21 вересня, 2017 ▪ Андрій Домаранський, Олександра Сухенко

Морозівський розріз. Мальовнича рана степу Загалом зображень: 19

Фото: Андрій Домаранський, Олександра Сухенко

“Олександріявугілля” з середини 70-х видобувало буре вугілля відкритим (кар'єрним) способом. Все майже ідеально: запаси бурого вугілля - найбільші в Україні, пласти доволі потужні (2 - 10 м), залягають неглибоко (15 - 200 м від поверхні), закладено 7 розрізів та 3 шахти, працюють брикетні фабрики, поруч - велике місто Олександрія. Морозівський вуглерозріз біля села Пантаївка - найбільша й найуспішніша ланка холдингу. А далі щось не склалося: зниження ефективності, борги, кредитори, передача в оренду, нові борги, відключення енергопостачання, затоплення, вивезення чи розпил на метал техніки, бур'яни, спогади про кращі часи. Тепер це фактично геологічний музей палеогену під відкритим небом посеред степів Центральної України: шестикілометрова Г-подібна рана з водою кольору бірюзи чи смарагду, дзвінка тиша, естетика “кін-дза-дза”. Можливо, найбільш вражаюче місце цих країв.