Вибори 2020: сила громад проти сили еліт

  ▪   В'ячеслав Головченко
  ▪   Миколаїв

Місцеві вибори. Миколаїв: потьмянілий феномен Сєнкевича

Фото facebook
Як відбув каденцію та готується до переобрання мер, чия перемога стала найбільшою сенсацією виборів п’ятилітньої давнини

Перемогу Олександра Сєнкевича п’ятирічної давнини у другому турі мерських виборів сприйняли як феномен. Місто, яке довгі роки обирає голів, яких підтримували «регіонали» нарешті проголосувало навпаки. Молодий (33 роки) виходець із бізнесу, ніколи не працював у місцевому самоврядуванні, – переможець уособлював прорив за прапорці всіх обмежень. Серед тем, які були підтримані виборцями: урбанізм, реформа міського транспорту, велоінфраструктура, цифровізація. Здавалося, місто прокинеться від летаргічного сну й всевладдя старих чиновників.

 

Постійні проблеми з радою

Партія, від якої Сєнкевич висувався на виборах («Самопоміч») отримала тільки 10 «багнетів» у міській раді. 26 мандатів здобув під свої знамена його опонент Ігор Дятлов («Опозиційний блок»), який з 2010 року обіймав крісло очільника облради, залишивши його тільки після перемоги Майдану. «Наш край» вже екс-мера Юрія Гранатурова завів дев’ять депутатів, стільки ж БПП.

 

Міський голова точно не міг налагодити системну роботу депутатів й виконкому. Майже всі його ініціативи Опоблок в найліпших традиціях блокував. Замість змінити, точніше створити нову під ситуацію структуру виконавчих органів, Сєнкевич затягнув «торги» з опозицією та власними прихильниками. У підсумку лише через три місяці отримав одного заступника в особі депутата Опоблоку. Решта були «варягами». Наприклад, на позицію заступника з залучення інвестицій в Миколаїв Олександр Федорович запросив буковинця, якого зустрів у Школі мерів. У рідному місті той був відомий як громадський активіст, що опікувався безпритульними песиками. Приблизно такі ж фахівці прибули з Києва на посаду першого заступника й головного архітектора. Після цього троє однопартійців мера вийшли з фракції. Мабуть, не так домовлялись під час виборчої кампанії. Не такий вже «пустий» на фахівців Миколаїв, але новий голова їх знав дуже мало.

 

Читайте також: Слабкі партійні гасла та сильні жінки

 

Депутат Ростислав Філевський з мерської фракції запропонував зміну оргструктури. Ініціативного депутата швидко зупинили на першій же депутатській комісії. Саме Філевський став одним із трьох депутатів, які залишили  фракцію мера. Зараз Філевський взагалі фактично залишив депутатську роботу, зосередившись на адвокатській практиці. Навіть брав участь у конкурсі до Верховного Суду.

 

Стосовно ж мера, то швидко стало зрозуміло що молодий підприємець на «мінному полі» комунальних проблем. А точна мапа тих мін – у чиновників міськвиконкому. Секретарка міськради, бізнесвумен Тетяна Казакова, обрана від БПП, не набагато краще знала практику співіснування міста та його бюрократії. У минулі півтора десятиліття в цьому питанні розбирався багаторазовий кандидат в голови міста Сергій Ісаков, який швидко пішов з фракції «Самопоміч», коли не отримав посади. Багато місяців міська влада й голова не могли налагодити хоч якесь порозуміння. Містяни не мовчали: питали й мера, й депутатів, але вузол сперечок з кожним наступним «варягом», якого Сєнкевич запрошував в Миколаїв, затягувався сильніше. Після зміни голови ОДА прискорились процеси з усунення «недоговороздатного» мера. Криза визріла восени 2016-го, під час Міжнародного велофоруму в Миколаєві. Тоді депутати зібрались й 42 голосами з 42 присутніх на сесії відсторонили Сєнкевича з посади.

