У четвер, 2 січня, звільнений журналіст Станіслав Асєєв зняв банер "free Aseyev" з балкона редакції "Українського тижня". Як відомо, чоловіка звільнили в рамках обміну полоненими між Україною і так званими Донецькою і Луганською народними республіками 29 грудня 2019 року. Нагадаємо, Асєєв мешкав у Донецьку з початку окупації, писав для українських ЗМІ під псевдонімом Станіслав Васін. З 2 червня 2017 року він перестав виходити на зв'язок. 16 липня 2017-го терористи визнали, що зниклий Асєєв перебуває у них за ґратами. За версією бойовиків, він нібито з березня 2015 року по травень 2017-го вів розвідку місць дислокації підрозділів «Народної міліції «ДНР» і передавав дані представникам Служби безпеки України. 22 жовтня 2019 року так званий Верховний «суд» самопроголошеної «ДНР» засудив Асєєва до 15 років колонії суворого режиму. Звільнити Асєєва закликала низка організацій та спільнот, зокрема, Європейська федерація журналістів (EFJ), Моніторингова місія ООН з прав людини, Amnesty International Україна, Євросоюз.
2 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
1 січня у Києві відбулася смолоскипна хода з нагоди дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери. Близько 1500 людей о 18:00 зібрались у парку Тараса Шевченка, звідки вирушили до будівлі Київської міської державної адміністрації. Організаторами маршу виступили "Правий сектор", "Національний корпус", ВО "Свобода", "Тризуб", С-14 і ряд інших організацій.
1 січня   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Ввечері 29 грудня у Києві кілька десятків родичів та активістів зустріли полонених з ОРДіЛО. З окупованих територій після обміну повернулися 76 українських громадян: 12 військових та 64 цивільних. Серед звільнених є автор Українського тижня Станіслав Асєєв, танкіст Богдан Пантюшенко, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков. Українська сторона передала бойовикам ОРДЛО, зокрема, колишніх беркутівців, обвинувачених у розстрілі людей на Інститутській 20 лютого 2014 року, без винесення їм вироку. В списку є також фігуранти справи про вибух біля Палацу спорту у Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей​.
30 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Ввечері 28 грудня під воротами Лук'янівського слідчого ізолятора у Києві зібралося понад 100 людей. Вони зібралися на акцію "Втримай беркут". Учасники протесту заявили, що планують заблокувати виїзди із СІЗО, аби не допустити звільнення екс-беркутівців, які підозрюють у розстрілах на Інститутській 20 лютого 2014-го. Вони також заявили, що планують стояти під ізолятором доти, доки не завершиться обмін. Територію навколо СІЗО, між тим, під посилену охорону взяли представники поліції та Національної гвардії. Нагадаємо, апеляційний суд Києва 28 грудня відпустив з-під домашніх арештів та з СІЗО п'ятьох колишніх силовиків, підозрюваних у масових розстрілах на Інститутській. Це пов'язано з обміном із ОРДіЛО, який запланований на полудень 29 грудня.
29 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У неділю, 22 грудня, на Майдані Незалежності провели музичний марафон на"Білими Нитками" на підтримку Андрія Антоненка (Riffmaster), Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких утримують за ґратами у справі з убивства журналіста Павла Шеремета. У марафоні взяли участь близько 20 відомих українских  виконавців, музичних гуртів та спікери (волонтери, військові, адвокати та родичі ув'язнених) І організатори, і відвідувачі концерту вимагають провести справедливе і неупереджене правосуддя.
22 грудня, 2019   ▪   Тиждень   ▪  
Фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки ретельно перевірили якість нової командно-штабної машини з кузовом змінного об’єму на базі МАЗ-63172
18 грудня, 2019   ▪  
17 грудня під Верховною Радою відбулися одночасно чотири акції протесту – зокрема, щодо ринку землі, авто на єврономерах, на підтримку законопроектів щодо Трудового кодексу. Між правоохоронцями і протестувальниками сталися сутички. В основному серед протестувальників, які вступають у сутички з поліцейськими – представники Нацдружин і Нацкорпусу.
