На кадрах можна побачити унікальний момент тимчасового перемир’я, яке відбулось в роки Першої світової війни між австро-угорською та російською арміями. Ймовірно, що це сталось в період різдвяних свят. Адже світлини були розташовані в колекції із фото зі святом Водохреща. Усі світлини зроблені на території та поряд із селом Павловичі, яке сьогодні знаходиться в складі Локачинського району Волинської області.
24 березня   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
18 березня аеропорт "Бориспіль" закрив свій основний термінал "D" у зв'язку з карантином. Чартерні, санітарні, евакуаційні та інші технічні рейси міжнародного сполучення були переведені до терміналу "F". Також зупинена робота частини систем аеропорту. Нагадаємо, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів від 14 березня 2020 р. № 287-р, через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 Україна тимчасово закрила міжнародне регулярне пасажирське сполучення з 17 березня 00:00 за київським часом до 3 квітня 2020 року.
21 березня   ▪   Тиждень   ▪  
У бойові бригади Збройних Сил почали передавати бронеавтомобілі "Варта-Новатор". Це розробка компанії «Українська бронетехніка». Машина важить 9 тон і виготовлена на шасі Ford 550, яке було спеціально посилене. На фото - "Новатор", який отримала 93 бригада Холодний Яр. На нього встановили протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П". Нині у підрозділі протитанкові розраунки, у тому числі жіночі, опановують нову бронемашину.
21 березня   ▪   Ірина Рибакова   ▪  
У зв'язку з пандемією коронавірусу COVID-19 в Україні впроваджений загальнонаціональний карантин. Скасовані авіарейси, міжміські пасажирські перевезення, у великих містах закрили метрополітен. У Києві дозволено пересуватися лише наземним транспортом: не більше 10 людей в маршрутках і 20 людей у автобусах, троллейбусах і трамваях. Також заборонено заходити у громадський транспорт без масок. 18 березня став першим днем без метро у Києві.
18 березня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Близько сотні мітингувальників зібралися зранку 17 березня на площі Конституції біля будівлі Верховної Ради у Києві. Вони вимагали від депутатів парламенту відмовитися від роботи у звичайному режимі, піти на карантин до 3 квітня й не ухвалювати в цей період "антидержавницьких рішень". Організатором акції виступив Рух опору капітуляції. Мітингувальники тримали у руках плакати "Раду - на карантин!", "Не інфікуй країну диктатурою" тощо. Частина протестувальників була у респіраторах, протигазах і захисних костюмах. Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Україна нібито погодилася на створення "консультаційної ради" при переговорній групі у Мінську за участі проросійських бойовиків. Це спричинило масові протести у Києві.
17 березня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Кілька тисяч людей пройшли маршем у Києві на День добровольця. Серед учасників маршу були представники добровольчих батальйонів, волонтери, медики та активісти. Близько 10-ї ранку вони зібралися на Михайлівській площі, звідки близько 11:30 рушили до урядового кварталу. Дорогою вони скандували "Слава Україні!", "Слава добровольцям!" тощо. Завершився марш на вул. Банковій, під стінами Офісу президента. Там учасники акції вимагали від президента відмовитися від створення Консультативної ради при переговорній групі у Мінську, не вносити змін у Конституцію щодо децентралізації, які можуть легалізувати території Донбасу, контрольовані проросійськими бойовиками. Також присутні наполягали на звільненні керівника ОП Андрія Єрмака та запровадженні карантину для Верховної Ради.
14 березня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Ввечері 13 березня під Офісом президента у Києві зібралося близько двох сотень людей. Вони вимагали від президента Володимира Зеленського пояснити суть створення Консультативної ради при Мінській контактній групі, в яку мають увійти представники ОРДіЛО. На думку протестувальників, це означатиме легалізацію підтримуваних Росією псевдореспублік на Донбасі. Серед мітингарів також були представники політичних партій "Голос" та "Свобода". Перші, зокрема, заявили, що вимагатимуть скликання позачергової сесії парламенту, аби обговорити це питання.