 

Виконуючою обов’язки стала секретарка міськради Казакова, а один з членів її фракції – генерал СБУ Володимир Криленко здав мандат й став виконувати обов’язки першого заступника міського голови. «Варяги» з Буковини та Києва поїхали, але натомість приїхав чиновник з Херсона, якого покликали на посаду заступника з комунального майна. Міські служби працювали майже за тими схемами, які налагоджував покійний мер Володимир Чайка на початку двотисячних. Вісім місяців тривало «свято непослуху». Потім суд скасовував рішення сесії, міський голова повернувся в будинок на Адміральській й почав по-новому будувати відносини з депутатами.

 

Читайте також: Ціна партійного егоїзму

 

Нові часи

Сєнкевич чудово виконував представницькі функції. «Не заважав» проєктам, які ініціювали місцеві чиновники в союзі з деякими депутатами. Останні отримали посади в «хлібних» комунальних підприємствах на кшталт «Миколаївелектротрансу». Опоблок мав свій проєкт-офшор «Теплий дім», за яким проводились якісь роботи з термосанації та термомодернізації будинків. З профільним заступником голови,  але в окремому підрозділі, а не в департаменті ЖКГ. Створювались інші проєкти. Мер не всі погодив «легко». Однак підтримав комунальний телеканал, який тепер на весь ліцензійний об’єм мовлення супроводжує Сєнкевича. Деякі рішення сесій стосовно виділення землі для бізнесу заявники чекають по три роки. З міста проїхали майже всі волонтери з команди кандидата Сєнкевича. Йдеться про тих, хто долучився до його перемоги і забезпечував зв’язки з пресою, громадськістю, бізнесом. Решта стали менш романтичними й готові тепер працювати вже на за ідею, а за гроші в командах інших кандидатів. Агенція розвитку, за створення якої мера довго критикували консерватори, три роки майже не працює. Цікавих проектів за участі міжнародних донорів немає.

 

Бізнесклімат у місті так і не покращився. А саме цього чекали чимало виборців Сєнкевича у 2015-му. Наприклад, в останньому числі українського Forbes Миколаїв опинився аж на 23 місті в рейтингу легкості ведення бізнесу серед українських міст.

 

Читайте також: Колишні мери під новими прапорами

 

Де-факто у місті тривають скандали, пов’язані із закупівлями та ремонтами. Наприклад, нещодавно місцевий проект Центр журналістських розслідувань опублікував матеріал про завищення вартості робіт з викладання нової плитки. Є також чимало матеріалів про завищену вартість харчування у освітніх закладах. Чимало проваджень щодо посадовців мерії перебувають на розгляді в судах. До вихідця з СБУ Криленка на посаді першого заступника міського голови приєднався ще один колишній «силовик». Місце керівника Управління з капітального будівництва нещодавно обійняв колишній працівник МВС Григорій Патока.

 

При цьому сам діючий міський голова прагне залишитись на посаді. Знайшов собі нову партійну «стайню». Тепер це партія «Пропозиція», де головну роль відіграє колега Сєнкевича з Дніпра Борис Філатов. Серед тих, хто підтримує чинного мера, за традицією, керівники комунальних закладів, наприклад, зоопарку. Є трохи молоді, трохи чиновників, трохи викладачів вишів. У медіа розповідають як вони разом долатимуть перешкоди.

 

Йому буде важко виграти кампанію. Мера «атакує» Артем Ільюк, екснардеп двох скликань. Нещодавно він став головою міської організації ОПЗЖ, перемігши у таємному місцевому змаганні: кому висуватись від партії російськомовних невдоволених пенсіонерів. Претендент з високим рейтингом ретельно добирає «проколи» у ЖКГ й перетягує на свій бік потенційних виборців. Не варто скидати з рахунків сина одного з колишніх голів міста Владислава Чайку, який навіть скопіював гасло Дональда Трампа з бордами: «Зробимо Миколаїв великим знову». Щоравда, він майже не критикує саме чинного мера. Є й претендент від «Слуги народу» Тетяна Домбровська і ще кілька мінш рейтингових кандидатів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.