17 грудня, 2019   ▪   Роман Малко   ▪  
До 2 тисяч людей зібралося ввечері 9 грудня біля Офісу президента у Києві на акцію "Варта на Банковій". Учасники протесту заявили, що вимагають від Володимира Зеленського "не переходити червоні лінії". Мова йшла про відмову від виборів на окупованому Донбасі без контролю над українсько-російським кордоном, відмову від поступок Росії в питаннях деокупації Криму, недопущення федералізації України. За нормандськими перемовинами мітингарі стежили на великому екрані, який встановили на площі біля ОП напередодні. Після прес-конференції лідерів "Нормандської четвірки" організатори руху "Ні капітуляції!" виступили із заявою, в якій закликали Зеленського дотримуватися проукраїнських позицій в подальшому, а також анонсували майбутні мітинги під Верховною Радою - коли народні депутати голосуватимуть за законопроект про статус ОРДіЛО.
10 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
В неділю, 8 грудня, кілька тисяч мітингувальників прийшли на вул. Банкову до Офісу президента на нічний мітинг. На площі перед будівлею ОП учасники акції встановили до десятка наметів і сцену із звуковою апаратурою. Протестувальники заявили, що мітинг триватиме щонайменше до завершення перемовин Нормандської четвірки. Також вони озвучили вимоги, які лунали на денному мітингу на Майдані Незалежності: не допустити федералізації України, місцевих виборів на Донбасі без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Територія Офісу президента під посиленим контролем поліції. Із протестувальниками виникло кілька незначних сутичок. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі. В неділю, 8 грудня, на Банковій триває масова акція " Ні - капітуляції!. Активісти поставили намети, звукову систему та занесли сцену на територію Офісу президента.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Близько 10 тис. людей зібралися на Майдані Незалежності 8 грудня у Києві. Вони вимагали не йти на поступки Росії під час переговорів Нормандської четвірки, які мають відбутися у понеділок, 9 грудня. Учасники акції заявили, що виступають проти федералізації України, місцевих виборів без контролю над українським кордоном, поступок Росії у питаннях Криму та міжнародних судових процесах. Учасники акції, окрім національних прапорів, тримали в руках також партійні прапори Європейської солідарності та ВО "Свобода". Також мітингарі заявили, що збираються на 19:00 до Офісу президента на Банкову. За їх словами, там вони планують пробути до завершення переговорів Нормандської четвірки. Як відомо, у понеділок 9 грудня в Парижі мають зустрітися лідери Франції, Німеччини, України та Росії аби обговорити питання війни на Донбасі.
8 грудня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Закінчилися двохмісячні навчання 93 бригади Холодний Яр за програмою «Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки — Україна» (JMTG-U), що відбувалися на базі Центру миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні. На початковому етапі інструктори, серед яких були і представники армій НАТО, тренували кожен із задіяних підрозділів окремо. Такі тренування пройшли артилеристи, розвідники, зв’язківці, медики та інші. Окремі підрозділи вчилися вести бій у місті. На завершальному етапі відбулися масштабні й видовищні бригадні тактичні навчання.
7 грудня, 2019   ▪   Ірина Рибакова   ▪  
Станом на 11 годину 6 грудня, на місці виникнення надзвичайної ситуації: здійснено розбір конструкції верхньої частини будівлі, експертною групою проведено заміри рівнів коливань будівлі та її стійкості, триває розбір конструкції на рівні другого поверху та аркового проходу, проводяться роботи з контрольованого обрушення конструкцій аварійної арки. Підрозділами ДСНС проводяться пошуково-рятувальні роботи, які супроводжуються розбором конструкцій та гасінням окремих осередків тління, які виявляються в завалах. Всього з початку розбирання завалу вивезено 260 м куб. будівельних конструкцій. Всього до робіт залучено 222 чол. та 36 од. техніки, з них від ДСНС 92 чол. та 16 од. техніки. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи продовжуються. Всього внаслідок пожежі загинуло 2 особи: 4 грудня о 12.20 одна жінка померла в лікарні, 5 грудня о 17.40 тіло 1 людини виявлено під час проведення пошукових робіт. Постраждало 30 осіб (в лікарнях залишається 26 осіб). За інформацією Національної поліції доля 14 осіб залишається невідомою, проводяться заходи щодо встановлення їх ймовірного місця знаходження.
