоні.
14 жовтня, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
Ці світлинами датуються 1932 роком. Усі кадри були зроблені на території тогочасного Волинського воєводства. На фото можемо побачити місцевість та населені пункти, які сьогодні входять в склад Волинської та Рівненської областей.
14 жовтня, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
Наприкінці ХІХ ст. в Тартакові(нині Львівська область) на рештках замку звели палац коштом тодішнього власника маєтку в Тартакові Збіґнєва Лянцкоронського. Палац будували у стилі французького необароко. Автором проекту є знаний львівський архітектор Вінцент Равський. У фотопідбірці можна побачити, яким було село Тартаків та його мешканці в роки Першої світової війни (1914-1918).
7 жовтня, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
У неділю, 6 жовтня, на Майдані Незалежності у Києві зібралося близько 10 тис людей на протест проти "формули Штайнмаєра". Присутні тримали в руках національні прапори та плакати "Ні капітуляції". Неподалік стели Незалежності була змонтована сцена, з якої виступали активісти, депутати-опозиціонери, військові. Вони закликали президента Володимира Зеленського не допустити впровадження так званих Мінських домовленостей. Також мітингарі вимагали не допустити виборів на окупованих територіях Донбасу доти, доки бойовиків не роззброять і не відбудуться суди над ними. Після цього учасники акції пройшлися урядовим кварталом. На завершення мітингу вони закликали присутніх прийти на марш протесту 14 жовтня "незалежно від політичних поглядів".
6 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Увечері в середу, 2 жовтня, у центрі Києва зібралося близько 5 тис. людей, які вимагали відмовитися від підписання "формули Штайнмаєра". Акція протесту почалася на Майдані Незалежності. Там протестувальники заявили про створення Штабу спротиву капітуляції, до якого, за їх словами, увійшли ідеологічно різні організації: представники націоналістів, ветеранські та громадяські організації. Після цього учасники акції прийшли до офісу президента на вул. Банковій, де скандували: "Ні капітуляції", "Україна не Квартал" тощо. По завершенні акції організатори оголосили, що цієї неділі збиратимуть віче. Як відомо, "формула Штайнмаєра", за словами президента Володимира Зеленського, визначатиме особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, якщо її ратифікує Верховна Рада.
2 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Увечері вівторка, 1 жовтня, на Майдані Незалежності та на вул. Банковій у Києві відбулися мітинги проти можливого підписання "формули Штайнмаєра". Біля будівлі Офісу президента зібралося близько 150 представників націоналістичних організацій, зокрема Національного корпусу, ВО "Свобода", "Сокіл" тощо, які вимагали від Володимира Зеленського не ставити підпис під цим документом. Мітингарі заявили, що ця угода "перетворює в життя Мінські домовленості, які закріплюють особливий статус Донбасу". Вони заявили, що їх акція була попереджувальною і анонсували наступні протести. Паралельно з цим, на Майдані Незалежності зібралося понад 200 людей, які також вимагали відмовитися від "формули Штайнмаєра". Серед присутніх, зокрема, були представники "Солірадної молоді" та депутати від "Європейської солідарності". Протестувальники заявили, що планують зібратися на мітинг під Верховною Радою зранку 2 жовтня і ввечері того ж дня, о 19:00, на Майдані.
2 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Києві 27 вересня більше 100 людей зібралися біля Офісу президента Володимира Зеленського з вимогою розслідувати понад 50 нападів і вбивств громадських активістів, які трапилися з початку 2017 року. Під будівлею створили напис "Хто наступна Гандзюк?" та запалили навколо нього свічки. Минулого року аналогічні вимоги висували до президента Петра Порошенка, проте відтоді справи не були розкриті. Нагадаємо, активістку та радницю херсонського міського голови Катерину Гандзюк у 2018 році облили кислотою, через кілька місяців вона померла в лікарні.
27 вересня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
← Попередні 26 123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354555657585960616263646566676869707172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150151152153154155156157158159160161162163164165166167168169170171172173174175176177178179180181182183184185186187188189190191192193194195196197198 Наступні 26 →
Реклама
Читайте також
Коли ще в шкільному віці Геннадій Киркач цікавився нумізматикою, то навряд чи тоді думав, що пристрасть до старожитностей колись зробить його власником музейного комплексу, до того ж власноруч зібраного й відновленого. Тепер, коли він водить екскурсантів по своєму под­вір’ю в селі Маяки Слов’янського району на Донеччині, то може розповісти й показати так багато, що йому позаздрив би будь-який професійний музейник.
8 серпня, Єлизавета Гончарова,
Як російська агресія спричинила зростання громадянської активності на Донеччині
8 серпня, Єлизавета Гончарова,
Які шанси контролювати вулицю має проросійський табір і звідки походить найбільша загроза
8 серпня, Максим Віхров,
В журналі Science описали стадії розвитку COVID-19, корейські вчені відслідкували майже 60 тисяч контактних до хворих осіб, а колектив німецьких науковців вперше дослідив вплив коронавірусу на серцево-судинну систему – про це детальніше в огляді Тижня.
7 серпня, Олег Фея,
Погода