13 березня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У середу, 4 березня, біля Верховної Ради відбулася акція "Геть Авакова!". Учасники тримали плакати з написами, спрямованими проти керівника Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова. Зокрема, активісти ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?" наголошують, що Аваков перебуває на посаді понад 6 років, за цей час була провалена атестація працівників поліції, затягується розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Крім того, звучать претензії щодо неналежного розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Нагадаємо, цього дня в парламенті відбувається призначення нового уряду.
4 березня   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
В неділю, 23 лютого, під Офісом президента відбулася акція протесту проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Близько 50 активістів зібралися опівдні на вул. Банковій, вимагаючи відставки очільника МВС. Вони розгорнули плакати "Геть Авакова", "Якщо ти не знімеш чорта - він з'їсть тебе", "Радикальні гіпстери проти чорта" тощо. Також на саморобних плакатах учасники акції перерахували всі резонансні злочини останніх кількох років: стрілянина в Княжичах, вбивство Ірини Ноздровської, Кирила Тлялова, напади на активістів, вбивство Шеремета, справи Майдану, вбивство Гандзюк тощо. По завершенні акції мітингувальники спробували приклеїти плакати на стіну будівлі Офісу президента, однак їм завадила поліція та бійці Національної гвардії, які відтіснили протестувальників.
23 лютого   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У четвер, 20 лютого, на Майдані Незалежності у Києві зібралися близько 1 тис. людей на Віче, аби вшанувати Небесну сотню. Учасники акції поклали квіти до стіни пам'яті з портретами загиблих, після чого рушили на вул. Банкову до Офісу президента. Там мітингувальники вимагали покарання силовиків, винних у масових розстрілах. Нагадаємо, цього дня 6 років тому під час відступу з центру Києва спецпризначенці розстріляли майже 50 майданівців на вул. Інститутській.
20 лютого   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У четвер 20 лютого у Києві близько сотні людей взяли участь у Ході Гідності. Родичі Небесної сотні, поранені майданівці та активісти пройшли урядовим кварталом від Кріпосного провулку через вул. Грушевського до Майдану Незалежності. А звідти - до меморіалу Небесній сотні. Учасники акції під час руху скандували "Герої не вмирають" та "Слава Україні". Біля меморіалу загиблим відбулася панахида. Після цього хода рушила до Офісу президента. Там родичі Небесної сотні вимагали покарати силовиків, винних в убивствах протестувальників. Нагадаємо, цього дня 6 років тому під час відступу з центру Києва спецпризначенці розстріляли майже 50 майданівців на вул. Інститутській.
20 лютого   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Михайлівському соборі в Києві 18 лютого відбулася панахида за героями Небесної Сотні, які загинули під час Революції гідності. Вшанувати їхню пам'ять прийшли родичі та друзі. Саме тут активісти Євромайдану переховувалися від силовиків у 2013-2014 роках, а під час розстрілів у соборі був облаштований польовий шпиталь.
18 лютого   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
В Одесі в Інституті Військово-Морських Сил відбувся урочистий випуск молодих офіцерів, які служитимуть на кораблях і в частинах наших ВМС. У 2014-му командування і викладачі Академії ВМСУ на чолі капітану 1 рангу Петром Гончаренком разом із курсантами-патріотами, що не зрадили присязі вийшли з окупованого Криму на материкову Україну
6 лютого   ▪   Анатолий Одайник   ▪  
Репортаж з позицій 93-ої ОМБр "Холодний Яр".