6 грудня, 2019   ▪  
Ввечері у вівторок, 26 листопада, близько 20 активістів провели акцію підтримки адвокатки родин Небесної Сотні Євгенії Закревської. Учасники акції підтримали вимоги Закревської і закликали депутатів зібратися на позачергове засідання парламенту, аби ухвалили зміни до законодавства, яке розблокує розслідування справ Майдану і дозволить слідчим, які займалися розслідуваннями злочинів часів Революції гідності впродовж кількох років, продовжити свою роботу. На акції також була присутня й сама Закревська. Вона додала, що її голодування "не є способом вирішити проблему, а лише спосіб привернути увагу". Вона зазначила, що представники парламенту нібито готові прийняти необхідні зміни до законодавства. Втім, адвокатка пояснила, що продовжуватиме голодувати, допоки депутати не проголосують за потрібні законодавчі ініціативи. Як відомо, 21 листопада Євгенія Закревська оголосила голодування, аби привернути увагу до проблем із розслідуванням справ Майдану. Зокрема, до складнощів із законодавством, яке з 20 листопада цього року не дозволяє слідчим прокуратури продовжувати свою роботу. Станом на 26 листопада про голодування разом із Закревською оголосили 8 людей, серед яких ветерани війни на Донбасі та постраждалі під час Революції гідності.
26 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У суботу, 23 листопада, у Києві біля «Меморіалу жертвам Голодомору» зібралися сотні людей, щоб вшанувати пам'ять загиблих. До заходу долучилися президент Володимир Зеленський та інші представники української влади. Також на заході були прусутні представники духовентства й іноземні делегати.
23 листопада, 2019   ▪   Роман Малко   ▪  
У центрі Києва 21 листопада зібралося кілька тисяч людей, аби вшанувати День Гідності та Свободи: річницю Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
21 листопада, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
Близько сотні активістів вийшли ввечері 21 листопада до посольства Китаю у Києві на акцію солідарності з активістами Гонконгу. Одними з організаторів акції виступили представники Free Hong Kong Center. Мітингарі вимагали від китайської влади звільнити арештованих протестувальників у Конконгу, розслідувати дії силовиків, змінити систему виборів, дозволивши гонконгцям самим обирати Законодавчу раду та провести перевибори губернатора. Аналогічні вимоги, як відомо, висувають учасники протестів у Гонконгу. Окрім того, маніфестанти закликали українську владу виступити на підтримку гонконгців. Серед учасників акції також був Piano Extremist – учасник Революції гідності, відомий своєю грою на піаніно на барикадах під час протестів у Києві 2013-2014 року. Як відомо, протести у Гонконгу розпочалися у червні цього року. Приводом для цього став законопроект, який дозволяв екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Майже через півроку протестів влада відкликала цей документ. Разом із цим, почалися масові арешти протестувальників із застосуванням сили. Нагадаємо, до 1997 року Гонконг був британською колонією. Потім він став напівавтономним спеціальним адміністративним регіоном під юрисдикцією Пекіну.
21 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
В фондах Австрійського державного архіву у Відні вдалось виявити фото Калуша (нині Івано-Франківська область) часів Першої світової війни. Усі представлені фото були зроблені пізніше невідомими фотографами австрійської армії й сьогодні є свідченням того, який вигляд мало місто Калуш в роки війни.
15 листопада, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
У понеділок 4 листопада на вул. Банковій у Києві зібралося кілька сотень людей на акцію "Рік без Каті". Мітингувальники вимагали покарання для замовників убивства херсонської активістки та чиновниці Катерини Гандзюк. Учасники акції принесли до входу в Офіс президента символічну червону лінію, яку впродовж року зображували на графіті з Катериною. Також присутні запалили лампадки. Аналогічні акції відбулися цього дня й в інших містах України. Як відомо, Катерина Гандзюк померла 4 листопада минулого року - через три місяці після нападу: її облили сірчаною кислотою.
4 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
Військові Збройних сил України окопуються на нових позиціях поблизу села Катеринівка в Луганській області. Як відомо, кілька днів тому українська армія відійшла з цього села на кілька сотень метрів. За словами командування ООС, це було зроблено для того, аби контрольний пункт в'їзду-виїзду "Золоте" запрацював на повну потужність. Наразі у Катеринівці залишаються поліція та бійці Національної гвардії, озброєні стрілецькою зброєю. Вони регулярно патрулюють вулиці селища. Водночас, командування наголосило, що українські солдати були і залишатимуться у селищі Золоте-4.
2 листопада, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Луганській області відбулося розведення військ на лінії фронту в районі села Катеринівка. Військові залишили свої попередні позиції й територію селища. Нині там лишається лише Національна поліція. Впродовж дня 31 жовтня за процесом спостерігали представники місії ОБСЄ. Водночас селище Золоте-4, за повідомленням штабу ООС, лишається під контролем українських військ. Тиждень побував в обох селищах, аби подивитися, як живуть місцеві жителі.
31 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
На контрольному пункті в’їзду-виїзду в селищі Станиця Луганська на межі з окупованою територією триває відновлення мосту через річку Сіверський Донець, який кілька років тому підірвали під час боїв. Наразі збудований тимчасовий пішохідний міст, до якого з українського боку курсують автобуси та електромобілі. За словами прикордонників, щодня через КПВВ в обидва боки проходить близько 12 тис. людей.
29 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Києві біля Офісу президента 29 жовтня відбулася кількатисячна акція протесту проти розведення військ на Донбасі, яке почалося цього ж дня. Учасники мітингу заявили, що розведення може обернутися одностороннім відведенням української армії, і протестували проти здачі національних інтересів. До того ж, активісти стверджують, що на ділянці розведення в Золотому не було дотримано семиденний режим тиші, необхідний для початку відводу військ.
29 жовтня, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
У Києві 14 жовтня в День захисника України пройшов марш "Ні капітуляції", в якому взяло участь понад 10 тис. людей. Колона з ветеранами, військовими, активістами, представниками націоналістичних організацій та всіма охочими пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності, де відбулося віче. Учасники акції вимагали від президента заборонити впровадження особливого статусу для ОРДЛО та амністію для бойовиків, не допустити виборів на окупованих територіях до відновлення контролю над кордоном із Росією, вийти з Мінського формату та ініціювати Будапештський формат переговорів.
14 жовтня, 2019   ▪   Станіслав Козлюк   ▪  
У Києві біля Офісу президента 14 жовтня відбувся мітинг проти розведення сил у зоні бойових дій на Донбасі. Близько 100 учасників вимагали у президента не допустити розведення, яке може означати відведення в односторонньому порядку українських військ із Золотого, Петрівського та інших прифронтових населених пунктів, які контролюють Збройні Сили України. Вони зазначили, що після відведення ЗСУ ці території займуть бойовики та російська армія. Біля входу в Офіс звели символічну стіну з назвами населених пунктів, які в разі розведення опиняться у сірій зоні.
14 жовтня, 2019   ▪   Ганна Чабарай   ▪  
Ці світлинами датуються 1932 роком. Усі кадри були зроблені на території тогочасного Волинського воєводства. На фото можемо побачити місцевість та населені пункти, які сьогодні входять в склад Волинської та Рівненської областей.
14 жовтня, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
Наприкінці ХІХ ст. в Тартакові(нині Львівська область) на рештках замку звели палац коштом тодішнього власника маєтку в Тартакові Збіґнєва Лянцкоронського. Палац будували у стилі французького необароко. Автором проекту є знаний львівський архітектор Вінцент Равський. У фотопідбірці можна побачити, яким було село Тартаків та його мешканці в роки Першої світової війни (1914-1918).
7 жовтня, 2019   ▪   Тетяна Яцечко-Блаженко   ▪  
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354555657585960616263646566676869707172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150151152153154155156157158159160161162163164165166167168169170171172173174175176177178179180181182183184185186187188189190191192193194195196 Наступні 26 →
Реклама
Читайте також
Світові ЗМІ писали про Україну в контексті скандалу з Трампом та війни з РФ.
21 січня, Марія Очеретяна,
Якими наслідками для країни загрожує новий курс в енергетиці
21 січня, Олександр Крамар,
В селищі Карлівка Донецької області, що за 20 кілометрів від фронту, з допомогою волонтерів-стоматологів проекту «Тризуб Дентал»,було побудовано храм ПЦУ, який назвали в честь святої Анни.
20 січня, Михайло Ухман,
Тиждень 20 - 26 січня насамперед запам'ятається фестивалем "Вечори французького кіно", церемонією нагородження книжкового рейтингу "ЛітАкцент року", фестивалем авторських вертепів "Свято коляди", презентацією альбому-каталогу "Відомий і невідомий Труш", Міжнародним салоном художньої фотографії та виставками Шрі Чинмоя і Віктора Маринюка
20 січня, Алла Пушкарчук,