27 січня   ▪   Ірина Рибакова   ▪  
У Києві у середу, 22 січня, відбувається хода, присвячена вшануванню пам’яті перших загиблих учасників Революції гідності - Героїв Небесної Cотні: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, Юрія Вербицького та Олександра Бадери. Близько 50 активістів з квітами й плакатами пройшлися від Майдану Незалежності до стадіону «Динамо» та Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. Учасники акції поклали квіти й запалили лампадки біля пам'ятників загиблим. Згодом біля меморіалу Нігояну відбулася панахида за загиблими.
22 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Понад 100 активістів зранку 22 січня зібралися у Києві на мосту Патона, аби відзначити День Соборності. Учасники акції, традиційно, розбившись на дві колони рушили з різних берегів Києва, аби символічно "об'єднатися" посередині Дніпра. Там активісти розгорнули 30-метровий національний прапор, з яким рушили на лівий берег Києва.
22 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У четвер, 2 січня, звільнений журналіст Станіслав Асєєв зняв банер "free Aseyev" з балкона редакції "Українського тижня". Як відомо, чоловіка звільнили в рамках обміну полоненими між Україною і так званими Донецькою і Луганською народними республіками 29 грудня 2019 року. Нагадаємо, Асєєв мешкав у Донецьку з початку окупації, писав для українських ЗМІ під псевдонімом Станіслав Васін. З 2 червня 2017 року він перестав виходити на зв'язок. 16 липня 2017-го терористи визнали, що зниклий Асєєв перебуває у них за ґратами. За версією бойовиків, він нібито з березня 2015 року по травень 2017-го вів розвідку місць дислокації підрозділів «Народної міліції «ДНР» і передавав дані представникам Служби безпеки України. 22 жовтня 2019 року так званий Верховний «суд» самопроголошеної «ДНР» засудив Асєєва до 15 років колонії суворого режиму. Звільнити Асєєва закликала низка організацій та спільнот, зокрема, Європейська федерація журналістів (EFJ), Моніторингова місія ООН з прав людини, Amnesty International Україна, Євросоюз.
2 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
1 січня у Києві відбулася смолоскипна хода з нагоди дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери. Близько 1500 людей о 18:00 зібрались у парку Тараса Шевченка, звідки вирушили до будівлі Київської міської державної адміністрації. Організаторами маршу виступили "Правий сектор", "Національний корпус", ВО "Свобода", "Тризуб", С-14 і ряд інших організацій.
1 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Ввечері 29 грудня у Києві кілька десятків родичів та активістів зустріли полонених з ОРДіЛО. З окупованих територій після обміну повернулися 76 українських громадян: 12 військових та 64 цивільних. Серед звільнених є автор Українського тижня Станіслав Асєєв, танкіст Богдан Пантюшенко, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Українська сторона передала бойовикам ОРДЛО, зокрема, колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Інститутській 20 лютого 2014 року, без винесення їм вироку. В списку є також фігуранти справи про вибух біля Палацу спорту у Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей​.
30 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Ввечері 28 грудня під воротами Лук'янівського слідчого ізолятора у Києві зібралося понад 100 людей. Вони зібралися на акцію "Втримай беркут". Учасники протесту заявили, що планують заблокувати виїзди із СІЗО, аби не допустити звільнення екс-беркутівців, які підозрюють у розстрілах на Інститутській 20 лютого 2014-го. Вони також заявили, що планують стояти під ізолятором доти, доки не завершиться обмін. Територію навколо СІЗО, між тим, під посилену охорону взяли представники поліції та Національної гвардії. Нагадаємо, апеляційний суд Києва 28 грудня відпустив з-під домашніх арештів та з СІЗО п'ятьох колишніх силовиків, підозрюваних у масових розстрілах на Інститутській. Це пов'язано з обміном із ОРДіЛО, який запланований на полудень 29 грудня.
29 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У неділю, 22 грудня, на Майдані Незалежності провели музичний марафон на"Білими Нитками" на підтримку Андрія Антоненка (Riffmaster), Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких утримують за ґратами у справі з убивства журналіста Павла Шеремета. У марафоні взяли участь близько 20 відомих українских  виконавців, музичних гуртів та спікери (волонтери, військові, адвокати та родичі ув'язнених) І організатори, і відвідувачі концерту вимагають провести справедливе і неупереджене правосуддя.
22 грудня, 2019   ▪   Тиждень   ▪  
Фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки ретельно перевірили якість нової командно-штабної машини з кузовом змінного об’єму на базі МАЗ-63172
18 грудня, 2019   ▪  
17 грудня під Верховною Радою відбулися одночасно чотири акції протесту – зокрема, щодо ринку землі, авто на єврономерах, на підтримку законопроектів щодо Трудового кодексу. Між правоохоронцями і протестувальниками сталися сутички. В основному серед протестувальників, які вступають у сутички з поліцейськими – представники Нацдружин і Нацкорпусу.
17 грудня, 2019   ▪   Роман Малко   ▪  
До 2 тисяч людей зібралося ввечері 9 грудня біля Офісу президента у Києві на акцію "Варта на Банковій". Учасники протесту заявили, що вимагають від Володимира Зеленського "не переходити червоні лінії". Мова йшла про відмову від виборів на окупованому Донбасі без контролю над українсько-російським кордоном, відмову від поступок Росії в питаннях деокупації Криму, недопущення федералізації України. За нормандськими перемовинами мітингарі стежили на великому екрані, який встановили на площі біля ОП напередодні. Після прес-конференції лідерів "Нормандської четвірки" організатори руху "Ні капітуляції!" виступили із заявою, в якій закликали Зеленського дотримуватися проукраїнських позицій в подальшому, а також анонсували майбутні мітинги під Верховною Радою - коли народні депутати голосуватимуть за законопроект про статус ОРДіЛО.
10 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
В неділю, 8 грудня, кілька тисяч мітингувальників прийшли на вул. Банкову до Офісу президента на нічний мітинг. На площі перед будівлею ОП учасники акції встановили до десятка наметів і сцену із звуковою апаратурою. Протестувальники заявили, що мітинг триватиме щонайменше до завершення перемовин Нормандської четвірки. Також вони озвучили вимоги, які лунали на денному мітингу на Майдані Незалежності: не допустити федералізації України, місцевих виборів на Донбасі без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Територія Офісу президента під посиленим контролем поліції. Із протестувальниками виникло кілька незначних сутичок. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі. В неділю, 8 грудня, на Банковій триває масова акція " Ні - капітуляції!. Активісти поставили намети, звукову систему та занесли сцену на територію Офісу президента.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Близько 10 тис. людей зібралися на Майдані Незалежності 8 грудня у Києві. Вони вимагали не йти на поступки Росії під час переговорів Нормандської четвірки, які мають відбутися у понеділок, 9 грудня. Учасники акції заявили, що виступають проти федералізації України, місцевих виборів без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Учасники акції, окрім національних прапорів, тримали в руках також партійні прапори Європейської солідарності та ВО "Свобода". Також мітингарі заявили, що збираються на 19:00 до Офісу президента на Банкову. За їх словами, там вони планують пробути до завершення переговорів Нормандської четвірки. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354555657585960616263646566676869707172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150151152153154155156157158159160161162163164165166167168169170171172173174175176177178179180181182183184185186187188189190191192193194195196197 Наступні 26 →
Реклама
Читайте також
Микола Бажан у битвах за національну пам’ять
28 березня, Віра Агеєва,
Чому зарубіжним політикам легше не помічати української суб’єктності, ніж системно боротися проти російської гуманітарної експансії
28 березня, Алла Лазарева,
Як працює психотерапевтичний метод, який передбачає використання музики для відновлення чи підтримки здоров’я та, зокрема, психіки
28 березня, Ксенія Фукс,
Андрій Любович працював у органах прокуратури майже все професійне життя, але під час головування Юрія Луценка зробив перерву на кілька років
27 березня, Андрій Голуб,